Постановление суда № 33732001, 12.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" вересня 2013 р. м. Київ К-32373/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010

у справі № 2а-6638/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Гавікор"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі

м. Запоріжжя,

Начальника Державної податкової інспекції у Шевченківському районі

м. Запоріжжя Вагилевич А.А.,

Головного державного податкового ревізора - інспектора сектору

контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у

готівковій формі Державної податкової інспекції у Шевченківському

районі м. Запоріжжя Поповський А.В.,

Головного державного податкового ревізора - інспектора сектору

контролю за суб'єктами господарювання, що здійснюють розрахунки у

готівковій формі Державної податкової інспекції у Шевченківському

районі м. Запоріжжя Мухо А.В.

про визнання дій протиправними та скасування акта

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Гавікор" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2010 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2010 скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, скасовано рішення № 0002842303 від 17.11.2009.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності. Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій та складено акт №0316/08/30/23/25213688 від 04.11.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийняте рішення №0002842303 від 17.11.2009 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13519, 90 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженої постановою Національного банку України від 15.12.2004 року №637, згідно фіскального звітного чеку №1188 від 03.11.2009, сума виторгу 2703, 98 грн. не оприбуткована у книзі обліку розрахункових операцій № 0830002621р/6 від 04.11.2009.

Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до п. 7.4 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 N 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за N 106/5297, визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає, зокрема, щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Виходячи з того, що законодавством під "оприбуткуванням готівки" у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то не здійснення відповідних записів у книзі обліку розрахункових операцій згідно із Z-звітом у день одержання готівкових коштів у порядку, встановленому законодавством, не може вважатися "оприбуткуванням готівки".

Зважаючи на те, що позивачем не було оприбутковано готівкові кошти у порядку, передбаченому п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320, а саме: у період з 02.11.2008 по 05.11.2008 не здійснено своєчасного обліку зазначених готівкових коштів (у день їх одержання) у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО шляхом внесення відповідних записів згідно із фіскальними звітними чеками - Z-звітами, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми є обґрунтованим.

Зазначене судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення взято до уваги не було, що призвело до безпідставного скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 у справі № 2а-6638/09/0870 слід задовольнити, постанову суду апеляції інстанції скасувати, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2010 залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 у справі № 2а-6638/09/0870 скасувати.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.01.2010 у справі № 2а-6638/09/0870 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко