Решение № 33727368, 09.09.2013, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа № 256/3521/13-ц

2/256/1088/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 вересня 2013 року м. Донецьк

Калінінській районний суд м. Донецька у складі:

головуючої судді - Гладкої І.А.,

при секретарі - Петриченко К.С.,

за участю сторін:

представника позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2013 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості. Позовну заяву позивач обґрунтовував тим, що 26.04.2012 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 8000 грн. строком користування 36 місяців зі сплатою 0,001% річних, сплатою щомісячної комісії у розмірі 2,98% від суми кредиту для споживчих потреб. Починаючи з 19.07.2012 року відповідач почав порушувати свої зобов'язання за кредитним договором. В свою чергу позивачем на адресу відповідача 29.01.2013 року була направлена вимога про усунення порушень зобо'язання, але відповідач на цю вимогу не відреагував. Таким чином станом на 19.03.2013 року загальна заборгованість відповідача перед позивачем склала 8368,76 грн.

Представник позивача, який діє по довіреності - Казак Г.В., у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, доказів поважності своєї неявки до суду не надав, проте надав до суду заяву, відповідно до якої просив суд розглянути справу в його відсутність, позов підтримав, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечував

Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте поважних доказів своєї неявки або заяви про розгляд справи у його відсутність, до суду не надав.

Таким чином, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або, якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ст. 1 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 8 Цивільного процесуального кодексу України визначає законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи. Суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629, 638 Цивільного кодексу України встановлено що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення відповідачем зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено зобов'язання підлягають виконанню у вказаний в договорі строк, а якщо строк визначений моментом вимоги, то протягом семи днів з моменту отримання вимоги кредитора.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 26 квітня 2012 року між сторонами було укладено кредитний договір з фізичною особою № 014/ZB23BS/3/001, відповідно до умов якого, позивач надав відповідачу кредит в сумі 8000 грн., зі строком користування кредитними коштами 36 місяців, сплатою 0,001 % річних, сплатою щомісячної комісії у розмірі 2,98 % від суми кредиту за методом погашення ануїтет.

Відповідно до п. 2.2.1, 2.2.2 кредитного договору з фізичною особою № 014/ZB23BS/3/001 від 26 квітня 2012 року, повернення кредиту, сплата щомісячної комісії, сплата процентів за користування кредитом здійснюється відповідачем щомісячно 19 числа кожного місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, згідно з графіком погашення, з яким відповідач був особисто ознайомлений.

Згідно п. 3.1 вищезазначеного договору, за порушення строків повернення кредиту (в тому числі частково), сплати нарахованих процентів, інших платежів, що передбачені договором, відповідач повинен сплатити позивача: пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення; штраф в розмірі 1% від суму наданого кредиту за кожний факт порушення строків повернення кредиту (його частини), сплати нарахованих процентів, інших платежів.

Судома також встановлено, що 26 квітня 2012 року відповідача було повідомлено про умови надання споживчого кредиту, про що свідчить його особистий підпис на відповідному повідомленні.

Як вбачається судом із розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 014/ZB23BS/3/001, заборгованість станом на 19 березня 2013 року склала 8368,76 грн., з яких: 6918,93 грн. - сума кредиту; 0,03 грн. - сума процентів; 45,50 грн. - пеня за прострочення кредиту; 764,30 грн. - щомісячна комісія; 640 грн. - штраф.

Згідно умов п. 2.7 Правил надання та обслуговування кредиту для споживчих потреб, позичальник повертає кредит (в тому числі достроково за ініціативою позичальника або на вимогу кредитора) та сплачує проценти за його користування у валюті кредиту.

Відповідно до п. 4.2.2 вищезазначених правил, кредитор має право у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів по ньому, порушення позичальником інших обов'язків за договором стягувати неустойку (пеню, штраф).

Згідно п. 4.2.5 правил, кредитор має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи прострочену та поточну заборгованість позичальника за кредитом, прострочену заборгованість позичальника за процентами, та/або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та неустойку (пеню, штрафи), у випадках: порушення вимог п. 5.1.1.1 правил - в разі отримання вимоги кредитора про дострокове повернення кредиту, сплату процентів та інших платежів на умовах договору кошти мають бути повернені/сплачені протягом 30 робочих днів з моменту надіслання кредитором на адресу позичальника відповідного листа-повідомлення (вимоги); порушення позичальником умов кредитного договору.

Як вбачається судом із долучених до матеріалів справи документів, позивач 29 січня 2013 року звернувся до відповідача з вимогою за вих. № 13.2.0/35/42, згідно якої вимагав від відповідача достроково виконати порушене зобов'язання та погасити заборгованість у сумі 7844,86 грн.; сплатити заборгованість з комісії станом на момент такого погашення; сплатити пеню та штраф нараховані станом на день виконання зобов'язання.

Аналіз фактично встановлених обставин справи та вимог цивільного законодавства дозволяє суду зробити висновок про те, що позивачем надано достатньо доказів, щодо наявності вказаної заборгованості відповідача. Таким чином позовна заява Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості підлягає задоволенню, як обґрунтована.

При задоволенні позову на користь позивача з відповідача, відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 10, 11, 525, 526, 527, 530, 549, 551, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 158, 169, 209, 212, 214-215, 216, 224, Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» (м. Київ, вул. Польова, 24 «Д», код ЄДРПОУ 34001693) достроково заборгованість за кредитним договором із фізичною особою №014/ZB23BS/3/001 від 26 квітня 2012 року з процентами, комісією, пенею та штрафом у сумі 8368,76 грн., у тому числі: суму кредиту - 6918,93 грн.; суму процентів - 0,03 грн.; пеню за прострочення кредиту - 45,50 грн., суму щомісячної комісії - 764,30 грн., штраф - 640 грн.).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» (м. Київ, вул. Польова, 24 «Д», код ЄДРПОУ 34001693) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 229,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.А. Гладка 09.09.2013