Решение № 33709757, 25.09.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/9461/13-ц

Провадження 2о/201/2734/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Трещова В.В. , при секретарі - Горбатенко Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08 серпня 2013 року звернувся до суду з заявою до відповідача ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки. Позивач у своїй заяві посилалася на те, що з серпня 1999 року вони з ОСОБА_2 фактично вступили в шлюбні відносини, проживали спільно як чоловік та дружина, спільно вели господарство, вели спільний бюджет. На підтвердження цього факту є належні документи, свідчення друзів та знайомих. Просила суд з урахуванням уточнень встановити юридичний факт проживання спільно ОСОБА_1. і ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по 30 червня 2013 року, задовольнивши позовну заяву в повному обсязі.

У судове засідання заявник не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі, задовольнити заявлені вимоги.

Суд вивчивши матеріали даної цивільної справи, приходить до наступного.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01 січня 2004 року мешкала спільно без реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 за місцем її мешкання та реєстрації АДРЕСА_1, мали і мають спільний бюджет, ведуть спільне господарство.

Суд вважає заяву підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Стаття 15 ЦК України передбачає право на захист цивільних прав та інтересів: « 1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання…». Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно пункту 5 частини 2 статті 234 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.5 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Судом встановлено, що позивачка дійсно спільно мешкала і мешкає з ОСОБА_2 з 01 січня 2004 року по 30 червня 2013, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вони мали спільний бюджет, підтримували шлюбно-сімейні відносини. Суд приймає до уваги також і ті обставини, що заперечень проти позовної заяви не подано, зустрічні вимоги не заявлено, факт тривалого мешкання сторін підтверджується, крім вищенаведеного, також довідкою житлової комунальної обслуговуючої організації на підставі письмових пояснень сусідів, затверджені житловою організацією за місцем знаходження житла їх мешкання, свідченнями родичів та друзів, доказів на спростування позову суду не надано. Позивач не порушує прав фізичних та юридичних осіб, за захистом своїх прав звернувся до суду. За таких обставин суд вважає, що заявлені вимоги про встановлення юридичного факту знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, а тому можливо встановити юридичний факт проживання спільно сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по 30 червня 2013 року.

Частина 1 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

За викладених обставин суд оцінює факт, на встановлення яких претендує заявник, як такий, що під час розгляду справи знайшов об'єктивне підтвердження, і вважає за необхідне заяву задовольнити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 256, 259 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01 січня 2004 року по 30 червня 2013 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення

Суддя: В.В. Трещов