Решение № 33700053, 17.09.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.09.2013 Справа № 905/5637/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевське автотранспортне підприємство 10967», м. Перевальськ, Луганська область

до Публічного акціонерного товариства «Шахта ім. О.Ф.Засядька», м.Донецьк.

Ціна позову 61696 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Аветисян Р.М., довіреність №7 від 13.07.2013;

від відповідача - Павук К.В., довіреність №47/юр від 18.03.2013.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алчевське автотранспортне підприємство 10967» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Шахта ім. О.Ф.Засядька» (далі - відповідач) про стягнення 61696 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 12.04.2013 був укладений договір №400 на перевезення вантажів автомобільним транспортом. (далі - договір). Позивачем відповідачу були надані послуги за вказаним договором, але відповідач з позивачем не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 61696 грн.

Відповідач визнав позов в повному обсязі.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

12.04.2013 між сторонами був укладений договір №400 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до якого позивач зобов'язується приймати, а відповідач пред'являти до перевезення вантажі.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), подорожніми листами, рахунками - фактури (а.с.13-42, 63-121).

Згідно актам приймання - передачі робіт (надання послуг), яки підписані обома сторонами, сторони претензій одна до одної не мають.

Відповідачем було здійснена часткова оплата за отриманні послуги в розмірі 123042грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.59-62).

На час прийняття рішення у справі заборгованість у сумі 61696 грн. відповідачем не сплачена.

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що «Перевізник» зобов'язується приймати, а «Замовник» пред'являти до перевезення вантажі.

Відповідно до п.3.1. Договору, розрахунок за надані послуги проводиться Замовником шляхом перерахування передоплати на рахунок Перевізника на підставі пред'явлених «Перевізником» рахунків на оплату.

10.07.2013 позивачем були надіслані рахунки на оплату, які 16.07.2013 були отримані відповідачем (а.с.122-124).

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення зазначених вимог закону та договору, відповідач в строк не здійснив оплату послуг наданих позивачем, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 61696грн., яка підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню повністю.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахта ім. О.Ф.Засядька» (83054, м. Донецьк, пр-т. Засядько, код ЄДРПОУ 37790752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алчевське автотранспортне підприємство 10967» (94300, м. Перевальськ, вул. Кірова, б.136, код ЄДРПОУ 37011683) 61696 грн. боргу та 1720 грн. 50 коп. витрат з оплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 23 вересня 2013 року.

Суддя О.В. Говорун