№ 33649545, 24.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6219/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 35223,56 грн., -

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулась Державна податкова інспекція у Київському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 35223,56 грн., яка не була сплачена у добровільному порядку.

В судовому засіданні 19.09.2013 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, пославшись на те, що під час проведення перевірки не були враховані витрати позивача за 2009-2010 роки, які підтверджені документально та які відносяться до витрат підприємницької діяльності згідно положень ст.138 ПК України. В частині стягнення податкового боргу в розмірі 198,00 грн. представник відповідача не заперечував.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд доходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав:

Позивач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій у тому числі й в судовому порядку, в зв`язку з чим позови щодо стягнення податкової заборгованості віднесені до компетенції адміністративних судів згідно ч.1 ст.17, п.5 ч.4 ст.50,104 КАС України.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - №НОМЕР_1, зареєстрована Виконавчим комітетом Одеської міської ради 07.10.2002 року за №04056782Ф0012378.

07.10.2002 року ФОП ОСОБА_1 було взято на облік у ДПІ у Київському районі м.Одеси за №6476.

Платник податків має податковий борг у сумі 35223,56 грн. по податку з доходів з фізичних осіб з підприємницької діяльності, який виник згідно акту перевірки відділу податкового контролю з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб №1546/17-01/НОМЕР_1 від 27.09.2012 року.

В період з 31.08.2012 року по 20.09.2012 року на підставі п.77.1 п.77.4 ст.77, п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, відповідно до направлення від 22.08.2012 року №407 та наказу від 27.07.2012 року №378-п «Про проведення планової виїзної перевірки», виданого ДПІ у Київському районі м.Одеси Одеської області ДПС та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання було проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ОСОБА_1 вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки було складено акт №1546/17-01/НОМЕР_1 від 27.09.2012 року та встановлені порушення: ст.13 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992 року занижено суму податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності на протязі перевіряє мого періоду з урахуванням торгового патенту на суму у розмірі 35223,76 грн., у т.ч. за 2009 рік на суму 11366,53 грн., за 2010 рік на суму 23857,23 грн.; ст.2 Закону України «Про збір на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства» ФОП невірно розраховану виручку-товарообіг від реалізації алкогольних напоїв, в результаті чого завищено суму збору на 198,00 грн., а саме: у лютому 2010 року у розмірі 15,00 грн., у серпні 2010 року - 7,00 грн., у листопаді - 7,00 грн., у грудні 2010 року - 8,00 грн., у січня 2011 року - 59,00 грн., у лютому 2011 року - 68,00 грн., у березні 2011 року - 34,00 грн.

На підставі встановлених порушень було винесено податкове повідомлення-рішення №0006051701 від 25.12.2012 року, яке було надіслано засобами поштового зв'язку.

У разі коли платник податку не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України).

Так, на виконання вищевказаних приписів податковим органом на суму податкового боргу 35223,56 грн. була сформована податкова вимога №158-19 від 18.04.2913 року, яка була надіслана за допомогою засобів поштового зв'язку.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

До теперішнього часу заборгованість відповідачем не погашена.

Виходячи з вищенаведеного, з урахуванням правової позиції представника відповідача щодо визнання частини позовних вимог про стягнення з відповідача на користь держави податкового боргу збору на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства в розмірі 198,00 грн. підлягають задоволенню згідно положень ч.2 ст.162 КАС України.

Стосовно стягнення з відповідача податкового боргу з прибуткового податку суд вважає, що при проведенні перевірки були вчиненні порушення податкового законодавства, невірно застосовані норми матеріального права з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.9.12.1, п.п.9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», ст.13, ст.14 Розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (які регламентували податкові відносини у тих податкових періодах) оподатковуваними доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

В п.2.2.1 акту перевірки зазначено, що відповідач завищила валові витрати за 2009 рік в розмірі 91776,87 грн. та за 2010 рік в розмірі - 175048,33 грн.

Однак, в порушення вимог ст.13, ст.14 Розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» та Додатку №7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.1993 року №12 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 09.06.1993 року №64 посадовою особою податкового органу, яка проводила перевірку не були прийняті до уваги наступні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які проведені по Книзі доходів та витрат позивача за 2009-2010 роки:

За 2009 рік на суму 132157,00 грн.: оплата ліцензії - 10000,00 грн., оренда приміщень - 2916,00 грн., вивіз сміття - 1444,32 грн., збір на торгівлю - 340,00 грн., збір на розвиток хмелярства - 1418,00 грн., внески до ПФУ - 2321,38 грн., внески до ПФУ від власної діяльності - 1026,04 грн., заробітна плата найманому працівнику - 7745,00 грн., розрахунки за придбаний товар для його подальшої реалізації - 101157,19 грн., електропостачання - 3789,00 грн.

За 2010 рік на суму 175048,00 грн.: оплата ліцензії - 10000,00 грн., оренда приміщень - 3088,61 грн., вивіз сміття - 946,00 грн., збір на торгівлю - 340,00 грн., збір на розвиток хмелярства - 1964,00 грн., внески до ПФУ - 2999,88 грн., внески до ПФУ від власної діяльності - 3226,43 грн., заробітна плата найманому працівнику - 10700,00 грн., розрахунки за придбаний товар для його подальшої реалізації - 134366,08 грн., електропостачання - 4417,00 грн.

Вказані витрати підтверджені наступними письмовими доказами: договором оренди землі від 15.11.2005 року (а.с.93), доповненням до договору на вивіз твердих відходів від 15.02.2009 року (а.с.94), договором постачання електроенергії №3249 від 30.05.2007 року (а.с.95-97), відомістю на виплату працівнику заробітної плати за 2009-2011 роки (а.с.98), квитанції про оплату вартості отриманого товару, сплати податків, зборів та наданих послуг за 2009-2010 роки (а.с.99-132).

Зазначені витрати пов'язані з отриманням відповідачем прибутку від здійснення підприємницької діяльності з продажу товарів з індивідуального об'єкту (МАФ) та згідно Правил торгівлі продовольчими товарами та укладеним договором оренди землі відповідач, як підприємець повинен забезпечити отримання ліцензії, оплачувати податки та збори, внески до ПФУ, виплачувати заробітну платню найманому працівнику, оплачувати вивіз сміття та спожитою електроенергії для забезпечення роботи об'єкта торгівлі.

Оскільки висновки перевірки щодо завищення відповідачем валових витрат від підприємницької діяльності за 2009-2010 роки в сумі 266825,10 грн. не відповідають законові та фактичним обставинам справи, суд на підстав положень ч.3 ст.70 КАС України, не може розглядати та приймати вказаний акт перевірки від 27.09.2012 року №1546/17-01/НОМЕР_1 (а.с.6-18) суд не може приймати як належний доказ здійснення відповідачем порушення податкового законодавства.

Інших доказів вчинення відповідачем порушень ст.13, ст.14 Розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» представником позивача, відповідно до приписів ч.1 ст.71 КАС України не надано.

Таким чином, оскільки суд під час офіційного з`ясування обставин справи в цій частині суд на підставі наданих представником позивача доказів не встановив факту вчинення відповідачем порушень ст.13, ст.14 Розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» в задоволенні позовних вимог про стягнення суми податкового боргу з прибуткового податку з громадян слід відмовити на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) суму заборгованості у розмірі 198,00 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 24.09.2013 року.

Суддя Єфіменко К.С.

24 вересня 2013 року.