Решение № 33649012, 08.02.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-4479/11

н/п 2/2018/784/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 року Київський районний суд м. Харкова:

головуючий -суддя Золотарьова Л.І.

за участю секретаря - Бломберус С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки і піклування Київської районної у м. Харкові Ради про надання дозволу на виїзд за межі України неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

07.11.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій дозволити їй виїзд без згоди відповідача, батька неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - оформити документи для тимчасового виїзду, за межі України та на його в'їзд до Російської Федерації, допустити негайне виконання рішення суду в частині оформлення документів на тимчасовий виїзд за межі України.

В своїх доводах посилається на те, що шлюб між нею та відповідачем розірвано у 2007 р. Від сумісного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3. З 2007 року вона з відповідачем не живе разом. Дитина постійно мешкає з нею, знаходяться повністю на її утриманні. Відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання сина, від виконання своїх батьківських обов'язків повністю відмовляється. З 2007 року відповідач переїхав на постійне місце проживання до свого батька та перестав взагалі спілкуватися з нею та сином, на телефонні дзвінки не відповідає. В м.Бєлгороді в Російській Федерації мешкає її племінниця ОСОБА_4, яка неодноразово запрошувала її сім'ю до себе в гості. Раніше, неодноразово, вона з сином та донькою виїжджали до своїх рідних в Російську Федерацію, маючи на це згоду відповідача. Однак на теперішній час між нею та відповідачем склалися такі стосунки, що останній з незрозумілих причин відмовляється надати завірену нотаріально заяву на дозвіл виїзду неповнолітнього сина до родичів в Російську Федерацію.

Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про день та місце слухання справи були повідомлені своєчасно та належним чином, причину неявки суду не сповістили. Позивач надала заяву про розгляд справи в її відсутності.

Суд, вивчивши вимоги позивачки, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в шлюбі між сторонами народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, подружнє життя сторін не склалося, а тому 06 червня 2007 року шлюб було розірвано відповідно до Свідоцтва про розірвання шлюбу (акт.запис №318).

Син ОСОБА_3 після розірвання шлюбу проживає з матір'ю ОСОБА_1 Після розірвання шлюбу у сторін склалися неприязні стосунки, сторони між собою не спілкуються.

Навесні 2012 року позивач має намір виїхати до Російської Федерації разом з сином, однак до теперішнього часу вона не має нотаріально посвідченої згоди батька дитини - ОСОБА_2 на виїзд неповнолітнього сина ОСОБА_3 за кордон. Відповідач безпідставно відмовляється надати згоду на оформлення документів для тимчасового виїзду дитини за межі України.

Відповідно до ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Частиною 2 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»від 21.01.1994р. встановлено, що оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Згідно п.п.2 п.4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 року передбачено, що виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється у разі пред'явлення оригіналів документів або їх нотаріально посвідчених копій, зокрема, рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Згідно п. 18 Правил оформлення видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документу дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, в редакції затвердженої Постановою КМУ від 24.03.2004р. № 380, оформлення проїзного документу здійснюється на підставі згоди батьків, а у разі, коли вони не перебувають в шлюбі між собою за наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлений на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину.

Згідно ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Бездіяльність відповідача також є відмовою у наданні згоди, оскільки унеможливлює оформлення відповідних документів.

Враховуючи те, що сторони не перебувають у шлюбі, проживають окремо, дитина проживає з позивачкою, а відповідач не надає дозвіл на виїзд дитини за кордон, будь-яких доказів про неможливість виїзду дитини за межі України суду не надано, суд, оцінивши належність, допустимість, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, приходить до висновку про надання дозволу на одноразовий тимчасовий виїзд за межі України до Російської Федерації неповнолітній особі -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі його матері - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, без згоди його батька -ОСОБА_2, 1973 року народження, для відпочинку.

Вимоги позивача щодо негайного виконання рішення суду в частині оформлення документів на тимчасовий виїзд за межі України не підлягають задоволення у зв'язку з тим, що вказана справа не відноситься до тих, у яких відповідно до ст. 367 ЦПК суд допускає негайне виконання рішень.

Суд, оцінивши належність, допустимість, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, ст. 313 ЦК України, ст.ст.150, 155 СК України, ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Надати дозвіл на одноразовий тимчасовий виїзд за межі України до Російської Федерації неповнолітній особі -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у супроводі його матері - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, без згоди його батька -ОСОБА_2, 1973 року народження.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі Апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення Рішення.

Головуючий- підпис вірно суддя

секретар