Решение № 33643239, 16.09.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2013 р. Справа № 915/1255/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Заграва", вул. Новозаводська, 9, м. Миколаїв, 54028,

до відповідача публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", б-р Шевченка/вул. Пушкінська, 8/29, м. Київ, 01004

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Ківіт", 54050, м. Миколаїв, вул. Металургів, 32, кв. 10,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П., м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 9-Б, кв. 11,

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

Суддя Алексєєв А.П.

За участю представників:

від позивача - Гожбур К.А. за довіреністю № 1 від 25.03.2013 року.

від відповідача - Поросолова Л.М. за довіреністю № 150/11.5.2 від 08.03.2013 року

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - не з'явився

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - не з'явився.

Суть спору: 17.07.2013 року позивач звернувся з позовом до господарського суду Миколаївської області про визнання виконавчого напису вчиненого 24.11.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. за реєстровим № 7111 таким, що не підлягає виконанню, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються із судового збору в розмірі 1147 грн.

Як на підставу свого позову позивач послався на ті обставини, відповідно до яких позивачем у забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Ківіт» за кредитним договором був укладений із відповідачем іпотечний договір. 11.07.2013 року під час проведення опису та арешту майна державною виконавчою службою позивачу стало відомо про існування спірного виконавчого напису нотаріуса, за яким нотаріусом запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно позивача. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис не підлягає виконанню у зв'язку із тим, що нотаріусом не було встановлено безспірності вимог. Крім того, на дату вчинення виконавчого напису нотаріусом у господарському суді Миколаївської області перебувала на розгляді справа №5016/1513/2011(8/65) за позовом ПАТ «ВТБ Банк» до ТОВ «Заграва», третя особа - ТОВ «Ківіт» про стягнення коштів в розмірі 29067766 грн. 88 коп. На думку позивача, наявність цієї справи свідчить про те, що вимога банку не була безспірною.

Разом з позовною заявою 17.07.2013 року позивач звернувся до суду з заявою, якою просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису. Вказану заяву судом було відхилено.

Ухвалою від 19.07.2013 року було порушено провадження у справі, а розгляд справи призначено на 06.08.2013 року.

Ухвалою від 06.08.2013 року суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - ТОВ "Ківіт" та на стороні відповідача - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П. Цією ж ухвалою суд зобов'язав позивача надати докази сплати судового збору у встановленому законодавством порядку, а відповідача - документи, які надавалися приватному нотаріусу для вчинення спірного виконавчого напису, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 19.08.2013 року.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони та треті особи повідомлялися належним чином. Незважаючи на те, що ухвалу суду від 06.08.2013 року позивачем отримано 12.08.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, позивач вимог ухвали суду не виконав. У судовому засіданні 19.08.2013 року представник позивача зрозумілих пояснень щодо невиконання ухвали суду від 06.08.2013 року з приводу сплати судового збору особою, яка не є позивачем по справі, не надав. Відповідачем також вимоги ухвали суду виконані не були, хоча ухвалу згідно поштового повідомлення про вручення відповідач отримав 12.08.2013 року.

Ухвалою від 19.08.2013 року розгляд справи було відкладено та повторно зобов'язано відповідача надати судові документи, які надавалися приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису. Ухвалу відповідачем виконано не було.

Відзивом на позовну заяву від 15.08.2013 року за вих. № 1493/2300-2 відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Як зазначено у відзиві відповідачем на початку 2011 року направлялися повідомлення на адресу позивача та ТОВ «Ківіт» щодо необхідності погашення заборгованості за кредитним договором. У зв'язку із тим, що ТОВ «Ківіт» зобов'язання за кредитним договором виконані не були, а ТОВ «Заграва» не виконав обов'язку за ТОВ «Ківіт» щодо погашення боргу відповідач прийняв рішення звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису. Для цього нотаріусу був наданий перелік документів передбачений законодавством.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Ківіт" пояснень по суті спору не надала.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Ковальчук С.П. пояснень по суті спору також не надав.

У судовому засіданні 12.09.2013 року за письмовим клопотанням представника позивача було оголошено перерву для надання додаткових доказів у справі, які на думку представника позивача мають суттєве значення для вирішення спору по суті.

16.09.2013 року судове засідання поновлено і в ньому судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №06 КБ/2008 від 16.04.2008 року, який укладений між ТОВ «Ківіт» та відповідачем між позивачем та відповідачем 18.04.2008 року був укладений іпотечний договір, який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О.С. за реєстровим № 1347 (а.с. 7-9).

Згідно кредитного договору № 06КБ/2008 від 16.04.2008 року відповідачем було надано ТОВ «Ківіт» кредит в сумі 19500000 грн. строком до 16.10.2009 року із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,7% річних. До вказаного договору укладалися додаткові угоди.

Згідно іпотечного договору від 18.04.2008 року позивач передав в іпотеку відповідачу нежитловий об'єкт, що знаходиться по вул. Новозаводській, 9 у м. Миколаєві, який було оцінено у 5998872 грн. (а.с. 7-10)

В подальшому між позивачем та відповідачем були укладені додаткові договори №1 від 29.09.2009 року та № 2 від 18.11.2009 року до іпотечного договору (а.с. 11-14).

Відповідно до п. 1.3 іпотечного договору, предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 02.02.2006 року виконкомом Миколаївської міської ради на підставі рішення № 1426 від 02.09.2003 року.

У зв'язку з невиконанням боржником - ТОВ «Ківіт» умов кредитного договору відповідач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальчука С.П. за вчиненням виконавчого напису щодо задоволення своїх грошових вимог за рахунок заставленого нерухомого майна.

24.11.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за номером №7111 (а.с.21).

Згідно даного виконавчого напису нотаріус пропонує звернути стягнення на нежитловий об'єкт: адміністративно-складську будівлю, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, буд. 9, та належить на праві власності позивачу.

У виконавчому написі нотаріус зазначає, що вказане нерухоме майно передане в іпотеку позивачем за іпотечним договором, що був посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О.С. 18.04.2008 року за реєстровим № 1347 в якості забезпечення зобов'язання за кредитним договором № 06КБ/2008 від 16.04.20008 року укладеним між ТОВ «Ківіт» та відповідачем, строк платежу за яким настав 10.01.2011 року.

За рахунок коштів виручених від реалізації заставленого майна нотаріусом запропоновано задовольнити вимоги відповідача на суму 24563109 грн.

12.12.2011 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса.

11.07.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Миколаївській області було складено акт опису й арешту майна за виконавчим написом № 7111 від 24.11.2011 року, згідно якого було описане та арештоване майно нерухоме позивача, яке розташоване по вул. Новозаводській, 9 у м. Миколаєві.

Частинами 1, 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Порядок вчинення виконавчого напису нотаріусами регламентується Законом України «Про нотаріат», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5 (далі - Інструкція).

Так, відповідно до положень ст. 87 Закону України "Про нотаріат", у редакція, яка діяла на дату вчинення нотаріальної дії, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 88 вказаного Закону встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості.

Аналогічні положення містяться у п. 282 Інструкції. Так, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса (далі - Перелік), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: нотаріально посвідчена угода, а також документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Для з'ясування дотримання нотаріусом вимог законодавства при вчиненні виконавчого напису ухвалами суду від 06.08.2013 року та від 19.08.2013 року відповідача було двічі зобов'язано надати судові документи, які надавалися нотаріусу для вчинення зазначеної нотаріальної дії.

У судовому засіданні 12.09.2013 року представник відповідача судові повідомив, що звертався до приватного нотаріуса Ковальчука С.П. із письмовим запитом на підставі ст. 8 Закону України «Про нотаріат» з проханням надати копії документів, які стали підставою для вчинення спірного виконавчого напису.

Своєю відповіддю приватний нотаріус Ковальчук С.П. відмовив відповідачу у наданні документів, пославшись на заборону розголошення нотаріусами нотаріальної таємниці щодо вчинених нотаріальних дій та необхідності для цього подання ухвали суду із зазначенням номеру справи та прикладенням гербової печатки.

12.09.2013 року у зв'язку із неможливістю отримати документи від приватного нотаріуса представник відповідача звернувся до суду із клопотанням з проханням витребувати необхідні документи від нотаріуса за ухвалою суду.

У задоволенні зазначеного клопотання про витребування доказів представнику відповідача судом було відмовлено з огляду на положення ст. 38 ГПК України та ст. 8 Закону України «Про нотаріат».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. При цьому згідно ч. 2 ст. 38 ГПК України у клопотанні сторони про витребування доказу, зокрема, повинні бути зазначені обставини, що перешкоджають його наданню

Ч. 5 ст. 8 Закону України «Про нотаріат» визначено, що довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.

Відмовляючи у задоволенні клопотання представника відповідача, суд виходив із того, що зазначена представником відповідача причина неможливості подання витребуваних документів не є поважною з огляду на те, що відповідач, як сторона вчиненої нотаріальної дії, вправі відповідно до ст. 8 одержати копії відповідних документів, а також оскаржити неправомірні дії нотаріуса до відповідного управління юстиції або до суду.

Також суд бере до уваги і той факт, що у відповідача був досить тривалий час для вирішення питання щодо отримання у нотаріуса копій відповідних документів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, не надавши судові витребуванні документи, відповідач не зміг довести свої заперечення відповідними доказами щодо відповідності оспорюваного виконавчого напису нотаріуса вимогам законодавства.

Надані відповідачем копії листів № 70/2200-08-2 від 11.01.2011 року, № 72/2200-08-2 від 11.01.2011 року, які направлялися відповідачем на адресу ТОВ «Ківіт» та позивача суд не може розцінювати як доказ безспірності боргу у зв'язку із ненаданням відповідачем підтверджень, що саме вказані листи були надані нотаріусу Ковальчуку С.П. для вчинення ним нотаріальної дії.

Крім того, суд бере до уваги і те, що на дату вчинення виконавчого напису у господарському суду Миколаївської області перебувала справа за позовом ПАТ "ВТБ Банк" (відповідач по цій справі) до ТОВ «Заграва» (позивач по цій справі) щодо стягнення коштів.

Господарським судом Миколаївської області за даним позовом 23.05.2011 року було порушено провадження у справі № 5016/1513/2011(8/65) (а.с. 106).

Згідно ухвали про порушення провадження у справі №5016/1513/2011(8/65) її було порушено - до дати вчинення оспорюваної нотаріальної дії.

Ухвалою від 26.03.2013 року по даній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу і станом на 16.09.2013 року справа до суду не поверталась (а.с. 107).

В позовній заяві, поданій до господарського суду Миколаївської області 27.04.2011 року, ПАТ "ВТБ Банк" вимагає звернути стягнення на заставлене майно на загальну суму 29067766,88 грн., а саме нежитловий об'єкт, що знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 9.

Отже, наявність судової справи про стягнення із ТОВ «Заграва» коштів за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки опосередковано свідчить про невиконання свого обов'язку перед відповідачем з боку ТОВ «Ківіт» по поверненню кредиту та сплати відсотків, у зв'язку із чим про безспірність боргу на дату вчинення нотаріальної дії говорити не можна.

Як вже зазначалося вище, відповідно до положень ч. 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості.

Виходячи з вищевказаних обставин відповідачем при поданні приватному нотаріусу Ковальчуку С.П. документів було замовчано факт розгляду господарської справи № 5016/1513/2011(8/65).

Відтак, суд дійшов висновку, що виконавчий напис нотаріуса було вчинено за відсутності умови про безспірність вимоги у зв'язку із чим він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вирішення питання по стягненню з відповідача суми судового збору, то суд вважає за необхідне вказати наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються докази сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі.

Так, ст. 2 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Отже, Законом чітко встановлено, що судовий збір повинен сплачуватися саме позивачем, який звертається до суду з позовною заявою.

Крім того, п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про оформлення платіжних документів на перерахування судового збору" від 17.09.2012р. №01-06/1260/2012 встановлено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що у позовних матеріалах відсутні докази сплати судового збору особою, яка звернулася до суду - ТОВ «Заграва» .

До позову додано квитанцію № 1382.644.1 від 17.07.2013 року, з якої вбачається, що судовий збір сплачений фізичною особою Гожбуром К.А., який не є позивачем у даному спорі. Крім того, у квитанції не зазначено, що судовий збір сплачений за подання саме позовної заяви до ПАТ «ВТБ Банк» без номеру від 16.07.2013 року.

Таким чином, на думку суду сума судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Заграва" - задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса зареєстрований в реєстрі за № 7111, вчинений 24.11.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П.

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (б-р Шевченка/вул. Пушкінська, 8/29, м. Київ, 01004, код 14359319) на користь державного бюджету 1147 грн. (одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп.) судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Порядок та строк апеляційного оскарження визначений ст. 91,93 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 23 вересня 2013 року.

Суддя А.П. Алексєєв