№ 33640351, 23.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6285/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Маковейчук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області Колесніченко Ірини Сергіївни, Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області Колесніченко Ірини Сергіївни про визнання протиправними дій щодо відмови у державній реєстрації прав власності форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання провести державну реєстрацію права власності форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 який в цілому складається з житлового будинку, позначеного на плані під літ. «Д» «Д1» загальною площею 80,6 кв. м., житловою площею 34,8 кв. м., під літ. «д» - навіс, під літ. «д1» - ганок, під літ. «Е» - душ, під літ. «Ж»- сарай, під літ. «З» - незавершене будівництво, №1-12,1 - спорудження.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.03.2013р. за ОСОБА_1 було визнано право власності у порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 Позивач зазначила, що 04.04.2013р. вона звернулася до Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, однак, 29.04.2013р. відповідачем було відмовлено у державній реєстрації, у зв'язку з тим, що до зазначеної заяви не було додано документу який засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Позивач вважає, що документом, який підтверджує виникнення права власності на нерухоме майно є рішення суду, що набрало законної сили, та на підставі якого відповідачем повинна була бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно. За таких обставин позивач вважає, що у державного реєстратора прав на нерухоме майно не було підстав для відмови їй у державній реєстрації прав власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у адміністративному позові.

18.09.2013р. ухвалою, занесеною до журналу судового засідання, було залучено до участі у справі у якості другого відповідача - Овідіопольське районне управління юстиції Одеської області.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначивши, що для проведення державної реєстрації права власності, позивачем було надано рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.03.2013р., яким було визнано за ОСОБА_3 право власності на самовільно перебудований будинок, а також надано технічний паспорт житлового будинку та господарчих будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, відповідач зазначила, що позивачем не було надано документу, який підтверджує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, право на яке бажала зареєструвати позивач, у зв'язку з чим було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4)внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно ч. 7 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

ч. 3 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, порядок здійснення підготовчих дій, що передують державній реєстрації права власності на нерухоме майно визначений Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703.

Пунктом 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.7 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

У відповідності до п.26 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Пунктом 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відовідно до п.29 Порядку, для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 04.04.2013р. було подано до Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяження, для проведення державної реєстрації права приватної власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 При цьому, до зазначеної заяви позивачем було додано рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.03.2013р. у справі №509/270/13-ц та технічний паспорт житлового будинку та господарчих будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1

29.04.2013р. державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області КолесніченкоІ.С. було прийняте рішення №20742090 (а.с.9) про відмову у державній реєстрації права приватної власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що позивачем не надано документ, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Судом встановлено, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.03.2013р. у справі №509/270/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування визнано за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, що залишився після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4. Зазначене рішення набрало законної сили 02.04.2013р. (а.с.8) При цьому, у межах зазначеної справи судом було встановлено, що згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 15.02.2013р. самовільне переобладнане нерухоме майно відповідає діючим в Україні будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним нормам та стандартам, та не порушує прав третіх осіб.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що оскільки судовим рішенням було визнано право власності ОСОБА_1 на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, у державного реєстратора не було підстав для відмови у державній реєстрації її прав на зазначене майно.

На підставі встановлених у судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області Колесніченко Ірина Сергіївна діяла не у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України, у зв'язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області Колесніченко Ірини Сергіївни щодо відмови ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 підлягають задоволенню.

У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне зобов'язати провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що розташований: АДРЕСА_1 відповідно до рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.03.2013р. у справі №509/270/13-ц.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

З урахуванням викладеного суд прийшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області Колесніченко Ірини Сергіївни, Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області про визнання протиправними дій щодо відмови у державній реєстрації прав власності форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання провести державну реєстрацію права власності форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який в цілому складається з житлового будинку, позначеного на плані під літ. «Д» «Д1» загальною площею 80,6 кв.м., житловою площею 34,8 кв. м., під літ. «д» - навіс, під літ. «д1» - ганок, під літ. «Е» - душ, під літ. «Ж»- сарай, під літ. «З» - незавершене будівництво, №1-12,1 - спорудження - задовольнити.

Визнати протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Овідіопольського районного управління юстиції Одеської області Колесніченко Ірини Сергіївни щодо відмови ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Зобов'язати провести державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що розташований: АДРЕСА_1 відповідно до рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 22.03.2013р. у справі №509/270/13-ц.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 23 вересня 2013 року

Суддя К.О. Танцюра