Постановление суда № 33630416, 23.09.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"23" вересня 2013 р. Справа № 01-15/5004/1040/12 Суддя господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши матеріали

за скаргою фізичної особи-підприємця Бенеcь Інни Георгіївни

на дії державного виконавця Луцького районного управління юстиції Камець Д.С. та скасування постанови про накладення штрафу від 08.08.2013р.

по справі за позовом прокурора Луцького району в інтересах держави в особі Торчинської селищної ради, смт. Торчин, Луцького району

до відповідача: фізичної особи-підприємця Бенесь Інни Георгіївни, смт. Торчин, Луцький район

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: управління Держкомзему у Луцькому районі Волинської області, м. Луцьк

про зобов'язання звільнити тимчасово зайняту земельну ділянку та привести її у попередній стан

Встановив: рішенням господарського суду Волинської області від 03.10.2012р. у справі №5004/1040/12 позов прокурора Луцького району в інтересах держави в особі Торчинської селищної ради до фізичної особи - підприємця Бенесь Інни Георгіївни про зобов'язання звільнити тимчасово зайняту земельну ділянку та привести її у попередній стан задоволено, зобов'язано фізичну особу-підприємця Бенесь Інну Георгіївну звільнити тимчасово зайняту земельну площею 9 м.кв., кадастровий номер відсутній, що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, смт. Торчин, Луцький район, Волинська область, яка була передана у строкове платне користування згідно договору № 329 від 19.01.2007 р., термін користування якою закінчився та привести вказану ділянку у попередній стан.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.12.2012р. зазначене рішення господарського суду Волинської області залишено без змін.

25.03.2013р. судом видано накази за №5004/1040/12-1 та №5004/1040/12-2 про примусове виконання рішення суду по даній справі.

20.09.2013р. ФОП Бенесь І. Г. звернулася до господарського суду зі скаргою б/н від 18.09.2013р. (вх. №01-40/163/13) на постанову державного виконавця Луцького районного управління юстиції Камець Д.С. про накладення штрафу на боржника від 08.08.2013р. у справі №5004/1040/12.

Скарга не може бути прийнята господарським судом у зв'язку з наступним:

Верховний Суд України у п.3 постанови Пленуму "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26 грудня 2003 року №14 та Вищий господарський суду України у п.9.9 постанови пленуму "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012р. роз'яснив, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

Подана скарга не може бути прийнята господарським судом Волинської області, оскільки не відповідає вимогам п. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Згідно п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, у випадку не подання доказів, що підтверджують надсилання копії позовної заяви і додані до неї документів відповідачеві.

Згідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Як випливає з вимог ч. 1 ст. 56 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Згідно п.3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК, зокрема, у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.

Згідно п. п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Таким чином належним доказом відправлення скарги сторонам та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.

Скаржник ФОП Бенесь І. Г. звернулася до суду зі скаргою від 18.09.2013р. (вх..№01-40/163/13 від 20.09.2013р.), не надіславши копії даної скарги та доказів в її обґрунтування позивачу - Торчинській селищній раді, третій особі без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: управлінню Держкомзему у Луцькому районі Волинської області та не надіслала додатку до скарги: оскаржувану постанову державного виконавця Луцького РУЮ прокурору, тому суд у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України повертає скаргу і додані до неї документи без розгляду.

Додані скаржником ФОП Бенесь І.Г. до скарги описи вкладення, свідчать про направлення прокурору та ВДВС лише скарг без додатків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно п. 5 Постанови Пленуму ВСУ від 26.12.2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" судам необхідно враховувати, що в тому разі, коли законом встановлено спеціальний порядок обчислення строків звернення заявника зі скаргою до суду (наприклад, ст. 26, ч. 4 ст. 57 Закону N 606-XIV, ст. 1212 ГПК), їх перебіг має визначатися за цими нормами. Скарга (заява), пропущений строк на подання якої не поновлено, залишається без розгляду.

У даній скарзі скаржник стверджує, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 08.08.2013р. була отримана скаржником 20.08.2013р., проте ФОП Бенесь І.Г. направлено скаргу на адресу господарського суду через поштовий зв'язок 18.09.2013р. про що свідчить відмітка на конверті, тобто з порушенням десяти днів на таке оскарження, як це передбачено ст. 1212 ГПК України.

Будь-яких доводів в обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, клопотання про його поновлення скаржником не надано, як і доказів того, що вони не мали можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії.

Також ФОП Бенесь І.Г. в порушення п.3 ст.63 ГПК України, не додано до скарги доказів, що підтверджують викладені в скарзі обставини, оскільки не додано оскаржуваної постанови державного виконавця Луцького РУЮ Камець Д.С. від 08.08.2013р. про накладення штрафу, а додано постанову від 21.08.2013р. про накладення штрафу за №37486809, що винесена заступником начальника ВДВС Луцького районного управління юстиції Пирогою С.С., про яку не згадується у скарзі та відповідно не оскаржується ФОП Бенесь І.Г., про що 20.09.2013р. працівниками суду складено відповідний акт.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про повернення скаржнику скарги від 18.09.2013р. (вх..№01-40/163/13 від 20.09.2013р.) без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись п.п. 3, 6 ст.63, ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу фізичної особи-підприємця Бенесь Інни Георгіївни від 18.09.2013р. (вх..№01-40/163/13 від 20.09.2013р.) на дії державного виконавця Луцького районного управління юстиції Камець Д.С. та скасування постанови про накладення штрафу від 08.08.2013р. з додатками на 5 аркушах повернути скаржнику без розгляду.

Суддя А. С. Вороняк