Постановление суда № 33609663, 12.09.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/3476/13 12.09.2013 12.09.2013 12.09.2013

Провадження №22-ц/784/2842/13 Суддя першої інстанції - Фасій В.В.

Суддя - доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Козаченка В.І.,

суддів: Царюк Л.М., Крамаренко Т.В.,

із секретарем: Дубовою К.В.,

за участю представника позивачки - ОСОБА_2, представника відповідача - Миронець Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи

за апеляційною скаргою

приватного підприємства виробничо-комерційне підприємство «Каро»

на ухвалу Врадіївського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2013 року по справі

за позовом

ОСОБА_4

до

приватного підприємства «Воробничо - комерційне підприємство «Каро»

(далі - ПП ВКП «Каро»)

про

визнання договору оренди землі припиненим та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ПП ВКП «Каро» про визнання договору оренди землі припиненим та повернення земельної ділянки.

16 липня 2013 року під час попереднього судового засідання позивачка надала заяву про забезпечення позову, шляхом заборони здійснювати будь-яку сільськогосподарську діяльність (передпосівний обробіток ґрунту, сівбу сільгоспкультур тощо) після збору урожаю у 2013 року на належних їй на підставі державного акту від 22 жовтня 2003 року земельних ділянках загальною площею 4,81 га, які розташовані в межах території Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.

Ухвалою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2013 року вказану заяву задоволено. Заборонено відповідачу вчиняти будь - яку сільськогосподарську діяльність (передпосівний обробіток ґрунту, сівбу сільгоспкультур тощо) після збору урожаю у 2013 році, на земельних ділянках загальною площею 4,81 га, які розташовані в межах території Доброжанівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області та належать ОСОБА_4 на підставі державного акту серії МК № 075435, виданого Врадіївською райдержадміністрацією Миколаївської області 22 жовтня 2003 року, а саме ділянці 1 площею 3,8 га з кадастровим номером 4822381300:300:01:000:0519 та ділянці 2 площею 1,0 га з кадастровим номером 4822381300:01:000:0453.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість вказаної ухвали просив її скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття їх може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Одним із видів забезпечення позову відповідно до ст. 152 ЦПК України є заборона вчиняти певні дії.

В роз'ясненнях, що містяться в пункті 4 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006р. №9 передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 звернулась з позовом до ПП ВКП «Каро» про визнання договору оренди землі припиненим та повернення земельної ділянки, тобто предметом спору в даному випадку є відносини щодо користування земельними ділянками.

Отже, вжиття зазначеного заходу забезпечення позову є забороною на виконання сільськогосподарських робіт на спірних земельних ділянках, та не є втручанням в господарську діяльність ПП ВКП «Каро».

За такого, посилання відповідача на незаконність та необґрунтованість ухвали, а також на відсутність підстав для забезпечення позову, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, а тому підлягає залишенню без змін на підставі п. 1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Воробничо-комерційне підприємство «Каро» - відхилити.

Ухвалу Врадіївського районного суду Миколаївської області від 17 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню підлягає.

Головуючий:

Судді: