Постановление суда № 33602421, 17.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2013 р.Справа № 820/3699/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2013р. по справі № 820/3699/13-а

за позовом Приватного акціонерного товариства закритого типу "Харківський жировий комбінат"

до Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство закритого типу "Харківський жировий комбінат" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати в повному обсязі податкові повідомлення - рішення відповідача, Західної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, №0000051532 від 16.01.2013р., №0000061532 від 16.01.2013р., №0000841530 від 29.03.2013р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2013 року зазначений позов задоволено .

Скасовано в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000051532 від 16.01.2013р., №0000061532 від 16.01.2013р., №0000841530 від 29.03.2013р.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 26.12.2012р. Західною МДПІ міста Харкова Харківської області ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПРАТ "Харківський жировий комбінат" (ідентифікаційний код - 00333612) з питання правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ "Агротрейдінг" (ідентифікаційний код 30458110) за період 01.09.2012р.-30.09.2012р.

Результати перевірки оформлені актом №3320/15-314/00333612 від 27.12.2012р., в якому викладені судження податкового органу про порушення платником податків п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: безпідставне включення платником податку до складу податкового кредиту з ПДВ вересня 2012р. виписаних ТОВ "Агротрейдінг" (індивідуальний податковий номер - 304581104632) податкових накладних №27 від 23.08.2012р. на суму 314.832,00грн. (в т.ч. ПДВ - 52.472,00грн.) та №28 від 24.08.2012р. на суму 282.955,26грн. (в т.ч. ПДВ - 47.159,21грн.), котрі не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, за відсутності належно і правильно складеної скарги на контрагента-постачальника.

16.01.2013 р. з посиланням на даний акт МДПІ були винесені податкові повідомлення-рішення №0000051532 про зменшення від'ємного значення з ПДВ в розмірі 45.578,00 грн., №0000061532 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 67.566,25 грн. (основний платіж - 54.053,00 грн.; штраф - 13.513,25 грн.), а 29.03.2013р. в процедурі адміністративного оскарження згаданих рішень МДПІ було додатково прийнято податкове повідомлення - рішення №0000841530 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в загальному розмірі 13.513,25 грн. (основний платіж - 0,00грн.; штраф - 13.513,25грн.).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

За визначенням п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилом п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; а згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У силу встановленого приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України застереження не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З огляду на положення наведених норм закону в кореспонденції з приписами ст.44 Податкового кодексу України, ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України, колегія суддів доходить висновку, що платник податків має право на збільшення податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) реальне здійснення платником податків господарської операції, котра визначена законодавцем як об'єкт оподаткування ПДВ; 2) проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 3) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 4) виконання зобов'язань за господарською операцією з метою подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних ПДВ операціях у межах господарської діяльності платника податку; 5) отримання від контрагента податкової накладної як первинного та розрахунокового документу, котрий належно оформлений за змістом та формою; 6) наявність у контрагента статусу платника податку на додану вартість; 7) внесення податкової накладної у визначених законом випадках до Єдиного реєстру податкових накладних.

Колегія суддів зазначає, що згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами ст.11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, суд встановив, що податкова декларація з ПДВ за вересень 2012р. була подана позивачем до МДПІ в електронній формі.

У додатку №8 до згаданої декларації (заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) індивідуальний податковий номер постачальника ТОВ "Агротрейдінг" був зазначений ПрАТ "Харківський жировий комбінат" неправильно - 30458110632, у той час як вірним індивідуальним податковим номером контрагента є 304581104632.

Разом з тим, у додатку №5 до декларації з ПДВ за вересень 2012 р. (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів) позивач, ПрАТ "Харківський жировий комбінат" зазначив правильний індивідуальний податковий номер постачальника - ТОВ "Агротрейдінг" - 304581104632.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2012р., тобто до моменту закінчення граничного строку подачі податкової дакларації з ПДВ за вересень 2012р., позивач, ПрАТ "Харківський жировий комбінат", подав до МДПІ копії первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ "Агротрейдінг", у тому числі й копії податкових накладних №27 від 23.08.2012р. на суму 314.832,00грн. (в т.ч. ПДВ - 52.472,00грн.) та №28 від 24.08.2012р. на суму 282.955,26грн. (в т.ч. ПДВ - 47.159,21грн.), де відображений правильний індивідуальний податковий номер контрагента.

Вирішуючи спір по суті, колегія суддів враховує, що згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

З матеріалів справи вбачається, що позивач склав і своєчасно подав до податкової інспекції визначені законодавством документи документи, а саме: додаток №5 до декларації з ПДВ за вересень 2012р. (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів), додаток №8 до згаданої декларації (заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних), копії податкових накладних №27 від 23.08.2012р. на суму 314.832,00грн. (в т.ч. ПДВ - 52.472,00грн.) та №28 від 24.08.2012р. на суму 282.955,26грн. (в т.ч. ПДВ - 47.159,21грн.), які в сукупності дозволяли податковому органу без вжиття будь-яких додаткових зусиль однозначно ідентифікувати постачальника позивача - ТОВ "Агротрейдінг" безвідносно до технічної описки, котра була допущена ПрАТ "Харківській жировий комбінат" в індивідуальному податковому номері контрагента.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, 26.12.2012р. при проведенні перевірки відповідач мав в своєму розпорядженні всі подані ПрАТ "Харківський жировий комбінат" документи і виходив з того, що податковий кредит за податковими накладними №27 від 23.08.2012р. на суму 314.832,00грн. (в т.ч. ПДВ - 52.472,00грн.) та №28 від 24.08.2012р. на суму 282.955,26грн. (в т.ч. ПДВ - 47.159,21грн.) був сформований позивачем у взаємовідноосинах з ТОВ "Агротрейдінг".

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2013р. по справі № 820/3699/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.