Решение № 33570976, 17.09.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.09.2013 Справа № 907/684/13

За позовом Заступника Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, м. Ужгород в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області

до відповідача Західного територіального квартирно - експлуатаційного управління, м. Львів в особі відособленого підрозділу Ужгородського військового лісництва, м. Перечин

про стягнення 28 553 грн. 75 коп. за порушення вимог природоохоронного законодавства;

Суддя Й.Й. Кадар

За участю представників:

від позивача (Державна екологічна інспекція в Закарпатській області) - Мазуренко А.Є., посвідчення №ЗК 039

від відповідача - Крайняйський М.Я., представник за довіреністю №9 від 29.07.2013р.

В судовому засіданні взяв участь Продан О.С., прокурор Закарпатської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, довіреність від 10.09.2012 року.

СУТЬ СПОРУ: Заступник Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, м. Ужгород в інтересах держави в особі: державної екологічної інспекції в Закарпатській області звернувся з позовом до Західного територіального квартирно - експлуатаційного управління, м. Львів в особі відособленого підрозділу: Ужгородського військового лісництва, м. Перечин про стягнення 28553 грн. 75 коп. за порушення вимог природоохоронного законодавства;

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на встановлення факту самовільного вирубування відповідачем дерев, що є порушенням вимог Лісового кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Земельного кодексу України, Закону України „Про використання земель оборони", та має наслідком обов'язок винної особи повністю відшкодувати нанесену державі шкоду.

В судовому засіданні прокурором подано підтвердження того, що у провадженні господарського суду чи іншого органу, який в межах компетенції вирішує господарський спір немає спору між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав. Крім того, повідомляє суд про те, що посилання прокуратури в позовній заяві на протокол огляду від 23.03.2012р., розрахунок завданої шкоди від 30.03.2012р. та пояснення службових осіб Мукачівського прикордонного загону були зроблені помилково та не мають відношення до даної справи (а.с.37).

Позивач та прокурор позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві, просять позов задоволити.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, наведених у поданих суду відзиві та письмових поясненнях. Зокрема, стверджує про відсутність доказів вчинення незаконної вирубки дерев саме відповідачем, оскільки рубку дерев у кварталах № 10 виділ 3 та № 16 виділ 11 він не здійснював, докази вини працівників лісництва передбаченні чинним законодавством у матеріалах справи відсутні. Наголосив на відсутності пояснень посадових осіб лісництва та адмінпротоколів, які складаються при виявленні порушень вимог природоохоронного законодавства, які вчинені посадовими особами підприємств, установ організацій у відповідності до п. 4.17. наказу Мін природи України від 05.07.2004р. № 264 „Про затвердження інструкції з оформлення органами Мінохорони навколишнього середовища України матеріалів про адмінправопорушення"., а отже вважає, що у інспектора не було підстав вважати посадових осіб лісництва причетними до вчинення правопорушення природоохоронного законодавства (а.с.30-31).

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, передбачених законом. Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах держави. Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 про офіційне тлумачення статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме є порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтує в позовної заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У пункті 2 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", визначеним в частині другій статті 2 ГПК України, слід розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 року № 429, - Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Основними завданнями Держекоінспекції в області є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території. Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, зокрема, законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.

Підставою позовних вимог у даній справі є встановлення прокуратурою факту самовільної вирубки відповідачем дерев в порушення норм чинного природоохоронного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Лісового кодексу України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно зі ст. 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Відповідно до статті 65 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може бути двох видів загальне та спеціальне.

Статтею 68 Лісового кодексу України встановлено, що спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок. Згідно зі статтею 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком або лісовим квитком, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку на проведення інших рубок та робіт, пов'язаних і не пов'язаних із веденням лісового господарства.

Закарпатською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері проведено перевірку повноти та своєчасності відшкодування збитків заподіяних державі в результаті порушення вимог природоохоронного законодавства під час здійснення охорони, захисту лісосічного фонду Ужгородським військовим лісництвом.

Державною екологічною інспекцією проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Ужгородським військовим лісництвом, на підставі якої складено акт від 14.09.2012р. Натурно-вибірковою перевіркою встановлено факт незаконної вирубки дерев, а саме у кварталі № 10, виділ 3 встановлено незаконну рубку 3-х вітровальних сироростучих дерев бука діаметрами пнів 60, 34, 45 см., загальною кубомасою 4,53 куб.м.; у кварталі № 16, виділ 11 встановлено незаконну рубку 4-х вітровальних сироростучих дерев бука діаметрами пнів 20, 36, 46, 68 см., загальною кубомасою 6,67 куб.м. (а.с.16-18).

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконного вирубування дерев, здійснений Державною екологічною інспекцією на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665 „Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев", становить суму 28 553,75 грн., що і обумовило звернення прокуратури до суду з даним позовом (а.с. 19).

Заперечення відповідача стосовно відсутності в матеріалах справи доказів вчинення незаконної вирубки дерев у кварталах № 10 виділ 3 та № 16 виділ 11 саме відповідачем спростовуються наступним.

Відповідно до ст. 19 Лісового кодексу України обов'язок із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення покладено на постійних лісокористувачів.

За приписами ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу.

Відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 120 від 26.03.2007р. Ужгородське військове лісництво є простійним лісокористувачем, розрахункова лісосіка якому надана на період з 2007/-2012р.р.

В порушення зазначених вимог закону відповідачем не вжито належних заходів для забезпечення охорони і збереження лісу від незаконної рубки.

Крім того, відповідно до п. 6.1.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 27.06.2001, № 02-5/744 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов'язки із: забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів, яким у даному випадку являється Ужгородське військове лісництво.

Відповідно до ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства у вигляді незаконного вирубування та пошкодження дерев і чагарників тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно - правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно зі ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Отже, відповідач за шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев, повинен нести деліктну відповідальність в повному обсязі згідно зі статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Розмір шкоди, заподіяної державі порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконного вирубування дерев, визначений на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665 „Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням дерев", становить суму 28 553,75 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

При цьому суд констатує наявність всіх сукупних елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини. Матеріалами справи доведена протиправність поведінки відповідача, яка полягає у здійсненні рубки дерев без одержання відповідного дозволу; факт заподіяння шкоди у розмірі, визначеному відповідно до встановленої методики, причинно - наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Отже, з огляду на викладене, заперечення відповідача викладені ним у відзиві на позов не заслуговують на увагу, як необґрунтовані, непідтверджені належними доказами та спростовуються вищенаведеним.

Загальним правилом застосування деліктної відповідальності, передбаченої нормою ч. 2 статті 1166 Цивільного кодексу України, встановлена презумпція вини правопорушника. Відповідач під час розгляду справи в порушення вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не довів відсутність своєї вини в порушенні лісового законодавства.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Положеннями п.7 ч.2 статті 69 Бюджетного кодексу України встановлено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належить, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим -20 відсотків.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню з віднесенням суми 8566,125 грн. до Державного бюджету України, суми 14276,875 грн. до спеціального фонду місцевого бюджету Яроцької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, суми 5710,75 грн. - до спеціального фонду місцевого бюджету Закарпатської обласної ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, зокрема, органи прокуратури - при здійснені представництва інтересів громадян або держави в суді.

За таких обставин, витрати з оплати судового збору в розмірі 1 720,50 грн. підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з відокремленого структурного підрозділу Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління - Ужгородського військового лісництва (м. Перечин, пров. Червоноармійський, 5, код 22999043) суму 28 553,75 грн. (двадцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят три гривні сімдесят п'ять копійок) шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, в тому числі:

- суму 8 566,12 грн. (вісім тисяч п'ятсот шістдесят шість гривень дванадцять копійок) до Державного бюджету України;

- суму 14 276,87 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят шість гривень вісімдесят сім копійок) до спеціального фонду місцевого боджету Яроцької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області;

- суму 5 710,75 грн. (п'ять тисяч сімсот десять гривень сімдесят п'ять копійок) до спеціального фонду місцевого бюджету Закарпатської обласної ради (м. Ужгород, пл. Народна,4).

3. Стягнути з відокремленого структурного підрозділу Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління - Ужгородського військового лісництва (м. Перечин, пров. Червоноармійський, 5, код 22999043) в доход Державного бюджету (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610, банк отримувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) - 812016, рахунок отримувача - №31211206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001) суму 1 720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 19.09.2013р.

Суддя Й.Й.Кадар