№ 33532398, 16.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4447/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Дубовик Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Лава» до Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міністерства доходів і зборів України Одеської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.06.2013 року №0000412210, №0000402210, суд -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Лава», 12 червня 2013 року звернулося в Одеський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.06.2013 року №0000412210, №0000402210. В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено наступне. На підставі акту перевірки №16959/22-1/24770168 від 22.05.2013 року, Державною податковою інспекцією в Суворовському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000412210, №0000402210, відповідно до яких ПП «Лава» збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість на 122601,00 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 61300,50 грн., збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток на 128732,00 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 64366,00 грн. ПП «Лава» не погоджується з висновками акту перевірки, вважає такі висновки прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, а податкові повідомлення-рішення від 04.06.2013 року №0000412210, №0000402210 такими, що підлягають скасуванню в повному обсязі. Щодо податку на прибуток, в позові зазначено, що відповідно до поданих на перевірку документів та згідно з нормами Податкового кодексу України, ПП «Лава» включило до складу валових витрат вартість товару, сировини та отриманих і сплачених послуг: 1 квартал 2012 року - у сумі 8000,00 грн. від ТОВ «Славута» (акт здачі-прийняття №3 від 30.03.2012 року); 2 квартал 2012 року - у сумі 278665,32 грн. в т.ч. від ПП «Гарт» (видаткова накладна №7 від 07.05.2012 року у сумі 270665,32 грн.) та від ТОВ «Славута» (акт здачі-приймання №6 від 27.06.2012 року - у сумі 8000,00 грн. 3 квартал 2012 року - у сумі 326340,36 грн. від ПП «Гарт» (видаткова накладна №13 від 09.07.2012 року - 277268, 61 грн.) та ТОВ «АВ металл групп» (видаткова накладна №5002383 від 17.08.2012 року - 49071,75 грн.) В позові зазначено, що ПП «Лава» було виконано всі зобовязання, які покладено Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України за договорами з зазначеними вище контрагентами, щодо оформлення первинної бухгалтерської документації, а саме: прийнято товар та сплачено продавцю грошові кошти та відображено валові витрати, про що свідчать первинні документи, досліджені перевіряючими. Щодо податку на додану вартість, в позові зазначено, у періоді з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року сформований податковий кредит за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих на придбання товару, сировини та послуг, в т.ч. від ПП «Гарт» - 109586,78 грн. (травень та липень 2012 року), ТОВ «АВ метал групп» - 9817,35 грн. (серпень 2012 року), ТОВ «Славута» - 3200,00 грн. (березень та червень 2012 року). Позивачем зазначено, що постачальниками ПП «Лава» були надані відповідні податкові накладні, які мають всі необхідні реквізити та відповідають чинному законодавству. Вказані операції були належним чином відображені підприємством в бухгалтерському та податковому обліку на підставі належним чином оформлених документів у відповідності до вимог чинного законодавства. Суми податку на додану вартість за податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту, відповідних звітних періодів, відображено в реєстрах отриманих податкових накладних.

Представник позивача в судовому засіданні позов та пояснення на заперечення підтримала, просила задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та поясненнях на заперечення.

09 липня 2013 року в судовому засіданні представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив в задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Формування позивачем податкового кредиту, витрат є незаконним, оскільки надані до перевірки документи є дефектними за суттю та формою, в звязку з ненаданням необхідних документів, які були передбачені договором та чиним законодавством, що робить неможливим підтвердження фактичного та реального постачання товару від контрагентів-постачальників до позивача.

Представник відповідача, в судовому засіданні заперечував проти задоволення адміністративного позову, з огляду на обставини, викладені в письмових запереченнях на позов.

Протокольною ухвалою суду від 12 вересня 2013 року було замінено неналежного відповідача по справі - Державну податкову інспекцію в Суворовському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби на належного - Державну податкову інспекцію в Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міністерства доходів і зборів України Одеської області.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши обставини справи, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що в період з 18.04.2013 по 16.05.2013 року на підставі направлень, виданих ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 16.04.2013 року №409/22-3, №411/22-1, №403/17-2, від 12.04.2013 року №391/22-4, від 15.04.2013 року №392/22-7, була проведена планова виїзна перевірка ПП «Лава» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами вказаної перевірки, було складено акт від 22 травня 2013 року №1659/22-1/24770168 (а.с.22-40), у висновках якого зазначені такі встановлені перевіркою порушення: п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.п.138.8.1 п.138.3 п.138.4 п.138.8 п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України; п.198.1 ст.198, п.198.2 п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі акту від 22 травня 2013 року №1659/22-1/24770168 державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби винесено податкові повідомлення-рішення від 04.06.2013 року:

№0000412210, відповідно до якого ПП «Лава» збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість на 122601,00 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 61300,50 грн. (а.с.20);

№0000402210, відповідно до якого ПП «Лава» збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток на 128732,00 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 64366,00 грн. (а.с.21).

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0000402210 про збільшення грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток, то суд встановив наступне.

Як вбачається з Розділу 3.1. Податок на прибуток акту перевірки, однією з підстав для збільшення грошового зобовязання позивача з податку на прибуток є не надання позивачем до перевірки товаро-транспортних накладних, що підтверджують факт перевезення сировини за договором, укладеним між ПП «Гарт» та ПП «Лава» (а.с.27).

Так, судом встановлено, що між ПП «Гарт» та ПП «Лава» укладено договір №1/2 від 01.02.2012 року, предметом якого є: «Продавець (ПП «Гарт») зобовязується передати у власність покупцю (ПП «Лава») полосу лемішну 142 С1 та інший металопрокат, в подальшому товар, на умовах договору» (а.с.44).

В судовому засіданні та актом перевірки встановлено, що виконання умов вказаного вище договору підтверджується накладними: №7 від 07.05.2012 року та №13 від 09.07.2012 року (а.с.52-53). Також на підтвердження отримання ПП «Лава» товару від ПП «Гарт» до суду надано податкову накладну від 04.05.2012 року №1 (а.с.50), від 09.07.2012 року №2 (а.с.138) та товаро-транспортні накладні (а.с.62-66), наявність яких поставлено під сумнів в акті; сертифікати якості (а.с.132-137).

Також в акті перевірки відповідачем зроблено висновок про завищення підприємством позивача собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг на суму 597005,68 грн.) за договором між ПП «Лава» та ТОВ «АВ метал групп», в звязку з відсутністю товаро-транспортних накладних, що підтверджують факт перевезення сировини.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «АВ металл групп» та ПП «Лава» укладено договір постачання №77/01М від 31.01.2011 року, предметом якого є: «Постачальник зобовязується у порядку та строки, встановлені Договором, передати металопродукцію у власність Покупцю» (а.с.41-43).

Факт отримання ПП «Лава» від ТОВ «АВ металл групп» відповідно до умов зазначеного вище договору металопродукції підтверджується такими первинним документами: податкова накладна від 17.08.2012 року №5002383 (а.с.49); видаткова накладна №527270 від 17.08.2012, а також товаро-транспортна накладна від 17.08.2012 року, чим спростовано висновок податкового органу про відсутність останньої.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2011 року між ТОВ «Славута» та ПП «Лава» було укладено Договір №8 (а.с.45) про надання послуг. Відповідно до п.1.1 даного договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник дає завдання Виконавцеві, а Виконавець приймає на себе обовязки надавати Замовникові відповідно до його завдання консультаційні послуги з ведення бухгалтерського обліку та виконання посередницьких послуг на підприємстві (в установі, організації) Замовника за плату. Пунктами 1.3 та п.п.1.4 п.1 Договору встановлено перелік надаваних послуг з консультацій в сфері бухгалтерського обліку та посередницьких послуг.

Представник відповідача зазначав про завищення ПП «Лава» адміністративних витрат, в звязку з укладенням вказаного вище договору, оскільки на підприємстві позивача наявна посада головного бухгалтера, до функцій і обовязків якого входило ведення бухгалтерського обліку на підприємсті, подання звітності та інше. Однак суд, не погоджується з такою думкою податкового органу, оскільки законодавством не ставиться умова щодо ведення бухгалтерського обліку лише штатним бухгалтером, підприємство має право самостійно обирати форму ведення бухгалтерського обліку, чи долучати до цієї діяльності сторонні організації, чи вести бухгалтерський облік самостійно.

Пунктом 3 зазначеного Договору про надання послуг визначається порядок здавання та приймання послуг, а саме: актом здачі-прийняття робіт. Так, позивачем до суду надано такі акти здачі прийняття робі: від 30 березня 2012 року №3 (а.с.60) та від 27.06.2012 року №6 (а.с.61).

Відповідач в судовому засіданні та в письмових запереченнях зазначав про те, що в актах виконаних робіт зазначено назву послуги - консультаційні послуги із складання звітності, в той час як предметом договору від 11.10.2011 року №8 є консультаційні послуги з ведення бухгалтерського обліку. Однак суд зазначає, що відповідно до п.1.3 Договору №8 від 11.10.2011 року, під консультаційними послугами з ведення бухгалтерського обліку у цьому договорі розуміється, крім іншого складання податкової, фінансової та іншої звітності. Крім того, позивачем до суду надано Звіти виконання (про надані послуги) від 30.03.2012 року та від 27.06.2012 року ТОВ «Славута» (а.с.142, 144), в яких зазначені послуги - консультаційні послуги з ведення бухгалтерського обліку.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні щодо зауваження представника відповідача з приводу того, що в штаті ПП «Лава» наявна посада головного бухгалтера, до функцій і обовязків якого входило ведення бухгалтерського обліку на підприємсті, подання звітності та інше пояснила, що головний бухгалтер ПП «Лава» ОСОБА_2 не є не достатньо досвідченим бухгалтером, оскільки відповідно до Наказу №27/1 від 03.10.2011 року (а.с.141) працює на підприємстві позивача лише з 04 жовтня 2011 року (а.с.141). До того ж ТОВ «Славута» виконало послуги по зменшенню кредиторської заборгованості.

Таким чином, приймаючи до уваги, що витрати позивача, в звязку з провадженням господарської діяльності з вищезазначеними контрагентами, підтверджені первинними документами, які в свою чергу підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, суд дійшов висновку про помилковість тверджень податкового органу щодо завищення ПП «Лава» показників у рядку 05.1 Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих тоьварів (робіт, послуг) на суму 597005,68 грн.

Відповідно до п.п.139.1.9 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0000412210, відповідно до якого ПП «Лава» збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість на 122601,00 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 61300,50 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 ПК України).

На підтвердження виконання умов договорів ПП «Лава» з контрагентами: ПП «Гарт», ТОВ «АВ металл групп» та ТОВ «Славута», до суду позивачем надано всі первинні документи, серед яких належним чином оформлені податкові накладні. Наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, виданих позивачу ПП «Гарт»: від 04.05.2012 року №1 (а.с.139), від 09.07.2012 року №2 (а.с.138), спростовують твердження відповідача з приводу відсутності в лівій частині податкових накладних помітки - оригінал.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Приписами п.198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Висновки акту перевірки щодо порушень позивачем п.198.1, п. 188.2 та п.198.3 ПК України, не знашли свого підтвердження під час розгляду справи. Відповідачем не було надано до суду жодних доказів на підтвердження порушення ПП «Лава» п.198.1, п. 188.2 та п.198.3 ПК України.

Податковим кодексом України, передбачені випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної, оформлення її з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу, складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість та/або відсутність мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Як зазначалося судом вище, самим актом перевірки не спростовувалася наявність у ПП «Лава» податкових накладних отриманих від ПП «Гарт», ТОВ «АВ металл групп» та ТОВ «Славута».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що досліджені вище первинні документи не містять порушень, щодо форми, змісту або походження, та в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704), сприймаються судом як належні та допустимі докази та свідчать про реальності вчинення господарських операцій.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про доведеність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог що скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби від 04.06.2013 року №0000412210, №0000402210.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте відповідачем не надано суду доказів, щодо правомірністі та обґрунтованісті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби від 04.06.2013 року №0000412210, №0000402210, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 128, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Лава» - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби від 04.06.2013 року №0000412210, №0000402210.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 16 вересня 2013 року

Суддя Вовченко O.A.

.