№ 33532222, 16.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4472/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року

14год.40хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Малени В.І.

За участю сторін:

Від позивача: Прищепа О.М. - за довіреністю

Від відповідача: Лупуленко О.П. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ТОВ «Південна електротехнічна компанія» до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява ТОВ «Південна електротехнічна компанія», в якій позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013р. №0000261505.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутність в його діях порушень приписів Податкового кодексу України, посилаючись на неправомірність висновків акту перевірки. Перелічені в акті перевірки податкові накладні не містять таких порушень в їх оформленні, стосовно яких є підстави позбавляти покупця права на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за січень-лютий 2013р. Не передбачені Порядком заповнення податкової накладної вимоги щодо її заповнення не можуть бути розцінені як порушення форми податкової накладної та порядку її заповнення, і як наслідок податкові накладні в, яких є певні невідповідності, але є несуттєвими до порядку заповнення, можуть бути враховані при формуванні податкового кредиту з ПДВ.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з встановленням порушення позивачем вимог податкового законодавства, неправомірного формування податкового кредиту на підставі податкових накладних оформлених з порушенням вимог Порядку заповнення податкової накладної. Заяви до податкового органу про надання контрагентами накладних, оформлених з порушеннями, позивачем не подавалися.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що в період з 01.04.2013р. по 05.04.2013р. посадовою особою ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування TOB "Південна електротехнічна компанія" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 361323 гри., відображених у податковій декларації з ПДВ за січень 2013 року (від 19.02.13р. №9007676520), від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 247318грн., відображених у податковій декларації з ПДВ за лютий 2013 року (від 19.03.13р. №9014222523).

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт №37/15-510/31681625 від 12.04.2013р «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування TOB "Південна електротехнічна компанія" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за січень - лютий 2013р.».

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, а саме: завищено податковий кредит по декларації за січень 2013р. на загальну суму 89400грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту по декларації за січень 2013р. на 89400грн.; завищено податковий кредит по декларації за лютий 2013р. на загальну суму 119783грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту по декларації за лютий 2013р. на 119783грн.; завищено залишок від'ємного, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації за лютий 2013р. на 89400грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивачем були подані заперечення на акт перевірки, які листом-відповіддю від 29.04.2013р. №4897/10/15-522 були залишені без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін.

На підставі акту перевірки від 12.04.2013р. ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.04.2013р. №0000261505 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 209183грн. (89400грн. за січень 2013р., 119783грн. - за лютий 2013р.), у зв'язку з порушенням вимог п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду, вказуючи на протиправність та необґрунтованість.

Суд частково погоджується з правовою позицією позивача виходячи з наступного.

Згідно з поданими до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС податковими деклараціями з ПДВ ТОВ "Південна електротехнічна компанія" задекларувало від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за січень 2013 року - 361323 грн.; за лютий 2013 року - 247318 грн.

Відповідач дійшов висновку про завищення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 209183грн. (89400грн. за січень 2013р., 119783грн. - за лютий 2013р.), з огляду на безпідставне віднесення сум ПДВ до податкового кредиту за вказані місяці.

Як вбачається з акту перевірки та листа-відповіді ДПІ від 29.04.2013р. №4897/10/15-522 на заперечення позивача, підставою для висновків відповідача, викладених в акті перевірки, стало оформлення податкових накладних, що слугували підставою для формування податкового кредиту за січень-лютий 2013р., з порушеннями Порядку заповнення податкової накладної, які виключають правомірність формування податкового кредиту, а саме: - не вказано вид цивільно-правового договору та невірно відображено відомості щодо договорів, які укладені між суб'єктами господарювання; місцезнаходження TOB «Південна електротехнічна компанія» не відповідає дійсності; не вірно вказано назву TOB Південна електротехнічна компанія; зазначені податкові накладні заповненні російською мовою».

Перелік податкових накладних, суми ПДВ за якими включені до податкового кредиту позивача, наводиться на сторінках 11-12 акту перевірки, копії податкових накладних залучені до матеріалів справи.

Однак на думку суду, такі висновки ДПІ частково суперечать приписам законодавства.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п.4 Порядку заповнення податкової накладної місцезнаходження (податкова адреса) продавця та місцезнаходження (податкова адреса) покупця вказуються з урахуванням вимог статті 45 глави I розділу II Кодексу та статей 29 і 93 Цивільного кодексу України.

Згідно з п.45.2 ст.45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Пунктом 201.2 ст.201 ПК України встановлено, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Форма податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379.

Згідно пунктів 1, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті. Податкова накладна заповнюється державною мовою за встановленою формою шляхом: або видруковування такої форми з подальшим заповненням її платником податку на додану вартість розбірливим почерком ручкою з чорнилом (пастою) синього або чорного кольору без підчисток і виправлень тексту та цифрових даних; або заповнення її в електронному вигляді з подальшим видруковуванням. Друкована податкова накладна може бути як з клітинками, так і без них. Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Відповідно до п.6.3 Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

На думку відповідача з порушеннями Порядку заповнення податкової накладної заповнені наступні накладні: №8 від 24.01.2013р., №26 від 17.01.2013р., №42 від 25.01.2013р., №2 від 14.01.2013p., №2 від 08.01.2013р., №11 від 21.01.2013р., №12 від 25.01.2013р., №11 від 25.01.2013р., №10 від 25.01.2013р., №3 від 10.01.2013р., №38 від 26.12.2012р., №12 від 15.01.2013р., №18 від 18.01.2013р., №313 від 17.01.2013р., №452 від 22.01.2013р., №55 від 31.01.2013р., №1 від 16.01.2013р., №123 від 26.02.2013р., №100 від 21.02.2013р., №94 від 20.02.2013р., №107 від 22.02.2013р., №115 від 25.02.2013р., №33 від 19.02.2013р., №34 від 20.02.2013р., №32 від 18.02.2013р., №38 від 19.02.2013р., №39 від 20.02.2013р., №35 від 19.02.2013р., №43 від 21.02.2013р. №65 від 27.02.2013р., №54 від 22.02.2013р., №44 від 21.02.2013р., №66 від 27.02.2013р., №51 від 22.02.2013р., №41 від 21.02.2013р., №42 від 21.02.2013р., №62 від 27.02.2013р., №68 від 27.02.2013р., №71 від 28.02.2013р., №46 від 21.02.2013р., №49 від 22.02.2013р., №48 від 21.02.2013р., №65 від 28.02.2013р., №26 від 26.02.2013р., №14 від 21.02.2013р., №15 від 25.02.2013р., №16 від 25.02.2013р., №18 від 26.02.2013р., №5 від 18.02.2013р., №37 від 21.02.2013р.

При цьому, на думку суду, обґрунтованими є висновки акту перевірки щодо невідповідності податкових накладних №2 від 14.01.2013p., №123 від 26.02.2013р., №100 від 21.02.2013р., №94 від 20.02.2013р., №107 від 22.02.2013р., №115 від 25.02.2013р., №5 від 18.02.2013р. вимогам Порядку заповнення податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи у податковій накладній №2 від 14.01.2013p., виписаній ТОВ «Автоматіс» на суму ПДВ 1061,67грн. у якості покупця зазначено ТОВ «Південна», замість назви позивача ТОВ «Південна електротехнічна компанія», що виключає можливість правильної ідентифікації покупця за такою накладною.

В податкових накладних №123 від 26.02.2013р., №100 від 21.02.2013р., №94 від 20.02.2013р., №107 від 22.02.2013р., №115 від 25.02.2013р., виписаних МПП «Зенит» на загальну суму ПДВ 2308,87грн. зазначено невірну адресу покупця, а саме: вул.Млинова, замість адреси місцезнаходження TOB «Південна електротехнічна компанія» згідно статутних документів - вул.Мельницька.

Також, судом встановлено, що в податковій накладній №5 від 18.02.2013р., виписаній ТОВ СУЧП «Алмікорп ЛТД» на суму ПДВ 241,75грн. зазначено невірну податкову адресу покупця, а саме: вул. Мельникова, замість місцезнаходження TOB «Південна електротехнічна компанія» згідно статутних документів - вул.Мельницька.

Такі порушення форми та порядку заповнення податкових накладних є суттєвими та такими, що не дають можливості вірно ідентифікувати продавця за вказаними накладними, що обґрунтовано слугувало ДПІ підставою для висновку про завищення податкового кредиту за цими податковими накладними.

Відповідно до п.7 Порядку заповнення податкової накладної у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Однак заяви зі скаргами на постачальників до податкового органу про одержання від контрагентів накладних, оформлених з порушеннями, позивачем не подавалися, доказів зворотного суду не надано.

При цьому, безпідставним є твердження відповідача про заповнення з порушеннями Порядку заповнення податкової накладної, які виключають правомірність формування податкового кредиту за ними, наступних податкових накладних: №8 від 24.01.2013р., №26 від 17.01.2013р., №42 від 25.01.2013р., №2 від 08.01.2013р., №11 від 21.01.2013р., №12 від 25.01.2013р., №11 від 25.01.2013р., №10 від 25.01.2013р., №3 від 10.01.2013р., №38 від 26.12.2012р., №12 від 15.01.2013р., №18 від 18.01.2013р., №313 від 17.01.2013р., №452 від 22.01.2013р., №55 від 31.01.2013р., №1 від 16.01.2013р., №33 від 19.02.2013р., №34 від 20.02.2013р., №32 від 18.02.2013р., №38 від 19.02.2013р., №39 від 20.02.2013р., №35 від 19.02.2013р., №43 від 21.02.2013р. №65 від 27.02.2013р., №54 від 22.02.2013р., №44 від 21.02.2013р., №66 від 27.02.2013р., №51 від 22.02.2013р., №41 від 21.02.2013р., №42 від 21.02.2013р., №62 від 27.02.2013р., №68 від 27.02.2013р., №71 від 28.02.2013р., №46 від 21.02.2013р., №49 від 22.02.2013р., №48 від 21.02.2013р., №65 від 28.02.2013р., №26 від 26.02.2013р., №14 від 21.02.2013р., №15 від 25.02.2013р., №16 від 25.02.2013р., №18 від 26.02.2013р., №37 від 21.02.2013р. на загальну суму ПДВ 205570,71грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підставами для висновків про невідповідність цих податкових накладних законодавству слугувало наступне: податкові накладні заповнені з використанням російської мови або не вказано вид цивільно-правового договору та невірно відображено відомості щодо договорів, які укладено між суб'єктами господарювання.

Однак дослідження зазначених податкових накладних дає підстави дійти висновку про невідповідність таких висновків дійсності.

Згідно досліджених накладних в них зазначені російські слова «дом» та «Украина» при визначенні податкової адреси, а також «пружина кручения», «блок сопряжения» у номенклатурі. При цьому весь текст накладних заповнений державною мовою. На думку суду, допущення таких помилок (технічних помилок) не може слугувати підставою для визнання цих накладних такими, що складені з порушенням вимог Порядку заповнення податкової накладної, з огляду на їх несуттєвість та можливості віднесення до категорії описок.

На думку суду, позбавлення позивача права на формування податкового кредиту на підставі податкових накладних з зазначеними описками є протиправним та не відповідає цілям податкового законодавства та змісту інституту податкового кредиту.

Також невідповідаючим дійсності є твердження щодо незазначення у відповідних податкових накладних виду цивільно-правового договору, з огляду на те, що у накладних, перелічених в акті перевірки, визначено вид цивільно-правового договору (як договір поставки). При цьому податковим законодавством не передбачена обов'язковість зазначення додаткових відомостей щодо договорів, які укладено між суб'єктами господарювання. Згідно приписів п.201.1 ст.201 ПК України обов'язковому зазначенню у податковій накладній підлягає саме вид цивільно-правового договору, що і було дотримано позивачем.

Слід також зазначити, що позивач був вимушений викладати свої заперечення на акт перевірки, керуючись припущеннями стосовно того, які конкретно порушення та в яких саме податкових накладних були допущені постачальниками, оскільки акт перевірки таких відомостей не містив.

Окремі пояснення з цього питання з'явились тільки у відповіді ДПІ на заперечення на акт перевірки від 29.09.2013р. після одержання пояснень та обґрунтувань податківця, який проводив перевірку.

З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 30.04.2013р. №0000261505 в частині зменшення від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 205570,71грн.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «Південна електротехнічна компанія» підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ТОВ «Південна електротехнічна компанія» до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 30.04.2013р. №0000261505 в частині зменшення від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 205570 (двісті п'ять тисяч п'ятсот сімдесят)грн.71коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 16.09.2013р.

Суддя М.М. Аракелян

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 30.04.2013р. №0000261505 в частині зменшення від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 205570 (двісті п'ять тисяч п'ятсот сімдесят)грн.71коп.

16 вересня 2013 року.