№ 33508321, 11.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2013 р. Справа № 805/11359/13-а

час прийняття постанови: 12 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі трьох суддів:

головуючого судді Лазарєва В.В.,

суддів: Голубової Л.Б., Череповського Є.В.,

при секретарі Беспалько Г.Г.,

за участю:

представника позивача Федоровича В.І.,

представника відповідача Савчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНО-КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КАПІТАЛ» до Державної реєстраційної служби України в особі Департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційна служба Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку про визнання протиправним та скасування рішення № 3784407 від 09.07.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року публічне акціонерне товариство «АКЦІОНЕРНО-КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КАПІТАЛ» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної реєстраційної служби України в особі Департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційна служба Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку про визнання протиправним та скасування рішення № 3784407 від 09.07.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 22.08.2013 року було залучено до участі у справі другого відповідача - державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.05.2013 року ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» звернулося до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), яка була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 31.05.2013 року за реєстраційним номером 1394370, що підтверджується карткою прийому заяви № 2757770. Зазначеною заявою позивач просив відповідача провести державну реєстрацію прав власності щодо нерухомого майна: будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору іпотеки, укладеного 19.04.2013 року № 15/2013-І між ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» (іпотекодержатель) та ОСОБА_5 (іпотекодавець), що забезпечує виконання зобов'язань за кредитними договорами № 1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №11, №12, №13, укладеними з юридичними особами: ТОВ «ДОНСПЕЦТЕХНОЛОГІЯ», ТОВ «ЕДІД», ДП «ТЕРМОЗАЩИТА» ПП «СЕРВИС- МАРКЕТ», ТОВ «ТЕХНОМЕД», ПП «СЕЛТІК», ФГ «А.Ф.ЮЕ», та кредитними договорами №9, №10, №14, №15, укладеними з фізичними особами.

Вищевказаний договір іпотеки містить в собі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», а саме шляхом набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем - ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ».

Рішенням № 3784407 від 09.07.2013 року державним реєстратором було відмовлено у державній реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно з підстав того, що подані документи не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Позивач, посилаючись на вимоги Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також на умови договору іпотеки, вважає рішення відповідача про відмову у державній реєстрації прав власності на нерухоме майно протиправним. У зв'язку з чим ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» звернулося до суду із даним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 3784407 від 09.07.2013 року і зобов'язати останнього провести державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на нерухоме майно, а саме: будівлі: АПК літ.А-4, контори та цеху літ.Б-2, контори та цеху літ.В-2, стоянки автомашин літ Г-1, складу «Модуль» літ.Д-1. складу хімічної сировини літ Е-1 загальною площею 4785,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та внести відповідний запис до Державного реєстру речових прав.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову вважаючи, що оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяження № 3784407 від 09.07.2013р. повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідач - державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційна служба Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку у судове засідання не прибули. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство «АКЦІОНЕРНО-КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КАПІТАЛ» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 31.10.1991 року за номером 1 266 105 0027 004079, ідентифікаційний код юридичної особи 13486837 (а.с. 24, 25).

Як вбачається з матеріалів справи між ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» (іпотекодержатель) та ОСОБА_5 (іпотекодавець) 19.04.2013 року укладено договір іпотеки № 15/2013-І (а.с. 6-10).

Згідно умов цього договору, предмет іпотеки (нерухоме майно, а саме: будівлі: АПК літ.А-4, контори та цеху літ.Б-2, контори та цеху літ.В-2, стоянки автомашин літ Г-1, складу «Модуль» літ.Д-1. складу хімічної сировини літ Е-1 загальною площею 4785,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1) передається в іпотеку, як забезпечення виконання зобов'язань щодо повернення грошей, переданих за кредитними договорами № 1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №11, №12, №13, укладеними з юридичними особами: ТОВ «ДОНСПЕЦТЕХНОЛОГІЯ», ТОВ «ЕДІД», ДП «ТЕРМОЗАЩИТА» ПП «СЕРВИС- МАРКЕТ», ТОВ «ТЕХНОМЕД», ПП «СЕЛТІК», ФГ «А.Ф.ЮЕ», та кредитними договорами №9, №10, №14, №15, укладеними з фізичними особами.

Відповідно до п. 5.1.5., 5.1.6. зазначеного договору позивач (за договором - іпотекодержатель) має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання зобов'язань за кредитними договорами.

23.04.2013 року позивачем на адресу ОСОБА_5 - іпотекодавця та позичальників надіслана вимога-повідомлення № 3/1065, із вимогою погасити кредитну заборгованість, що виникла станом на 23.04.2013р. у розмірі 12016455,98 грн., а також попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», а саме - шляхом набуття права власності на предмет іпотеки позивачем (іпотекодержателем) у разі невиконання умов кредитних договорів в тридцятиденний строк з дня отримання вимоги-повідомлення (а.с. 13-14).

Вищевказана вимога була отримана ОСОБА_5 та позичальниками особисто 23.04.2013 року, про що свідчать відповідні розписки на самої вимоги (а.с.14).

Станом на дату звернення позивача до відповідача (31.05.13) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вимога позивача не була виконана.

31.05.2013 року ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» звернулося до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на предмет іпотеки, а саме: будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Заява була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 31.05.2013 року за реєстраційним номером 1394370, що підтверджується карткою прийому заяви № 2757770 (а.с. 20).

Згідно картки прийому заяви № 2757770 до заяви позивач додав наступні документи: договір іпотеки від 19.04.2013 року № 15/2013-І; акт приймання-передачі від 23.05.2013р.; протокол засідання правління ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» від 23.05.2013р.; вимога-повідомлення про усунення порушених зобов'язань (повернення кредитних коштів) від № 3/1065 від 23.04.2013 року; технічні паспорти від 15.04.2004р.; звіт про незалежну оцінку б/н від 23.05.2013 року (а.с. 20).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Гулаєвим О.О. № 3784407 від 09.07.2013 року відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, оскільки документи, що подані не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (а.с. 21).

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що ст. 182 Цивільного Кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 4 Закону № 1952-IV передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав). Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав. Адміністратором Держав-ного реєстру прав є державне підприємство, що належить до сфери управління Міністерства юстиції України, здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного реєстру прав та відповідає за технічне і технологічне забезпе-чення, збереження та захист даних, що містяться у Державному реєстрі прав (ст. 6 Закону № 1952-IV).

Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України (ст. 8 Закону № 1952-IV).

Відповідно до ст. 16 Закону № 1952 заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна або більша за площею його частина. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень. Згідно ч. 1 ст. 19 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Стаття 22 Закону № 1952-IV передбачає, що у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений ч. 5, 7 і 8 ст. 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника. Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. У разі невиконання цих вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Частиною 1 ст. 24 Закону № 1952-IV визначено виключний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав, а саме: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою ст. 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

Згідно ч. 4 ст. 24 Закону № 1952-IV відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Як було зазначено раніше, відповідно до договору іпотеки № 15/2013-І від 19.04.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7, в якості забезпечення зобов'язань за кредитними договорами, ОСОБА_5 передала в іпотеку власне нерухоме майно, а саме: будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, яка належала останній на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 19.04.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно п. 5.1.5., 5.1.6. вищевказаного договору іпотеки іпотекодержатель має право, зокрема, звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку невиконання умов кредитних договорів.

Пункт 9.1. договору надає право іпотекодержателю в порядку позасудового врегулювання звернути стягнення на предмет іпотеки - будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до п. 9.2. договору іпотеки, на підставі цього договору і даного застереження іпотекодержатель звертає стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу від свого імені предмету іпотеки згідно ст. 38 Закону України «Про іпотеку», або шляхом прийняття іпотекодержателем предмета іпотеки у власність в порядку визначеному ст. 37 Закону України «Про іпотеку». При цьому це застереження, що визнається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Дані умови договору іпотеки повністю кореспондуються та відповідають положенням статей 12, 33, 35, 36, 37 Закону України «Про іпотеку».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 12 цього Закону у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 33 зазначеного Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 вказаного Закону у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Статтею 37 цього Закону (в редакції, яка діяла на момент підписання договору іпотеки) передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя. Право іншої особи з вищим пріоритетом щодо строкового користування нерухомим майном, набутим у власність іпотекодержателем, зберігає чинність відповідно до умов договору, яким обумовлено таке користування. Права та вимоги третіх осіб на предмет іпотеки, набутий у власність іпотекодержателем, які мають нижчий пріоритет, ніж вимога іпотекодержателя, втрачають чинність.

Як свідчать матеріали справи, позичальники не виконали свого зобов'язання за кредитними договорами та договором іпотеки перед ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ», останній надіслав відповідним особам включаючи ОСОБА_5 письмову вимогу про усунення порушення, проте після спливу встановленого строку вимога залишена без задоволення, а тому в ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» виникло право на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» та умов договору іпотеки іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, що і встановлено судом в ході розгляду справи та підтверджено в судовому засіданні третьою особою.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 16 Закону № 1952-IV заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, під час подання заяви про державну реєстрацію права власності позивач подав уповноваженій особі відповідача оригінали та належним чином засвідчені копії документів, які зазначені в картці прийому заяви № 2757770, відповідно, дотримався вимог ч.ч. 1, 3 ст. 16 Закону № 1952-IV.

Згідно із ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім цього, суд при вирішенні справи керується приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідачем не доведено правомірність відмови ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» у державній реєстрації права власності на будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що правовий висновок про те, що правовою підставою передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання є безпосередньо договір іпотеки, міститься в постановах Верховного Суду України від 10.10.2011 року (справа № 21-131а11), та від 18.09.2012 року (справа № 21-236а12).

У відповідності до ст. 2442 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З урахуванням встановлених обставин, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби Гулаєвим О.О. № 3784407 від 09.07.2013 року про відмову у державній реєстрації прав власності, на будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, з підстав того, що подані не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд вважає необхідним зазначити наступне.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Статтею 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що орган державної реєстрації прав, зокрема, проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

У відповідності до ч. 4 вказаної статті державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства, що забороняють втручання у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, а також враховуючи можливе існування інших перешкод, суд не може перебирати на себе повноваження державного реєстратора, а тому вважає необхідним захистити порушені права позивача шляхом зобов'язання Державної реєстраційної служби України повторно розглянути заяву публічного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНО-КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КАПІТАЛ» про державну реєстрацію прав власності на будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, прийняту 31 травня 2013 року за реєстраційним номером 1394370, з урахуванням встановлених судом обставин у справі.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги публічного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНО-КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КАПІТАЛ» до Державної реєстраційної служби України в особі Департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційна служба Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку про визнання протиправним та скасування рішення № 3784407 від 09.07.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії, підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача, відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-155, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов публічного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНО-КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КАПІТАЛ» до Державної реєстраційної служби України в особі Департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва Олексія Олександровича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Реєстраційна служба Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку про визнання протиправним та скасування рішення № 3784407 від 09.07.2013 року, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Гуляєва Олексія Олександровича, Державної реєстраційної служби України від 09 липня 2013 року № 3784407 про відмову у державній реєстрації права власності на будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, за публічного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНО-КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КАПІТАЛ».

Зобов'язати Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву публічного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНО-КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КАПІТАЛ» про державну реєстрацію прав власності на будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, прийняту 31 травня 2013 року за реєстраційним номером 1394370, з урахуванням встановлених судом обставин у справі.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНО-КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код: 13486837) понесені судові витрати у розмірі 17 (сімнадцять) грн. 21 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини 11 вересня 2013 року.

Постанова виготовлена у повному обсязі 16 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Лазарєв В.В.

Судді Голубова Л.Б.

Череповський Є.В.