Решение № 33483590, 16.09.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

16.09.2013

справа № 2/489/2146/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого суддіКоваленко І.В.при секретарі Коденко К.В.за участю:

позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Ніконд», третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Едвайс» про визнання права власності на квартиру

в с т а н о в и в:

У липні 2013 року позивачі звернулися до суду з позовом про визнання права власності на квартиру .

Позовні вимоги обґрунтовували тим, що з січня 1995 року мешкають у приватизованій квартирі АДРЕСА_1. На теперішній час виникла необхідність розпорядитися власністю, але через втрату правовстановлюючого документу своє право реалізувати не можуть, що стало причиною їхнього звернення до суду.

У судовому засіданні позивачі позов підтримали та просили задовольнити.

Відповідач та третя особа подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти позову не заперечували.

Суд, заслухавши пояснення позивачів, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого службою приватизації житлового фонду Виробничого об'єднання «Ніконд» 26.01.1995 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є співвласниками без визначення часток квартири АДРЕСА_1.

Наведений факт підтверджується даними Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 13.09.2013.

Згідно даних паспортів позивачів у спірній квартирі вони зареєстровані з ОСОБА_3 з 02.03.1989, а ОСОБА_4 з 09.07.2010, що також підтверджується довідкою форми ЖЕП ММР «Південь» від 27.06.2013.

Із пояснень позивачів встановлено, що при підготовці документів для відчуження спільного майна ними було втрачено оригінал свідоцтва про право власності на житло. У видачі дублікату правовстановлюючого документа відповідачем відмовлено через відсутність документів та фактичне припинення роботи підприємства.

Факт втрати правовстановлюючого документу позивачі підтвердили публікацією відповідного оголошення у пресі.

У відповідності до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За змістом цієї норми права потреба в такому способі захисту права власності виникає

тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

За такого, враховуючи втрату правовстановлюючого документа на житло, що перешкоджає позивачам реалізувати майнові права, а отримання його дублікату у інший спосіб неможливе, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Оскільки звернення позивача до суду не зумовлено винними діями відповідача, витрати з оплати судового підлягають покладенню на позивачів.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212 - 214 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

суддя

Повний текст рішення

підписано 16.09.2013