Постановление суда № 33465983, 05.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 року м. Київ К/9991/35664/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М. О.секретаря судового засідання Волошина В. М.,

представник позивача Декань М. І.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинний торгівельний дім", Приватного підприємства "НТБ Трейдінг" про стягнення коштів отриманих за договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва (далі - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинний торгівельний дім" (далі - ТОВ "Шинний торгівельний дім") та Приватного підприємства "НТБ Трейдінг" (далі - ПП "НТБ Трейдінг") в якому просить стягнути кошти отримані за договором.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року у задоволені позову ДПІ у Голосіївському районі м. Києва відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Голосіївському районі м. Києва залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва у березні 2010 року була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ "Шинний Торгівельний Дім" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - Приватним підприємством "НТБ Трейдінг" за період з 01.07.2009 року по 31.08.2009 року. Вказана перевірка була проведена на виконання постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. За результатами перевірки було складено акт від 01.03.2010 року №99/1-23-07-30382879.

За результатами перевірки встановлено порушення норм законодавства з податку на додану вартість, а саме: п.п. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", чим завищено показники податкового кредиту за липень-серпень 2009 року у сумі 2041233,79 грн.

В обґрунтування виявлених порушень вказаних норм податкового законодавства ТОВ "Шинний Торгівельний Дім" покладено висновок податкового органу про нікчемність укладеної між відповідачами угоди купівлі-продажу за наслідками виконання якого, ТОВ "Шинний Торгівельний Дім" сформувало податковий кредит з податку на додану вартість у складі ціни придбаного товару.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ «Шинний Торгівельний Дім» та ПП «НТБ Трейдінг» укладено договір купівлі-продажу від 01.07.2009 року б/н. Предметом вказаного договору була купівля ТОВ «Шинний Торгівельний Дім» товару, згідно асортименту вказаного у видаткових накладних у ПП «НТБ Трейдінг». Сума сплаченого податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товару за вказаним договором ТОВ "Шинний Торгівельний Дім" була віднесена до складу податкового кредиту за липень-серпень 2009 року. Реальність та товарність зазначеного договору підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Пп. 7.5.1. п. 7.5. цього Закону України визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.п 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Частиною 1 ст.207 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з ст. 228 Цивільного Кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Тобто, обов'язковою ознакою нікчемного правочину, є порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що податковим органом не доведено фальсифікації фінансово-господарських документів з боку ТОВ "Шинний Торгівельний Дім" та контрагентом ПП «НТБ Трейдінг». Крім того, позивачем також не надано доказів визнання недійними угоди купівлі-продажу від 01.07.2009 року б/н, укладеної між ТОВ «Шинний Торгівельний Дім» та ПП «НТБ Трейдінг».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Шинний Торгівельний Дім" правомірно включено до складу податкового кредиту суму сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаного товару контрагента.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що позовні вимоги ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та у порядку, визначеному статтями 236 - 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров