Постановление суда № 33458987, 23.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

головуючий в 1 інстанції Назаренко Г.В.

доповідач: суддя Ткачук С.С.

Категорія - 32

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осипчук О.В.,

суддів Ткачук С.С., Смєлік С.Г.,

при секретарі Трибраті О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Угледобича" на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 25 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Угледобича" про відшкодування моральної шкоди ,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 25 квітня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ТОВ „Угледобича" у відшкодування моральної шкоди, завдану ушкодженням здоров'я внаслідок травмі на виробництві, 24000грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції прийшов до висновку, що у зв'язку з виробничою травмою відбулось ушкодження здоров'я позивачу, через що наступила втрата професійної працездатності 60%, унаслідок чого неможливо його відновити, відбулось порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовжувати активне життя.

Відповідачем принесена апеляційна скарга на дане рішення суду першої інстанції, де просить його змінити, зменшивши суму відшкодування моральної шкоди, бо ушкодження здоров'я працівника настало не тільки з вини роботодавця. а й у наслідок порушення потерпілим нормативно-правових актів з охорони праці.

Представник відповідача в судовому засіданні не приймав участі, у листі до суду просив розглянути без його участі.

Позивач в судовому засіданні просив рішення залишити без змін.

Апеляційний суд визнає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково вимоги ОСОБА_1, посилався на те, що позивач працював на підприємстві відповідача у якості прохідника підземного 5 розряду з 16 листопада 2007 року по 1 жовтня 2008 року, звільнений за станом здоров'я на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України.

16 липня 2008р. о 14год.30хв. з позивачем під час виконання трудових обов'язків стався нещасний випадок у зв'язку з чим він отримав травму. На підприємстві складено акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, затверджений 18.07.2008. Позивач неодноразово проходив лікування. За висновком МСЕК від 13.10.2008 йому вперше було встановлено 60% працездатності, визнано інвалідом 2 групи.

Таким чином вина підприємства у спричиненні позивачу моральної шкоди знайшло своє підтвердження.

Висновки суду першої інстанції підтверджується матеріалами справи і тому апеляційний суд з ними погоджується.

Вирішуючи питання грошового еквіваленту відшкодування моральної шкоди позивачу, суд правильно виходив із принципів розумності та справедливості з урахуванням вини потерпілого, подальшого погіршення його стану здоров'я, бо згідно висновків МСЕК від 18 жовтня 2010 року та 22 жовтня 2012 року позивачу повторно встановлено 70% втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом від 16 липня 2008 року.

На час виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди норми закону щодо обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України по відшкодуванню моральної шкоди застрахованим особам, вже не діяли, а тому обґрунтовано послався на вимоги статей 153,237-1 КЗпП України, якою передбачено право на відшкодування моральної шкоди працівнику власником або уповноваженим ним органом.

Таким чином, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Доводи апеляційної скарги про те, що ушкодження здоров'я працівника настало не тільки з вини роботодавця, а й унаслідок порушення потерпілим нормативно-правових актів охорони праці не заслуговують на увагу, оскільки згідно з роз"ясненями, даними в п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України „ Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) шкоди" від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст. 273-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд врахував, що професійною втратою працездатності позивачу завданий фізичний біль, не може вести звичайний спосіб життя, потребує постійного лікування, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, має місце втрата працездатності, а також судом враховано ступень вини постраждалого працівника, тому апеляційний суд визначену грошову суму у розмірі 24 000 грн. визнає обґрунтованою.

Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

За таких обставин рішення суду відповідає встановленим обставинам, нормам матеріального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Угледобича" відхилити.

Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 25 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: