Постановление суда № 33458772, 28.05.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в першій інстанції Іванов В.М.

Доповідач Янчук Т.О.

категорія 46

У Х В А Л А

іменем України

28 травня 2013 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Лісового О.О.,

суддів: Кіянової С.В., Янчук Т.О.

при секретарі Трибраті О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, в інтересах якої діє , ОСОБА_3 на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 12 квітня 2013 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_5 про визнання майна особистою власністю,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням суду від 05 березня 2012 року шлюб між сторонами було розірвано, спільне нажите майно розділено в добровільному порядку. У період шлюбу, а саме 25 квітня 2005 року між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та позивачем був укладений договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1. Гроші на придбання даної квартири було отримано в кредит в банку ЗАТ КБ «ПриватБанк» батьком позивача, ОСОБА_5, ним же проводились та проводяться щомісячні платежі, квартира перебуває в іпотеці за даним кредитним договором. Дана квартира є подарунком позивачу від батька, однак, щоб уникнути додаткових витрат по переоформленню квартири, був укладений договір купівлі - продажу спірної квартири на ім'я позивача. На теперішній час позивач не має можливості розпоряджатися спірною квартирою, оскільки квартира придбана під час перебування у шлюбі. Просив суд визнати квартиру АДРЕСА_1 особистою власністю. Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 12 квітня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволений. Визнано квартиру АДРЕСА_1, в Петровському районі м. Донецька площею 65,5 кв. м. особистою власністю ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, в інтересах якої діє , ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким визнати ідеальні частки подружжя в спірній квартирі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбу, який розірвано рішенням Петровського районного суду м.Донецька від 05 березня 2012 року. В період шлюбу сторони придбали трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1. Судом першої інстанції дійшов до висновку, що спірна квартира була придбана не за спільні кошти ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в період шлюбу, за кошти батька позивача, в подарунок сину, у зв'язку з чим спірна квартира була визнана особистою власністю позивача.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду доводи апеляційної скарги підтримав .

Представник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги .

Третя особа в судове засідання не явилася про час та місце розгляд справи повідомлена належним чином.

Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши матеріали цивільної справи

та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не

підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, суд правильно визначив правовідносини, які виникли між сторонами, дав їм оцінку і обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позову.

При розгляді справи судом було встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбу з 30 вересня 2001 року , який розірвано рішенням Петровського районного суду м.Донецька від 05 березня 2012 року. В період шлюбу сторони придбали трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57 - 60 ЦПК України.

Статтями 60, 61 ЦПК України встановлені правила звільнення сторони від доказування та розподілу обов'язків по доказуванню між сторонами.

За загальним правилом, установленим ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 ЦПК України.

Обставини, визнані сторонами, згідно із ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Проте це загальне правило діє, якщо в нормах матеріального права відсутня вказівка про перерозподіл обов'язків доказування.

Згідно зі ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно набуте, нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 30 вересня 2001 року . рішення Петровського районного суду м.Донецька від 05 березня 2012 року шлюб між ними розірвано.

Як убачається з матеріалів справи, трикімнатна квартира АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_4 25 квітня 2005 року, за рахунок кредитних коштів наданих йому його батьком ОСОБА_5 .

Дані обставини підтверджуються договором купівлі-продажу спірної квартири від 25.04.2005 року,(а.с.4-6), кредитним договором від 25.04.2005 року укладеним між ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» та батьком позивача ОСОБА_5 , за умовами договору кредит надавався на покупку житла., строком до 24.04.2015 року. Договором іпотеки укладеним 25 квітня 2005 року між цим же банком та ОСОБА_4 , за умовами якого з метою забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_5, в іпотеку передано ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні визнавала зазначені обставини , пояснивши , що саме таким чином було придбано спірну квартиру.

Однак в судовому засіданні ОСОБА_2 заперечували проти того, що щомісячні платежі на погашення кредиту за спірну квартиру вносились батьком позивача ОСОБА_5, пояснивши що кредит погашався нею та позивачем, за рахунок їх спільних коштів.

Із наданих суду квитанцій на оплату заборгованості за кредитом вбачається, що платником являється ОСОБА_5 ( а.с.25-45).

Суд першої інстанції оцінивши докази про дохід ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в період їх проживання в шлюбі , обґрунтовано дійшов до висновку , щодо їх фінансової неможливості сплачувати щомісячні платежі за кредитом. (а.с.60-63,66-80).

Інших належних та допустимих доказів які б спростовували зазначені обставини суду не надано.

Таким чином, висновок суду про те, що вказане майно не є спільною сумісною власністю подружжя, є правильним.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції висновки суду вони не спростовують.

Суд всебічно, повно і об'єктивно, згідно з наданими доказами розглянув спір, ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Керуючись ст.ст.307 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє , ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Петровського районного суду м.Донецька від 12 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : Судді :