Постановление суда № 33453839, 15.05.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

головуючий в I інстанції Андрєєва О.М.

Категорія 24 суддя доповідач Никифоряк Л.П.

______________

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Краснощокової Н.С.

Суддів Безрученко Ю.О., Никифоряка Л.П.

при секретарі судового засідання Папченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Донецька від 02 квітня 2013 року у справі за позовом комунального підприємства «Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2012 року комунальне підприємство «Служба єдиного замовника Київського району м. Донецька» /надалі Підприємство/ звернулося в суд з позовом в якому просило стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги, яка виникла за період з 01 грудня 2009 року по 01 грудня 2012 року в сумі 1726,25 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 02 квітня 2013 року позов задоволено.

З таким рішенням не погодився відповідач ОСОБА_1, який в апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду та ухвалити нове яким в позов відмовити, посилаючись на те, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права та суд не взяв до уваги всіх обставин що мають значення для справи зокрема суд вирішив спір що виник між сторонами з приводу якості послуг і їх вартості, та не врахував того, що жодних договірних відносин між сторонами не існує, та позивачем не надано доказів з приводу того, що послуги надавалися та ці послуги були належної якості.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, за відсутності інших відповідачів та представника Підприємства, від яких надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Рішенням встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають та є власниками квартири АДРЕСА_1 та були споживачами житлово-комунальних послуг, за які сплачували не своєчасно та не у повному обсязі, через що виникла заборгованість, яку суд стягнув з відповідачів в солідарному порядку відповідно до наданого Підприємством розрахунку в повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та визначив матеріальні норми, якими регулюються спірні правовідносини, та вірно застосував матеріальний закон.

Так на спірні правовідносини з приводу оплати відповідачами комунальних послуг поширюється дія Житлового кодексу України /ст.ст. 67, 68, 162/ та згідно з приписами наведених норм відповідачі були зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) за затвердженими органами місцевого самоврядування, як того вимагає стаття 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в установленому порядку тарифами.

Відповідно до матеріалів справи відповідачі сплачували за житлово-комунальні послуги, однак оплату здійснювали не у повному розмірі та відповідно до наданого Підприємством розрахунку, у відповідачів утворилася заборгованість за період з 01 грудня 2009 року по 01 грудня 2012 року в сумі 1726,25 грн.

При цьому, вирішуючи питання про розмір заборгованості судом першої інстанції обґрунтовано суму заборгованості визначено на підставі розрахунку здійсненого у відповідності до виписок з особового рахунку виданого Підприємством /а.с. 7, 8-10, 11-14/, з яких вбачається що заборгованість виникла за період з 01 грудня 2009 року по 01 грудня 2012 року в сумі 1726,25 грн.

Погоджуючись із розміром заборгованості визначеним Підприємством за період з 01 грудня 2009 року по 01 грудня 2012 року в сумі 1726,25 грн., суд першої інстанції обґрунтовано врахував наявну в матеріалах справи ухвалу Київського районного суду м. Донецька від 07 вересня 2012 року відповідно до якої за заявою ОСОБА_1 скасовано судовий наказ від 19 липня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Підприємства заборгованості по оплаті за комунальні послуги, та зазначений наказ можна розцінювати як пред'явлення Підприємством позову та з урахуванням наведеного, в даному випадку дії Підприємства щодо звернення до суду за видачею судового наказу свідчать про переривання перебігу строку позовної давності.

Разом з тим, відповідачами не надано належних та допустимих доказів з приводу того, що вони отримували комунальні послуги неналежної якості, чи взагалі таких послуг не отримували, так само не зазначено які саме житлово-комунальні послуги не надавалися або надавалися не в повному обсязі чи неналежної якості, а отже відповідачі не змогли підтвердити обставин на які вони посилалися в підтвердження своїх заперечень, а відповідно до частини 1 статті 60 ЦПК України саме відповідачі зобов'язані довести ті обставини, на які вони посилалися як на підставу своїх заперечень.

Так само, жодним чином не підтверджено доводів апелянта про те, що він користувався пільгами щодо оплати вартості житлово-комунальних послуг як пенсіонер МВД.

Що ж стосується доводів про те, що відсутній договір, то такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки відповідно встановлених обставин між сторонами існували фактичні договірні відносини, що не протирічить положенням цивільного законодавства.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи, висновки суду зроблені у відповідності до матеріальних норм які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і встановлених обставин справи, та за таких підстав, колегія апеляційного суду вважає за необхідне рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 02 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: