№ 3341519, 22.01.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

22 січня 2009 р.                                                                                                                          Справа № 2-а-57/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд

Під головуванням судді: Дончика В.В.,

при секретарі судового засідання: Ваталінської М.А.,

за участю: прокурора Вінницької області - Олексюка В.І., представника ДПІ у Тульчинському районі - Клапай К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Тульчинського районуВінницької області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський "Агромаш" про стягнення заборгованості

                                                                   встановив:

В січні 2009 року прокурор Тульчинського району Вінницької області звернувся в суд в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції (далі-ДПІ) у Тульчинському районі Вінницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Тульчинський Агромаш”про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку.

Зазначав, що ТОВ “Тульчинський Агромаш”зареєстроване як юридична особа  Тульчинської районною державною адміністрацією Вінницької області 18 травня 2001 року, код ЄДРПОУ 04395018.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 10.12.2008 року за ТОВ “Тульчинський Агромаш”рахується заборгованість по сплаті земельного податку в розмірі 10 408,82 гривень, з яких 10 408,81 гривень –недоїмка, 0,01 гривень –пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання, у зв’язку з чим, позивач вимушений звернутись до суду.

Прокурор Вінницької області в судовому засіданні позов підтримав та просив його задоволення.

Представник ДПІ у Тульчинському районі Вінницької області в судовому засіданні підтримала заявлений в їх інтересах позов та просила задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач надав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу за його відсутності, при цьому зазначив, що заперечень проти позову у підприємства не має, позовні вимоги визнає в повному обсязі. (а.с. 19).

Заслухавши пояснення прокурора Вінницької області, представника ДПІ у Тульчинському районі Вінницької області, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ “Тульчинський Агромаш”, юридична адреса вул.Леніна,67, м.Тульчин, Вінницька область, зареєстроване, як юридична особа Тульчинською районною державною адміністрацією Вінницької області 18 травня 2001 року, код ЄДРПОУ 04395018 (а.с.2).

Також встановлено, що відповідно до поданого ТОВ “Тульчинський Агромаш”податкового розрахунку земельного податку на 2008 рік № 879 від 31.01.2008 року, в тому числі по строках сплати на 01.09.2008 року, 30.09.2008 року та 30.10.2008 року, відповідачем самостійно було визначено суму податкового зобов’язання з цього податку, яка становить 10 470,39 гривень (а.с.4).

Частина податкового зобов’язання в сумі 61,58 гривень була погашена за рахунок існуючої у підприємства переплати, в результаті чого склала 10 408,81 гривень.

За несвоєчасне погашення суми узгодженого податкового зобов’язання, підприємству була нарахована пеня в розмірі 0,01 гривень.

Таким чином, станом на 10.12.2008 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати земельного податку в розмірі 10 408,82 гривень, що підтверджується також розрахунком заборгованості відповідача по даному податку (а.с.5-6).

Статтею 20 Закону України “Про систему оподаткування”встановлено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків і зборів (обов'язкових   платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 14 цього ж Закону передбачено, що земельний податок включений до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Згідно статті 2 Закону України "Про плату за землю", використання землі в Україні є платним.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки,  грошову оцінку яких не  встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Відповідно до статті 14 вище зазначеного закону, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року  подають  відповідному  органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Статтею 27 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення  зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(далі - Закон № 2181-ІІІ).

Згідно визначенню даному у пункті 1.3 статті 1 Закону  №2181-ІІІ, “податковий борг” це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

За правилами встановленими пунктом 5.1 статті 5 Закону  № 2181-ІІІ передбачено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (розрахунку).

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним  податковій декларації (розрахунку), протягом десяти календарних  днів,   наступних   за останнім   днем   відповідного  граничного  строку,  передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті  4  цього  Закону  для  подання податкової декларації.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що узгоджена  сума податкового зобов'язання,  не сплачена платником податків у строки,  визначені цією  статтею,  визнається сумою податкового боргу платника податків.

В даному випадку, податкове зобов’язання відповідача по сплаті земельного податку, являється узгодженим, яке не було сплачене у строки, визначені законом, у зв’язку з чим, була нарахована пеня в розмірі 0,01 гривень.

На момент розгляду справи, заборгованість зі сплати земельного податку в розмірі 10 408,82 гривень, відповідачем в добровільному порядку не сплачена, що тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України та суттєво порушує інтереси держави.

Частиною 2 статті 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, встановлено, що наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою є підставою представництва прокуратури інтересів держави в суді.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 цього Кодексу).

Враховуючи те, що на момент розгляду справи, доказів про сплату заборгованості ТОВ “Тульчинський Агромаш” по земельному податку в розмірі 10 408,82 гривень не має, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому позов підлягає задоволенню в повному об’ємі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

                                                                    постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинський Агромаш"             (вул. Леніна,67, м. Тульчин, Вінницька область,23600, код ЄДРПОУ 04395018, р/р 260085726, ОД "Райффайзен банк Аваль", МФО 302247) на користь місцевого бюджету (р/р 33215811700569, ЗКПО 34701110, МФО 802015, банк одержувача ГУДК у Вінницькій області) заборгованість зі сплати земельного податку в розмірі 10 408 (десять тисяч чотириста вісім) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

  Повний текст постанови оформлено протягом строку, встановленого статтею 160 КАС України

         Суддя /підпис/                                                      Дончик Віталій Володимирович

         Копія вірна:

         Суддя:                                         Секретар: