№ 3341504, 09.12.2008, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

09 грудня 2008 р.                                                                                    Справа № 2-а-13428/08

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Федчука Віталія Володимировича,

При секретарі судового засідання:   Педорук Олеся Сергіївна 

За участю представників сторін:

позивача      :   Мельник Т.І.

відповідача :   Пономаренко Р.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів  

до:   Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Щедра нива" 

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу “Щедра нива”про стягнення 6500 гривень адміністративно-господарських санкцій та 572 грнивень пені.

Позов мотивовано тим, що, не виконуючи вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, відповідач не забезпечив встановленого нормативу одного робочого місця, призначеного для працевлаштування інваліда, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача самостійно розрахованої адміністративно-господарської санкції в розмірі 6500 гривень та пені в розмірі 572 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнав повністю.            

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив “Щедра нива”як роботодавець, що використовує найману працю, зобов’язаний виконувати соціальні програми щодо охорони прав малозахищених верств населення, в тому числі інвалідів, зокрема шляхом створення чи виділення робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно законодавства України.

Ч.3 ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст. 19 даного Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі  підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, середньооблікова чисельність штатних працівників у сільськогосподарському багатофункціональному кооперативу “Щедра нива”у 2007 році становила 29 особи.

Виходячи із вищенаведеного, відповідач як роботодавець, що використовує найману працю 29 осіб, зобов’язаний забезпечити встановлення нормативу 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда.

В судовому засіданні було досліджено лист №06-16/672 від 28.10.2008 року  Козятинського районного центру зайнятості, згідно якого сільськогосподарським багатофункціональним кооперативом “Щедра нива” інформація, необхідна для організації працевлаштування інвалідів до центру зайнятості у 2007 році, не подавалася.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що підприємство-відповідач не забезпечило виконання вимог ст.ст. 18, 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, в яких передбачено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів.  

Законом передбачено, якщо підприємства, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, в такому випадку такі підприємства щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для  працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього  Закону.

Інструкцією щодо заповнення форми N10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року №42 передбачено обчислення розміру адміністративно-господарських санкцій. Так, чисельність працюючих інвалідів штатних працівників обчислюється шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.

Таким чином, сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен був  сплатити відповідач до 15.04.2007 року, становить 6500 гривень.    

Оскільки відповідачем порушено терміни сплати санкцій, тому позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 572 гривень відповідно до ч.2 ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Враховуючи викладене, а також визнання позову представником відповідача, суд прийшов до висновку, що відповідачем не було забезпечено встановленого нормативу одного робочого місця для працевлаштування інваліда, а тому  позов підлягає задоволенню.

Враховуючи розміри ставок державного мита, закріплені ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року за №7-93 (із позовних заяв –1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), суд вважає за доцільне стягнути з відповідача до державного бюджету державне мито в розмірі 66 гривень.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Щедра нива" (р/р 2600214327, Райфайзен банк Аваль, МФО 302247, код ЄДРПОУ 32840541) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (Держбюджет Козятинський р-н. р/р 31214230700187, код ЄДРПОУ 34701036, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015, код 50070000, символ 230, ) адміністративно-господарські санкції в розмірі 6500 грн., пеню в розмірі 572 грн.

Стягнути з сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Щедра нива" до Державного бюджету України судовий збір в сумі 66 грн.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:  10.12.08 

Суддя                                                                     Федчук Віталій Володимирович

З оригіналом згідно

Суддя

Секретар