Решение № 33412345, 05.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.09.13р. Справа № 904/2854/13

За позовом Суб'єта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Фалбі-Кривий Ріг", м. Кривий Ріг

третя особа на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство "Виробничо - комерційна фірма "АкваВита", м. Запоріжжя

про стягнення 38 857грн.26коп. за договором оренди

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Федун А.С. - директор;

Вєдєнєєва Л.О. - представник, довіреність № 333 від 13.05.2013 року;

від третьої особи: Васильченко В.В. - представник, довіреність № б/н від 01.03.2012 року.

СУТЬ СПОРУ:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, м. Запоріжжя (далі - Позивач) звернулась з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Фалбі-Кривий Ріг", м. Кривий Ріг (далі - Відповідач) заборгованість за договором оренди нежитлового вбудованого приміщення №09/06/2009Ф-КР від 09.06.2009 року у розмірі 34 303 грн.53 коп. основного боргу, 3 673 грн.13 коп. пені, 145 грн. 93 коп. інфляційних, 734 грн. 67 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору №09/06/2009Ф-КР від 09.06.2009 року не оплатив у повному обсязі орендну плату за займане ним нежитлове приміщення після закінчення строку дії договору оренди.

Ухвалою господарського суду від 11.04.2013 року суддею Пархоменко Н.В. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 14.05.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 14.05.2013 року розгляд справи відкладено на 22.05.013 року за клопотанням позивача.

22.05.2013 року заява про збільшення періоду стягнення та зменшення розміру позовних вимог (Т- 1, а.с. 163-164) в якому останній просить суд стягнути з відповідача 27 451 грн. 80 коп. - основного боргу, 4 357 грн. 89 коп. - пені, 145 грн. 93 коп. - інфляційні витрати, 871 грн. 62 коп. - 3% річних, та судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 22.05.2013 року за клопотанням позивача продовжено строк розгляду спору до 24.06.2013 року, розгляд справи призначено на 19.06.2013 року.

12.06.2013 року до канцелярії господарського суду від позивача надійшла уточнена позовна заява (Т-1, а.с. 183-184) в якій останній просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 27 451 грн. 80 коп. - основного боргу, 2 197 грн. 79 коп. - пені, 171 грн. 55 коп. - інфляційні витрати, 938 грн. 37 коп. - 3% річних, та судові витрати.

19.06.2013 року до канцелярії господарського суду надійшли письмові пояснення (Т-1, а.с. 198-200) від позивача, в яких останній зазначає, що відповідно до п. 2.4 "майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акта прийому - передачі, а у відповідності до п. 3.7 "У випадку закінчення строку дії Договору оренди оренда плата нараховується та сплачується орендодавцю по добу фактичної здачі приміщення по Акту прийому - передачі" та з огляду на таке наполягав на стягненні заборгованості за Договором за період з квітня по червень включно до дня укладання акту прийому передачі 25.06.2012р. із третьою особою яка набула права орендаря цього ж приміщення наступною за Відповідачем.

Відповідач заперечував доводи Позивача посилаючись на той факт, що він звільнив приміщення задовго до спливу строку дії договору, а наступний орендар ПП ВКФ «АКВА-ВІТА» прийняв приміщення значно раніше червня 2012 року, а саме 27 квітня 2012 року за договором від 02 квітня 2012 року № 02/04/12-02/Г-34.

У зв'язку з тим, що суддя Пархоменко Н.В. знаходилась на лікарняному, автоматизованою системою розподілу справ, справу № 904/2854/13 передано до розгляду по суті судді Первушину Ю.Ю..

Ухвалою господарського суду від 21.06.2013 року суддею Первушиним Ю.Ю. справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 15.07.2013 року розгляд справи відкладено на 29.07.2013 року.

У судове засідання 29.07.2013 року представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений вчасно.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2013 року залучено до участі у справі третю особу на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство "Виробничо - комерційна фірма "АкваВита" (69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 70-22, код ЄДРПОУ 31075674), представник якої з'явився до судового засідання 05.09.2013р. надав суду пояснення з приводу орендних відносин із Позивачем, надав копії документів для долучення до матеріалів справи та оригінали для огляду у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду від 29.07.2013 року розгляд справи відкладено на 21.08.2013 року.

У судовому засіданні 21.08.2013 року представник відповідача подав клопотання про продовження строку розгляду спору до 05.09.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 21.08.2013 року продовжено строк розгляду спору до 05.09.2013 року, розгляд справи відкладено на 04.09.2013 року.

04.09.2013 року до канцелярії господарського суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення (Т-2, а.с. 28-30), в яких останній зазначає, що оскільки Позивач передав з 27.04.2012 року в оренду об'єкт оренди новому орендареві (ПП „Аква Віта") вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості в розмірі 38 857 грн. 26 коп. за договором оренди за травень та червень 2012 року є необґрунтованими, неправомірними та такими, що не відповідають дійсним обставинам.

У судовому засіданні 04.09.2013 року оголошувалась перерва до 05.09.2013 року.

Представник позивача у судове засідання 05.09.2013 року не з'явився, надіслав клопотання (факс) в якому просить суд провести судове засідання без участі представника позивача.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18).

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 05.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2009 року між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 (далі - Позивач/Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фалбі-Кривий Ріг" (далі - Відповідач/Орендар) був укладений договір оренди нежитлового вбудованого приміщення №09/06/2009Ф-КР (далі - Договір).

Згідно з п.1.1 якого орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв у строкове платне користування (в оренду) на умовах, визначених договором, нерухоме майно, а саме: відокремлені об'єднані вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 106,3 кв.м., які знаходяться на першому поверсі десятиповерхового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_2 вартістю 452089грн. 00коп. за цільовим призначенням - під аптеку.

Згідно з пунктом 10.1. Договору, строк дії договору з 09.06.2009 року по 08.06.2012року.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що вступ в користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та Акту приймання-передачі вказаного майна.

Відповідно до п .3.1 Договору орендна плата нараховується щомісячно і сплачується щомісячно у гривнях безготівковим переказом на розрахунковий- рахунок позивача.

Згідно п.п. 3.2., 3.3. Договору орендна плата за місяць становить 5500,00грн. та перераховується відповідачем на банківський рахунок позивача до 5-го числа поточного місяця.

Як свідчить з матеріалів справи, за актом прийму-передачі від 09 червня 2009 року Позивач передав орендне приміщення Відповідачу (Т-1, а.с. 22).

01.07.2009 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору оренди нежитлового приміщення №09/06/2009Ф-КР від 01.07.2009 року, якою було змінено п.3.1 договору та визначено, що вартість оренди приміщення з 01.03.2011р. за повний місяць оренди з березня 2011 року становить 12000,00грн..

09.09.2009 року сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору оренди нежитлового приміщення №09/06/2009Ф-КР від 01.07.2009 року, відповідно якої додано п. 3.8. до договору оренди наступного змісту:

"Орендар (відповідач) зобов'язується до 15.09.2009 року сплатити Орендодавцеві (позивачу) орендну плату за останній повний місяць оренди - травень 2012 року у розмірі 5500,00 грн. Сума орендної плати за травень 2012 року не повертається орендарю, та не зараховується в рахунок сплати оренди інших місяців, якщо договір оренди достроково розірвано з ініціативи орендаря".

Згідно додаткової угоди № 5 від 01.03.2011 року до договору було змінено п.3.2 договору та визначено, що вартість орендного приміщення з 01.03.2011 року за повний місяць оренди, починаючи з березня 2011 року становить 12000,00 грн., надалі з урахуванням індексу інфляції попереднього місяця.

Позивач наполягає на тому, що Відповідач припинив сплачувати платежі по Договору у квітні 2012 року, не сплативши по рахунках №О-4/ФКР34 від 10.04.2012 року - 12 398, 56 грн., № О-5/ФКР34 від 10.05. 2012 року - 6 898,56 грн. та № О-6/ФКР34 від 30.06.2012 року - 9 889,09 грн. - на загальну суму 29 186,21грн. Із розрахунку на зазначену заборгованість Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні витрати 171,55 грн., пеню 2197,79 грн. та три відсотки річних - 938,37 грн.

Відповідно умов п. 4.2 Договору, Орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та понад суми орендної плати сплачувати за експлуатаційні та комунальні послуги (гаряче та холодне водопостачання, каналізування, опалення, електропостачання) телефон; постановку та спостереження на пульті охорони та протипожежного нагляду - у разі потреби, а також за зняття, держповірку та установку приладів обліку отриманих послуг.

Відповідно умов п. 4.5 Договору, Орендар у разі необхідності , але не менш ніж один раз на рік, за власні кошти, повинен здійснювати за допомогою тільки наданих Орендодавцем фахівців відповідних фірм, поточне обстеження та спеціалізоване обслуговування, наладку (регулювання) дверей, вікон, роллет, торгівельного обладнання, меблів, кондиціонерів (чистка блоків, дозаправка, заміна фільтрів) рекламної вивески та приладів освітлення (заміна, ламп, дроселів і.т.д.) сантехніки, вентиляції і таке інше.

З огляду на таке Позивач пред'явив до оплати рахунок-фактуру № ІОП7/ФКР34 від 09 липня 2012 року на суму 6074,29 гривень інші орендні платежі, з яких 104,60 гривень -експлуатаційні витрати на утримання будинку березень, квітень 2012 року; 1955,65 гривень - витрати на теплову енергію за березень, квітень 2012 року; 953,48 гривень - за використану активну електроенергію березень, квітень 2012 року; та відшкодування за обслуговування приміщення - 3060,56 гривень.

Відповідач частково оплатив даний рахунок платіжним дорученням № 11200 від 14 липня 2012р. на суму 3060,56 гривень із посиланням у призначенні платежу на рахунок № ІОП7/ФКР34 від 09 липня 2012р. Але відповідач заперечував суму за обслуговування приміщення в розмірі 3060,56 гривень та вказав, що оплачена сума повинна покривати експлуатаційні витрати на утримання будинку березень, квітень 2012р.; 1955,65 гривень - витрати на теплову енергію за березень, квітень 2012р.; 953,48 гривень - за використану активну електроенергію березень, квітень 2012р, платню за обслуговування приміщення Відповідач заперечував посилаючись на безпідставність даної суми.

В свою чергу Позивач пояснив, що сума за обслуговування приміщення 3060,56грн. виникла із його витрат на обслуговування кондиціонерів та передбачена п. 4.5 Договору та на підтвердження своїх витрат надав первинні документи : акт здачі - прийняття робіт на суму 3060,56 гривень між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5

Вивчивши умови п. 4.5 Договору суд встановив, що Орендар мав зобов'язання за власні кошти за допомогою тільки наданих Орендодавцем фахівців здійснювати поточне обслуговування, обстеження та наладку кондиціонерів та інших обладнань орендованого приміщення. Щодо компенсації витрат орендодавця у п. 4.5 не зазначено. З огляду на таке, сума зазначена у рахунку № ІОП7/ФКР34 від 09 липня 2012р. за обслуговування приміщення 3060,56 гривень є не обґрунтованою, а приймаючи до уваги той факт, що платіжне доручення № 11200 від 14.11.2012р. на суму 3060,56 гривень має посилання на рахунок № ІОП7/ФКР34 від 09 липня 2012р. то в іншій частині яку Відповідач визнає рахунок є оплаченим. Таки чином, суд дійшов висновку, що рахунок № ІОП7/ФКР34 від 09 липня 2012р. є обґрунтованим в частині вимог про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинку березень, квітень 2012р.; 1955,65 гривень - витрати на теплову енергію за березень, квітень 2012р.; 953,48 гривень - за використану активну електроенергію березень, квітень 2012р. та був оплачений платіжним дорученням № 11200 від 14.11.2012р. на суму 3060,56 гривень.

Щодо заборгованості з орендної платні суд дійшов наступного висновку.

Позивач, посилаючись на умови п. 3.7 та п. 2.4 Договору, наполягає на стягнені орендної платні за квітень, травень та червень 2012р.вказуючи, що передачу майна наступному орендарю ПП ВКФ «АКВА ВИТА» він здійснив 25.06.2012р. надавши суду копії договору № 02/04/12-02/Г-34 від 02 квітня 2012 року та акту прийому-передачі до нього від 25.06.2012 року (т.1 а.с. 136-140).

Заперечуючи проти позову відповідач зазначав що з травня місяця 2012 року він не використовував орендне приміщення та фактично повернув його орендодавцю. Відповідач наполягав на тому, що з травня місяця 2012 року приміщення за адресою АДРЕСА_2 використовував інший орендар ПП ВКФ «АКВА ВИТА».

В свою чергу представник третьої особи ПП ВКФ «АКВА ВИТА» надав суду пояснення що приміщення розташоване за адресою : АДРЕСА_2 він набув у орендне використання від Позивача по справі за договором № 02/04/12-02/Г-34 від 02 квітня 2012 року укладеним між ним та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та прийняв це приміщення у користування по акту прийому-передачі 24 квітня 2012 року, а не 25.06.2012 року. При цьому представник ПП ВКФ «АКВА ВИТА» на підтвердження своїх пояснень надав суду оригінали для огляду а копії надав для доручення до матеріалів справи договір № 02/04/12-02/Г-34 від 02 квітня 2012 року , акт прийому передачі від 27 квітня 2012 року, платіжні документи про оплату орендних платежів за травень та червень 2012 року, торговий патент на здійснення № 764540 на період з 01.05.2012р. по 30.04.2017р. на право здійснення торгівельної діяльності із визначенням адреси орендованого приміщення, копії фіскальних чеків за травень 2012р. (Т-2, а.с. 64-77).

Надаючи пояснення суду представник третьої особи вказав, що з моменту прийняття майна в оренду інших суб'єктів господарювання в приміщенні не було, тобто він самостійно користувався приміщенням з 27 квітня 2012 року. Виходячи з наведеного суд встановив, що починаючи з 27 квітня 2012 року, Відповідач орендне приміщення не використовував.

Згідно з п.1 ст. 286 Господарського Кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно вимог ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача майна справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Проаналізувавши зміст п. 3.7 Договору суд дійшов висновку, що даний пункт стосується відносин Позивача та Відповідача у разі закінчення строку дії Договору при подальшому користуванні приміщенням орендарем по за строком дії Договору. Тобто умови п. 3.7 Договору не стосуються спірної ситуації.

Останнім місяцем в якому орендар міг користуватися майном за Договором є квітень 2012 року. З огляду на таке суд дійшов висновку, що Відповідач повинен сплатити за оренду приміщення по Договору оренди нежитлового вбудованого приміщення №09/06/2009Ф-КР лише до 26.04.2012 року включно. Нарахований за Договором повний розмір орендної платні за квітень 2012 року склав 12398,56 гривень, 5500,00 гривень орендар сплатив за останній місяць оренди платіжним дорученням № 2008 від 20 жовтня 2009 року. Оскільки з 27.04.2012 року приміщення розпочав використовувати ПП ВКФ «АКВА ВИТА» орендна платня за 26 днів квітня складає 10745,42 гривень, а з урахуванням передплати у розмірі 5500,00 гривень різниця складає 5245,42 гривень. Отже за 26 днів квітня Відповідач заборгував 5245,42 гривень.

З огляду на таке, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог, а саме стягненню підлягає залишок орендної платні за квітень 2012 року в розмірі 5245,42 гривень.

В порядку передбаченому п. 3.3 Відповідач повинен був сплатити цю суму в строк до 05.04.2012 року включно. З огляду на таке право вимоги названої суми у Позивача виникає з наступного за вказаним днем - з 06.04.2012 року.

З урахуванням уточнень до позовної заяви від 10.06.2013 року (Т- 1, а.с. 183-192) із наданими розрахунками позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати, пеню та три відсотки річних.

Пункт 3.4 Договору передбачає нарахування пені в розмірі 1 відсотка від суми заборгованості за кожний день прострочення. Позивач здійснив нарахування за період з 05.04.2012 року по 05.12.2012 року.

Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року №543-96-ВР передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Частина 6 ст. 232 ГПК України передбачає нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період не більше пів року з моменту порушення такого зобов'язання. Оскільки право вимоги у Позивача виникло з 06.04.2012 року пеня повинна нараховуватися лише з 06.04.2012 року. Таким чином, суд нарахував з 06.04.2012 року по 05.12.2012 року пеню в розмірі подвійної облікової ставки на суму 524 грн. 54 коп.

Згідно п. 1 ст. 610 Цивільного кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно статей 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахувавши розміри трьох відсотків річних та інфляційних витрат в рамках заявлених позовних вимог суд дійшов висновку щодо стягнення з Відповідача 3 відсотків річних з 06.04.2012 року по 05.06.2013 року в розмірі 105 грн. 20 коп., та інфляційних витрат за період з вересня 2012 року по травень 2013 року, в рамках заявлених позивачем вимог (розрахунок Т - 1, а. с. 188) у розмірі 20 грн. 98 коп.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково у сумі 5 245 грн. 42 коп. - основного боргу, 105 грн. 20 коп. - 3% річних, 20 грн. 98 коп. - інфляційних витрат, 524 грн. 54 коп. - пені.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю "Фалбі-Кривий Ріг" (50047, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. 23 Лютого, 73-Б, код ЄДРПОУ 36220334) на користь суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (69002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 5 245 грн. 42 коп. - основного боргу, 524 грн. 54 коп. - пені, 20 грн. 98 коп. - інфляційних втрат, 105 грн. 20 коп. - 3% річних та 329 грн. 79 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.09.2013 року

Суддя Ю.Ю. Первушин