Постановление суда № 33407849, 05.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Томин О.О., Пнівчук О.В.,

секретаря - Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління юстиції в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 липня 2013 року по справі за скаргою Головного управління юстиції в Івано-Франківській області на дії заступника начальника ВДВС Галицького районного управління юстиції - Боберського Романа Петровича про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

в с т а н о в и л а:

В лютому 2013 року Головне управління юстиції в Івано-Франківській області звернулось в суд зі скаргою на постанову ВДВС Галицького районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження.

Просили скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції від 07.02.2013 про закінчення виконавчого провадження №21573997 про зобов'язання ОСОБА_2 повернути малолітнього сина ОСОБА_3, 2004 р.н., в супроводі батька ОСОБА_4, 1958 р.н., на територію Чеської Республіки, до місця його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язати державного виконавця ВДВС Галицького управління юстиції провести виконавчі дії по виконанню рішення Івано-Франківського міського суду від 02.07.2010 по справі№2-1512/2010 у відповідності до вимог ст. 77 ЗУ «Про виконавче провадження».

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 липня 2013 року в задоволенні скарги Головного управління юстиції в Івано-Франківській області на дії заступника начальника ВДВС Галицького районного управління юстиції - Боберського Романа Петровича про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження відмовлено.

Позивач оскаржив ухвалу в апеляційному порядку. Вважає ухвалу такою, що постановлена з порушенням вимог чинного законодавства, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

На думку апелянта, висновок державного виконавця, що підставою для винесення ним постанови про закінчення виконавчого провадження є посилання на ч. 3 ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження», є необґрунтованим та таким, який не відповідає вимогам чинного законодавства. Зі слів апелянта, державним виконавцем з метою виконання рішення суду не вжито всіх заходів, передбачених процесуальним законодавством України.

Апелянт стверджує, що у випадку відмови боржника ОСОБА_2 добровільно передати малолітнього ОСОБА_3 батькові ОСОБА_4 державний виконавець зобов'язаний був в примусовому порядку передати дитину батькові для повернення до Чеської республіки. На думку апелянта, постанову про закриття виконавчого провадження прийнято з порушенням вимог законодавства.

Апелянт посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 17.01.2013 у справі «Даріуша Хабровського проти України» та зазначає, що невиконання рішення суду державним виконавцем є грубим порушенням чинного законодавства України та порушує міжнародні зобов'язання України, взяті під час приєднання до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей.

Просить скасувати ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 липня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта скаргу підтримав, вказав, що рішення суду не виконано.

Заступник начальника Галицького ВДВС Боберський Р.П. скаргу заперечив, просив її відхилити.

Заслухавши учасників процесу, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади. 01.09.2006 Україна приєдналась до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, відповідно до ст. 1 якої однією з цілей Конвенції є, зокрема, забезпечення негайного повернення дітей, незаконно переміщених до будь-якої з Договірних держав або утримуваних у будь-якій із Договірних держав.

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вжити всіх передбачених законом заходів примусового виконання рішень.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції Івано-Франківської області знаходився виконавчий лист № 2-1512 2010 р., виданий 05.07.2013, про зобов'язання ОСОБА_2 повернути малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в супроводі батька ОСОБА_4 на територію Чеської республіки до місця його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1. Постановою про закінчення виконавчого провадження від 07.02.2013 виконавче провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа закінчено, оскільки виконати рішення без участі боржника неможливо. Рішення суду фактично не виконано.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні скарги головного управління юстиції Івано-Франківської області на дії державного виконавця суд виходив з того, що рішення, яке виконувалось державним виконавцем, не містить вказівки на відібрання дитини у ОСОБА_2, за її відсутності не може бути виконано, а тому положення ст. 77 Закону України «Про виконавче провадження» до даного випадку не можуть бути застосовані. Державний виконавець діяв у межах приписів, визначених законом, зокрема, ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Такий висновок суду є невірним.

Згідно з ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом.

Колегія суддів знаходить, що відсутність боржника не може бути підставою для невиконання рішення суду про передачу дитини. У Рішенні Європейського Суду з Прав Людини від 17.01.2013 у справі «Даріуш Хабровський проти України» вказано, що у справах, які стосуються виконання рішень у галузі сімейного права, вирішальним є з'ясування питання чи національні органи вжили всіх необхідних заходів для забезпечення виконання рішення суду. Розглядаючи питання саме з позицій вжиття всіх необхідних заходів для забезпечення виконання рішення суду, колегія суддів констатує, що державним виконавцем всіх заходів не вжито.

Обов'язок виконати рішення суду є визначальним, а положеннями ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець організовує виконання відповідно до існуючих повноважень. На думку колегії суддів, формулювання рішення суду і термінологічні розбіжності у словосполученнях «зобов'язати повернути» і «відібрати» не міняють саму суть рішення, яким визначено повернути дитину в Чехію в супроводі батька. Тому, вважає колегія суддів, державний виконавець мав всі підстави для застосування аналогії відповідно до положень ст. 8 ЦПК України, враховуючи примат міжнародного законодавства перед національним. За цих обставин, у державного виконавця були всі підстави для застосування приписів ст. 77 Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено дії виконавця під час примусового виконання рішень про відібрання дитини.

Ухвалу суду слід скасувати, а скаргу Головного управління юстиції в Івано-Франківській області - задовольнити.

Керуючись ст.ст. 307, 312 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Головного управління юстиції в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 липня 2013 року задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 липня 2013 року скасувати.

Постановити нову ухвалу.

Скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Галицького районного управління юстиції від 07.02.2013 про закінчення виконавчого провадження №21573997 про зобов'язання ОСОБА_2 повернути малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в супроводі батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, на територію Чеської Республіки, до місця його реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Галицького управління юстиції провести виконавчі дії по виконанню рішення Івано-Франківського міського суду від 02.07.2010 по справі№2-1512/2010 у відповідності до вимог ст. 77 ЗУ «Про виконавче провадження».

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: О.О. Томин

О.В. Пнівчук