Решение № 33405052, 09.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 вересня 2013 року Справа № 913/2139/13

Провадження №5/913/2139/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОТА», с. Микитинці м. Івано-Франківськ

до відповідача Приватного підприємства «Аленсвіт», м. Луганськ

про стягнення 22 717 грн. 12 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

Секретар судового засідання Гуленко К.С.

У засіданні брали участь:

Від позивача - представник не прибув;

Від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом від 13.12.2012 № 13/12/12 в сумі 12091 грн. 04 коп., штрафу в сумі 7818 грн. 20 коп., пені в сумі 1189 грн. 44 коп., відсотки річних в сумі 1606 грн. 35 коп., інфляційних втрат в сумі 12 грн. 09 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем зобов'язань в частині оплати послуг за договором міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом від 13.12.2012 № 13/12/12 в сумі 12091 грн. 04 коп. Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 7818 грн. 20 коп., пеня в сумі 1189 грн. 44 коп., відсотки річних в сумі 1606 грн. 35 коп., інфляційні втрати в сумі 12 грн. 09 коп.

Позивач не скористався правом на участь свого представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Разом з тим, від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, а якій він підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 22.08.2013 позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 12091 грн. 04 коп. визнав в повному обсязі, а задоволенні решти позовних вимог просив відмовити, оскільки прострочення розрахунків виникло не з його вини. Крім того, відповідач просив здійснити розгляд справи без участі його представника.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

13 грудня 2012 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «СОТА», як перевізником, (позивачем у справі) та приватним підприємством «Аленсвіт», як замовником, (відповідачем у справі) був укладений договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом № 13/12/12 (далі за текстом договір) (а.с. 8).

Відповідно до п 1.1. договору предметом договору є взаємовідносини сторін, пов'язані з перевезенням вантажів у міжнародному сполученні.

За умовами п. 1.2 договору перевізник зобов'язується прийняти і доставити ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення і передати його вантажоодержувачу, а замовник зобов'язується оплатити перевезення вантажу, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 2.2.4 договору замовник зобов'язаний оплачувати перевізнику вартість перевезення у відповідності із заявкою.

На виконання умов договору 13.12.2012 відповідачем була оформлена заявка на перевезення № 62 (а.с. 9), відповідно до умов якої строк сплати послуг становить 5-7 банківських днів по оригіналам документів.

З наданої позивачем міжнародно-транспорної накладної (а.с. 10) вбачається, що позивач у повному обсязі виконав передбачені умовами договору зобов'язання, а відповідач прийняв послуги без зауважень та претензій.

Позивачем 04.01.2013 направлено вказані у заявці документи, які були отримані відповідачем 24.01.2013 (а.с. 16).

Відповідачем на розрахунковий рахунок позивача перерахована частина боргу в загальній сумі 27000 грн. 00 коп.

Отже, відповідач свої обов'язки за договором не виконав належним чином та у повному обсязі, внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість у сумі 12091 грн. 04 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Пунктом 1 ст. 929 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Відзивом на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 12091 грн. 04 коп.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 12091 грн. 04 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Відповідно до 3.7 договору у випадку прострочення виконання грошового зобов'язання більш ніж на місяць замовник оплачує перевізнику 30% річних від простроченої суми за час прострочення платежу.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 01.02.2013 по 28.03.2013, а 30% річних - за період з 01.03.2013 по 25.06.2013.

Проте, приймаючи до уваги, що документи, вказані у заявці, були отримані відповідачем 24.01.2013, прострочення виконання грошового зобов'язання розпочалося з 05.02.2013 (тобто через 7 банківських днів, встановлених заявкою на перевезення).

Враховуючи вказане, позовна вимога про стягнення відсотків річних підлягає задоволенню частково, а саме 3% річних за період з 05.02.2013 по 04.03.2013 та 30% річних за період з 05.03.2013 (через місяць від дня початку прострочення виконання грошового зобов'язання) в загальній сумі 1476 грн. 23 коп.

Заявлена позивачем вимога по стягненню інфляційних нарахувань за травень 2013 року підлягає задоволенню повністю в сумі 12 грн. 09 коп. як обґрунтовано нарахована.

Відповідно до п. 3.6 договору у разі несвоєчасної оплати замовник сплачує перевізнику штраф в розмірі 20% від вартості перевезення, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочи.

Позивачем здійснено розрахунок пені на суму 1189 грн. 44 коп. за період з 01.02.2013 по 25.06.2013.

Суд задовольняє позовну вимогу щодо стягнення пені частково в сумі 1105 грн. 62 коп.. за період 05.02.2013 по 25.06.2013 (з підстав, викладених при розгляді вимоги про стягнення відсотків річних).

Щодо вимогу про стягнення штрафу в сумі 7818 грн. 20 коп., то її слід задовольнити в повному обсязі як обґрунтовано нараховану.

Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню борг в сумі 12091 грн. 04 коп., відсотків річних в сумі 1476 грн. 23 коп., інфляційні втрати в сумі 12 грн. 09 коп., штраф в сумі 7818 грн. 20 коп. та пеня в сумі 1105 грн. 60 коп. (Всього - 22503 грн. 16 коп.) У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1704 грн. 30 коп.

Згідно із до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СОТА» до Приватного підприємства «Аленсвіт» про стягнення 22 717 грн. 12 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Аленсвіт", м. Луганськ, 7-й Лутугінський проїзд, б. 4, код за ЄДРПОУ 35024905, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОТА», м. Івано-Франківськ, с. Микитинці, вул. Юності, б. 33, код за ЄДРПОУ 12866955: борг в сумі 12091 грн. 04 коп., відсотків річних в сумі 1476 грн. 23 коп., інфляційні втрати в сумі 12 грн. 09 коп., штраф в сумі 7818 грн. 20 коп., пеню в сумі 1105 грн. 60 коп. та судовий збір в сумі 1704 грн. 30 коп. Наказ видати.

3 У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 09.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 10.09.2013.

Суддя С.В. Вінніков

Згідно з оригіналом

Помічник судді К.С. Гуленко

10.09.2013