№ 33395249, 02.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4574/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Токмілової Л.М.,

при секретарі - Музика А.О.,

за участю: представника позивача - Шеремет Т.І.,

представника відповідача - Єрьоменко І.Г.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСУ Трейд Україна» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про визнання неправомірними дій, визнання неправомірною та скасування постанови від 12.06.2013 року №14, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач (далі ТОВ) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що 27.05.2013 року, на підставі направлення на проведення перевірки від 13.05.2013 року №69, головним спеціалістом Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області Безпальченко М.О. проведено позапланову виїзну перевірку мийних засобів, а саме чистящий крем загального призначення «Sano» «Javel», 0,75л. 16.08.2012 року. За результатами цієї перевірки відповідачем (далі Інспекція) складено акт від 27.05.2013 року, яким встановлено порушення ТОВ, що виразилося в введенні в обіг продукції, яка не відповідає вимог п.8, 14, 17 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2008 року №717, що зафіксовано у акті перевірки характеристик продукції Держспоживінспекції України в Луганській області (акт №000014 від 07.02.2013 року), а також складено протокол від 29.05.2013 року №000025. На підставі цього акту головним спеціалістом Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області Безпальченко М.О. прийнято постанову від 12.06.2013 року №14, якою ТОВ нараховано суму штрафу в розмірі 8500 грн. за порушення п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Позивач вважає перевірку такою, що проведена з порушенням діючих норм, а постанову від 12.06.2013 року №14 неправомірною, оскільки вона не ґрунтується на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив визнати неправомірними дії Інспекції щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ, оформленої актом від 27.05.2013 року №000073, визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 12.06.2013 року №14.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові та уточненнях до нього (а.с. 3-8, 41-44, 50).

В судовому засідання представник відповідача заперечував проти задоволення позову посилаючись на обставини, що викладені в письмових запереченнях проти позову (а.с.69-74), пояснивши при цьому, що відповідач здійснюючи перевірку та приймаючи спірну постанову від 12.06.2013 року № 14, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. З зазначених підстав представник вважав позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлений вимог, суд встановив наступне.

ТОВ зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради 14.03.2007 р. за №15561020000026562 (а.с.33) та є постачальником продукції фірми «Sano».

27.05.2013 року, на підставі направлення на проведення перевірки від 13.05.2013 року №69, головним спеціалістом Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області Безпальченко М.О. проведено позапланову виїзну перевірку мийних засобів, а саме чистящий крем загального призначення «Sano» «Javel», 0,75л. 16.08.2012 року.

За результатами цієї перевірки Інспекцією складено акт від 27.05.2013 року, яким встановлено порушення ТОВ, що виразилося в введенні в обіг продукції, яка не відповідає вимог п.8, 14, 17 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою КМУ від 20.08.2008 року №717, що зафіксовано у акті перевірки характеристик продукції Держспоживінспекції України в Луганській області (акт №000014 від 07.02.2013 року), а також складено протокол від 29.05.2013 року №000025 (а.с.11-12, 13).

На підставі цього акту головним спеціалістом Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області Безпальченко М.О. прийнято постанову від 12.06.2013 року №14, якою ТОВ, за порушення п.2 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», нарахована сума штрафу в розмірі 8500 грн. (а.с.16).

Суд вважає, що спірні дії відповідача щодо проведення перевірки позивача є неправомірними, а прийнята постанова є такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Згідно ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:

- пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;

- підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;

- рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;

- гарантування прав суб'єкту господарювання;

- об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю);

- наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю);

- відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);

- неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю);

- невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;

- відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства;

- дотримання умов міжнародних договорів України;

- незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян;

- наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.

Згідно частин 3-6 ст.23 Закону України «Про державний ринковий нагляді контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові

перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

З зазначеної норми вбачається, що звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства є підставою для здійснення позапланових заходів, під час яких з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Згідно ч.2 цієї статті проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно пп. «а» ч.1 ст.24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду проводять позапланові перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію.

Судом встановлено, що з направлення на перевірку та з акту перевірки від 27.05.2013 року вбачається, що вона була призначена саме на підставі згоди Держспоживінспекції України від 29.04.2013 року №1963-3-7/7, але така підстава для проведення позапланової виїзної перевірки, як згода Держспоживінспекції України взагалі не передбачена ст.24 Закону України «Про державний ринковий нагляді контроль нехарчової продукції».

Таким чином, суд приходить висновку, що позапланова виїзна перевірка ТОВ за адресою: м.Одеса, вул.Генерала Цветаєва, 3/5, проведена не в межах тих повноважень, які надані відповідачу для здійснення такої спірної позапланової перевірки позивача, що є порушенням ст.24 Закону України «Про державний ринковий нагляді контроль нехарчової продукції» і така перевірка не може вважатися законною, а тому і постанова від 12.06.2013 року №14 про застосування штрафу в розмірі 8500 грн., підлягає скасуванню, оскільки прийнята на підставі незаконної перевірки.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить висновку, що здійснюючи перевірку та приймаючи спірну постанову від 12.06.2013 року № 14, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача про те, що спірна позапланова виїзна перевірка проводилася з підстав, визначених ч.1 ст.25 Закону України «Про державний ринковий нагляді контроль нехарчової продукції», суд вважає помилковими, оскільки цієї статтею передбачено проведення перевірок характеристик продукції у її виробника, а ТОВ не є виробником продукції «Sano», а є постачальником на територію України такої продукції.

Інших, заслуговуючих на увагу суду доказів правомірності прийнятого спірного рішення в ході розгляду справи відповідачем надано не було.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду жодних належних доказів щодо правомірності проведеної перевірки та прийнятої спірної постанови.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Законом України «Про державний ринковий нагляді контроль нехарчової продукції», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСУ Трейд Україна» задовольнити.

Визнати неправомірними дії Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області щодо проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСУ Трейд Україна», оформленої актом від 27.05.2013 року №000073.

Визнати неправомірно та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області від 12.06.2013 року №14 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІСУ Трейд Україна» штрафу в розмірі 8500 грн..

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Л.М.Токмілова

02 вересня 2013 року.

.