Решение № 33371769, 05.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.09.13р. Справа № 904/6476/13

За позовом Прокурора Баглійського району міста Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ, в особі Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

до Державного підприємства "38 Відділ інженерно-технічних частин",

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості у загальному розмірі 463 843,57 грн.

Суддя Бєлік В.Г.

Представники:

від прокуратури: Ягольник Г.В. - службове посвідчення № 016143 від 12.04.2013р., прокурор відділу прокуратури м. Дніпропетровська;

від позивача 1: не з"явився;

від позивача-2: Прихотько О.М. - дов. № 19 від 18.07.2013р., начальник юридичного бюро ДНВП "Цирконій";

від відповідача: Катичева Ю.В. - дов. № 19 від 19.04.2013р., представник.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Баглійського району міста Дніпродзержинська в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, в особі Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства "38 Відділ інженерно-технічних частин" про стягнення заборгованості у загальній сумі 463 843,57 грн., яка складається з сум: 325 574,28 грн. - витрат з електрозабезпечення щодо закупівлі електричної енергії, 116 696,26 грн. - витрат з електрозабезпечення щодо утримання електромереж, 4 362,71 грн. - витрат щодо компенсації реактивної електроенергії, 2 927,52 грн. - 3% річних, 278,25 грн. - інфляційних, 14 004,55 грн. - пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до укладеного між Державним науково-виробничим підприємством "Цирконій" (Основний споживач) та Державним підприємством "38 Відділ інженерно-технічних частин" (Субспоживач) договору про відшкодування витрат з електрозабезпечення № 77 - 39/12-12 від 25.05.2012р. позивачем в період січень - червень 2013 року надано відповідачу послуги з електрозабезпечення на суму 446 633,25 грн. В строки, що встановлені договором, відповідач вартість наданих позивачем - 2 послуг в добровільному порядку не сплатив, враховуючи, що державна частка позивача у статутному фонді складає 100%, а також те, що на теперішній час підприємство знаходиться у процедурі банкрутства, прокурор просить в судовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача наявний борг, а також штрафні санкції.

Позивач-2 позовні вимоги заявлені прокурором в інтересах держави підтримує в повному обсязі.

Відповідач позов не визнає, подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що погашення зазначеного боргу, через те, що станом на сьогоднішній день ДП "38 Відділ інженерно-технічних частин" не отримало від Державного бюджету для оплати комунальних послуг та енергоносіїв жодної копійки, вкрай ускладнене. Посилаючись на положення ст.23 Бюджетного кодексу України, згідно яких, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, просить суд відмовити прокурору в задоволенні позовних вимог повністю.

Позивач - 1 в дане судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином за адресою зазначеною в позовній заяві, що підтверджено поштовим повідомленням.

Клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі у справі позивача - 1 до суду не надходило.

За згодою представників позивача-2, відповідача та прокурора у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст. 85 ГПК України.

Суд вважає, за можливе розглянути дану справу по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача-2, відповідача та прокурора, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Між Державним науково-виробничим підприємством "Цирконій" (Основний споживач) та Державним підприємством "38 Відділ інженерно-технічних частин" (Субспоживач) укладений договір про відшкодування витрат з електрозабезпечення № 77 - 39/12-12 від 25.05.2012р.

Предметом договору є зобов'язання основного споживача здійснювати забезпечення електроживлення субспоживача в межах величин, дозволених субспоживачу до використання відповідно до технічних умов, а субспоживача - своєчасно відшкодовувати витрати основного споживача, пов'язані з забезпеченням електроживлення згідно за цим договором, у тому числі: вартість витраченої електричної енергії, витрати на утримання електричних мереж, що забезпечують електроживлення, плату за компенсацію реактивної електричної енергії (п.1.1. договору).

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 526 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач-2 в період січень-червень 2013 року надав відповідачу послуги з електропостачання на загальну суму 463 843,57 грн., яка складається з сум: 325 574,28 грн. - витрат з електрозабезпечення щодо закупівлі електричної енергії, 116 696,26 грн. - витрат з електрозабезпечення щодо утримання електромереж, 4 362,71 грн. - витрат щодо компенсації реактивної електроенергії, 2 927,52 грн. - 3% річних, 278,25 грн. - інфляційних, 14 004,55 грн. - пені, що підтверджено долученими до матеріалів справи, підписаними представниками обох сторін та засвідченими печатками сторін, актами виконаних робіт (а.с.77-86).

Згідно п.2.2.та п.2.2.1. договору субспоживач зобов'язується здійснювати відшкодування витрат основного споживача:

- на закупівлю електричної енергії, що витрачається на електрозабезпечення субспоживача та використовується субспоживачем за тарифами, що встановлені НКРЕ та діють у розрахунковому періоді;

- на утримання електричних мереж, визначені згідно здодатком 7 „Методика розрахунку суми відшкодування витрат на утримання технологічних електричних мереж" за розрахунковий період;

- з компенсації реактивної електричної енергії визначені відповідно до додатка № 2 до договору № 77-39/12-12 від 25.05.2012р.

Остаточний розрахунок за надані основним споживачем послуги здійснюється субспоживачем на підставі рахунків, одержаних від основного споживача, та акта виконаних робіт.

За надані послуги позивачем пред'явлені для оплати відповідачу рахунки (а.с.50-66), отримання яких не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.6.1. договору розрахунки за надані послуги здійснюються субспоживачем протягом 10 днів після отримання рахунків та актів виконаних робіт наданих основним споживачем субспоживачу.

У встановлений договором термін відповідач за надані у січні - червні 2013 року послуги не розрахувався, в результаті чого, у відповідача перед позивачем-2 виникла заборгованість на загальну суму 446 633,25 грн., яка складається з сум: 325 574,28 грн. - витрат з електрозабезпечення щодо закупівлі електричної енергії, 116 696,26 грн. - витрат з електрозабезпечення щодо утримання електромереж, 4 362,71 грн. - витрат щодо компенсації реактивної електроенергії.

Зазначена заборгованість підтверджена поданим до матеріалів справи підписаним представниками обох підприємств та скріпленим печатками підприємств актом звірки взаємних розрахунків сальдо на 31.07.2013 року (а.с.87).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не надано доказів оплати наданих послуг в період з моменту їх отримання до дати слухання справи, враховуючи підписання акту звірки відповідачем, що розцінюється судом як визнання відповідачем суми основного боргу за спірним договором, позовна вимога про стягнення основного боргу у розмірі 446 633,25 грн. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства

Відповідно до п. 7.2.1. договору за порушення термінів розрахунків за договором субспоживач сплачує основному споживачу пеню у розмірі 0,2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно розрахунку позивача - 2 пеня за період з 01.04.2013р. по 31.07.2013р. складає 14 004,55 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача суми пені та періоду за який її нараховано, суд знайшов його вірним, враховуючи наявне прострочення відповідачем заборгованості, вважає за необхідне задовольнити цю позовну вимогу у сумі визначеної позивачем - 2.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить на підставі ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 2 927,52 грн. - 3% річних, 278,25 грн. - інфляційних.

Судом встановлено порушення в розрахунку позивача в частині нарахування інфляційних втрат.

Дане порушення мало місце у зв'язку з тим, що під час нарахування розміру інфляційних втрат, позивачем не було застосовано порядок розрахунку встановлений "Рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", які викладені в листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р., а саме, під час розрахунку застосований лише індекс іфляції за травень, що має позитивне значення, в той час як перемноження всіх індексів іфляції за період лютий - червень 2013р. дорівнює 99,99%

Приймаючи до уваги вказані порушення, суд вважає, що вимога про стягнення інфляційних втрат у розмірі 278,25 грн. задоволенню не підлягає.

Перевіривши правильність розрахунку позивача 3% річних суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі згідно розрахунку позивача-2 - 2 927,52 грн.

Таким чином, вимоги прокурора підлягають задоволенню частково у наступних сумах: 325 574,28 грн. - витрат з електрозабезпечення щодо закупівлі електричної енергії, 116 696,26 грн. - витрат з електрозабезпечення щодо утримання електромереж, 4 362,71 грн. - витрат щодо компенсації реактивної електроенергії, 2 927,52 грн. - 3% річних, 14 004,55 грн. - пені, а всього: 463 565,32 грн.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати стягуються з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "38 Відділ інженерно-технічних частин" (51915, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, проспект Аношкіна, будинок 181, код ЄДРПОУ 33127487) на користь Державного науково-виробничого підприємства "Цирконій" (51917, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, проспект Аношкіна, будинок 179, код ЄДРПОУ 25012091) 325 574,28 грн. - витрат з електрозабезпечення щодо закупівлі електричної енергії, 116 696,26 грн. - витрат з електрозабезпечення щодо утримання електромереж, 4 362,71 грн. - витрат щодо компенсації реактивної електроенергії, 2 927,52 грн. - 3% річних, 14 004,55 грн. - пені.

Видати наказ.

Стягнути з Державного підприємства "38 Відділ інженерно-технічних частин" (51915, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, проспект Аношкіна, будинок 181, код ЄДРПОУ 33127487) на користь Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 379 892 69, рахунок 312 142 067 830 05 Банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО 805012, КБКД 220 300 01) 9 271,31 грн. - судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя В.Г. Бєлік Повне рішення складено 10.09.2013р.