Решение № 33366390, 05.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.09.13р. Справа № 904/5295/13

За позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Першотравенськ, Дніпропетровська область

про стягнення 15 944,25 грн. за договором оренди приміщення

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: Халаім А.В. - довіреність № 2055-О від 06.09.11 р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 13421,02 грн., що складають суму заборгованості з орендної плати за договором оренди від 01.05.09р., 2102,69 грн. пені, 420,54 грн. річних.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення (див. Постанову Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 21.08.13р., відповідач знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і була надіслана як ухвала суду про порушення провадження у справі, так і ухвала про відкладення розгляду справи, а отже відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.09р. між публічним акціонерним банком Комерційний банк "Приватбанк" (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладно договір оренди приміщення, згідно п.1.1 якого Орендодавець (позивач у даній справі) зобов'язується передати Орендареві (відповідач), а Орендар зобов'язується прийняти у тимчасове користування (оренду) приміщення, визначене у договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п.1.2 зазначеного вище договору, приміщення, яке передається в оренду за договором, знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, має загальну площу 90 кв.м. і належить Орендодавцеві на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення ВЕС № 093828.

Приміщення надається Орендареві для використання його у роздрібній торгівлі меблями (п. 1.4 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що орендна плата підлягає сплаті до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, із розрахунку 45 за 1 кв.м. в т.ч. ПДВ 7,5 грн., всього 4050 грн. в т.ч. ПДВ - 675 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно п.5.1 договору, передача Орендодавцем та прийняття Орендарем приміщення у оренду засвідчується актом здачі-приймання. Обов'язок по складанню акта здачі-приймання покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні договору.

Додатковою угодою від 25.04.2011р. сторони внесли зміни до п. 7.1 договору та узгодили, що цей Договір укладається на строк по 31.03.2012р. У разі, якщо не пізніше 1 місяця до закінчення дії договору жодна із сторін не повідомить про припинення його дії іншу сторону він вважається продовженим на тих самих умовах на 1 рік. Враховуючи те, що жодна з сторін не повідомила про припинення його дії, договір є продовженим і укладеним строком по 31.03.2013р.

На виконання умов договору, Орендодавцем було передано приміщення, що підтверджується актом здачі-приймання приміщення від 01.06.2009р.

Відповідач належним чином не виконував умови договору в частині своєчасного внесення орендної плати, що було встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.13р. у справі № 37/5005/10605/2012 за результатами розгляду якого, з відповідача було стягнуто заборгованість з орендної плати в сумі 16433,28 грн., пеню в сумі 6376,24 грн., річні в сумі 1303,33 грн., згідно розрахунку заборгованості станом на 25.11.12р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів виконання зобов'язання щодо здійснення розрахунків за оренду спірного приміщення в сумі 13421,02 грн. за наступний період з листопада 2012 року по березень (включно) 2013 року, на момент розгляду спору, відповідач не надав.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача щодо стягнення орендної плати на зазначену вище суму, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Сторони в договорі передбачили відповідальність за невиконання умов договору по сплаті орендної плати у вигляді пені в розмірі 0,1 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (п.6.3 договору).

Згідно наданому розрахунку, сума пені за період з 26.11.2012р. по 04.07.2013р. у розмірі 2102,69 грн. підлягає до примусового стягнення.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно наданому розрахунку сума річних за період прострочення з 26.11.2012р. по 04.07.13р. складає 420,54 грн.

Зазначена вище сума підлягає до примусового стягнення.

Керуючись ст.ст. 526, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (52800, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ПАТ КБ "Приватбанк" МФО 305299) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 35781057001763 (для погашення заборгованості), рах. № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат) МФО 305299) 13421,02 грн. (тринадцять тисяч чотириста двадцять одна гривня) 02 коп. заборгованості з орендної плати, 2102,69 грн. (дві тисячі сто дві гривні) 69 коп. пені, 420,54 грн. (чотириста двадцять гривень) 54 коп. річних, 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень) 50 коп. судового збору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя І.Ф. Мельниченко

Повне рішення складено 06.09.2013р.