Постановление суда № 33329913, 05.09.2013, Феодосийский городской суд Автономной Республики Крым

Справа № 119/6119/13-ц

№2/119/2396/13

У Х В А Л А

"05" вересня 2013 р. м. Феодосія

Суддя Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим Микитюк О.А. розглянувши вимогу про забезпечення позову, заявлену в позовній заяві ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ сумісно нажитого майна , -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розділ сумісно нажитого майна.

Другим пунктом прохальної частини первісної позовної заяви, позивачем поставлено вимогу накласти арешт на автомобіль ВАЗ 210934-20, державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску .

Розглянувши дану вимогу суд прийшов до висновку, що вимога є такою, що не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України і підлягає поверненню позивачу, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.151, п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Частиною другою ст.151 ЦПК України встановлено вимоги до заяви про забезпечення позову, зокрема, в такій повинно бути зазначено причини, у зв'язку із якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення, із обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Отже, за змістом ч.1 ст.151 ЦПК України, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»- розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Також згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», - єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надана відповідна заява в порядку ст.ст. 151-153 ЦПК України. Оскільки вимога про забезпечення позову заявлена з недотриманням форми та змісту, встановленими ст.151 ЦПК України, то така розгляду не підлягає. У відповідності до процесуальних правил, встановлених ч.8 ст.153 ЦПК України, така заява підлягає поверненню заявнику.

Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

Керуючись ст. ст151-153 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 22.12.2006, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову -повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Микитюк

Копія вірна: суддя- секретар-