Постановление № 33328709, 04.09.2013, Окружной административный суд города Киева

Дата принятия
04.09.2013
Номер дела
826/9922/13-а
Номер документа
33328709
Форма судопроизводства
Административное
Государственный герб Украины

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

FONT class="fs128"> 04 вересня 2013 року 09:30 № 826/9922/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Савченко А.І., при секретарі Яцюті М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

в інтересах держави

в особі

Прокурора Святошинського району м. Києва

Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва

до

Державного підприємства дорожнього зв’язку,

інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв’язок»

cellspacing=0 px > 23 %" >

про

стягнення заборгованості у розмірі 247404,61 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Святошинського району м. Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (далі по тексту – позивач, УПФУ в Святошинському районі м. Києва) до Державного підприємства дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв’язок» (далі по тексту – відповідач, ДП «Укрдорзв’язок») про стягнення заборгованості у розмірі 247404,61 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та зобов’язано позивача до 05 липня 2013 року надати додаткові документи до матеріалів справи, а відповідача протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі подати заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

05 липня 2013 року через канцелярію суду надійшли документи від позивача, а 16 липня 2013 року – заперечення проти позову від відповідача.

За результатами вивчення поданих відповідачем заперечень та доданих на їх обґрунтування документів, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2013 року справу призначено до судового розгляду на 12 серпня 2013 року.

У судове засідання 12 серпня 2013 року з’явились прокурор та представник позивача. Представник відповідача до суду не з’явився, що стало підставою для відкладення розгляду справи на 15 серпня 2013 року.

У судове засідання 15 серпня 2013 року з’явились прокурор та представник позивача, які позов підтримали у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до положень частини 3 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 15 серпня 2013 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДП «Укрдорзв’язок» перебуває на обліку в УПФУ в Святошинському районі м. Києва як платник страхових внесків.

Відповідно до змісту пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-VI у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту – Закон України від 08.07.2010р. №2464-VI) платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з частиною 3 статті 4 названого Закону платники єдиного внеску, зазначені в пункті 1 частини першої цієї статті, є страхувальниками для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6 - 14 частини першої цієї статті.

Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Станом на день розгляду спору за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період лютого та березня 2013 року у розмірі 247404,61 грн.

Відповідно пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 5 статті 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

За змістом частини 5 статті 8 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Згідно з частиною 8 статті 9 приведеного Закону платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Як свідчать матеріали справи, позивачем в зв’язку з несплатою заборгованості по страхових внескам до Пенсійного фонду України надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу від 13 травня 2013 № Ю-19, яка отримана останнім 15 травня 2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаною вимогою, відповідачем не сплачена, що також підтверджується наявною в матеріалах справи карткою особового рахунку платника єдиного внеску.

Водночас, судом не приймається до уваги посилання відповідача на долучені до матеріалів справи платіжні доручення про сплату єдиного соціального внеску, оскільки вказані платіжні документи враховані позивачем та зараховані в рахунок погашення заборгованості у порядку календарної черговості її виникнення.

Такі дії з боку суб’єкта владних повноважень є правомірними в силу положень частини 6 статті 25 Закон України від 08.07.2010р. №2464-VI, якою передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що інших доказів на підтвердження сплати заборгованості відповідачем суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладається, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено порушення адміністративним судом справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства дорожнього зв’язку, інформаційного забезпечення та автоматики «Укрдорзв’язок» (03179, м. Київ, вул. Михайла Чалого, 3, код ЄДРПОУ 05422987) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (03148, м. Київ, вул. Корольова, 5-А, код ЄДРПОУ 22869431, р/р 256053012612, банк одержувача ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 247404 (двісті сорок сім тисяч чотириста чотири) грн. 61 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Савченко

Предыдущий документ : 33328699
Следующий документ : 33328713