Постановление суда № 33307774, 03.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.09.13р. Справа № 904/3442/13

За позовом Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради, м.Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про врегулювання розбіжностей при укладенні договору № 02-24/25-1 від 25.03.2013 року

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Михайловський А.С. дов. №01-08/190 від 13.05.2013 року;

Жукова О.В. дов. №01-08/265/2 від 19.06.2013 року;

від відповідача: Гуськова Я.В. дов. №175 від 01.01.2013 року;

Губорєва Я.А. дов. №35 від 01.01.2013 року;

СУТЬ СПОРУ:

Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі-Відповідач) про врегулювання розбіжностей при укладенні договору № 02-24/25-1 від 25.03.2013 року про надання послуг з пільгового проїзду у приміському сполученні окремих категорій громадян на залізничному транспорті та компенсацію пільгового проїзду за надані послуги, шляхом викладення спірних пунктів 2.2, 4.2.1, 8.1, розділ 9, розділ 10 договору в редакції Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради, а саме:

- п. 2.1. Компенсація пільгового проїзду Залізниці провадиься Управлінням після надходження коштів на рахунок Управління шляхом перерахування коштів на рахунок Залізниці на підставі наданих залізницею розрахунків за відповідний місяць та актів звірянь в межах виділених асигнувань (стаття 48 Бюджетного кодексу), для компенсації проїзду у приміському сполучення окремих пільгових категорій громадян, не пізніше 5-ти днів після отримання фінансування;

- п. 4.2.1. Здійснювати розрахунки, в межах виділених асигнувань (стаття 48 Бюджетного кодексу України) з Залізницею на підставі отриманих від них щомісячних розрахунків щодо послуг, наданих отримувачам, які мають право на відповідні пільги після надходження коштів на рахунок Управління;

- п. 8.1. Відповідно до п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме: Договір набирає чинності з 01 січня 2013 року і діє до 31 грудня 2013 року

- Розділ 9. Юридичні адреси та банківські реквізити сторін:

Залізниця ДП „Придніпровська залізниця" 49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108 Уповноважений представник ВСП „Запорізька дирекція залізничних перевезень" 69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 13 р/р 35430001003677 в ГУДКСУ у Запорізькій обл. МФО 813015, ЄДРПОУ 04713145Управління Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3 р/р 35315032004254 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 37573438

- Розділ 10. Юридичні адреси та банківські реквізити сторін для клірингових розрахунків:

Залізниця ДП „Придніпровська залізниця" 49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108 р/р 35430001003677 в ГУДКСУ у Запорізькій обл. МФО 813015, ЄДРПОУ 04713145Управління Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 3 р/р 35315032004254 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 37573438

У зв'язку з перебуванням судді Ємельянової О.О. на лікарняному, автоматизованою системою діловодства спеціалізованого суду, відповідно до розпорядження №686 від 09.07.2013 року, справу передано для розгляду судді Красота О.І.

Ухвалою господарського суду від 10.07.2013 року справу №904/3442/13 прийнято до свого провадження суддею Красота О.І.

Представники Позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Представники Відповідача в судовому засідання проти позову заперечували, просили суд в позовних вимогах відмовити.

На підставі заяви Позивача від 11.06.2013 року розгляд справи слухається з застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу на носій CD-R № 1011106RB35666.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд вважає що провадження у даній справі підлягає припиненню у відповідності до вимог п.1 ст. 80 ГПК України з огляду на наступне.

Статтею 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження, складання проекту місцевого бюджету, подання його на затвердження відповідної ради.

На підставі рішення сесії Запорізької міської ради від 24.12.2012 року № 9 "Про бюджет міста на 2013 рік" затверджено кошторис Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради на 2013 рік.

Планові асигнування на 2013 рік компенсації за пільгові перевезення окремих категорій громадян залізничним транспортом затверджені в сумі 2 936 756, 00 грн.

14.03.2013 року листом №01-09/120 Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради на адресу начальника відокремленого структурного підрозділу "Запорізької дирекції залізничних перевезень" державного підприємства "Придніпровська залізниця" був направлений договір про надання пільгового проїзду державним підприємством "Придніпровська залізниця" окремим категоріям громадян, та компенсаційних виплат за наданий пільговий проїзд №02-24/25-1 від 25.03.2013 року .

29.03.2013 року листом №13-04/176 начальник дирекції ДП "Придніпровська залізниця" вказаний оригінал договору №02-24/25-1 від 25.03.2013 року повернув з протоколом розбіжностей.

Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради розглянуло протокол розбіжностей до договору та прийняло пропозиції Відповідача лише в частині пунктів, а в іншій частині, що стосується позовних вимог Позивача, розбіжності до договору залишилися не узгодженими.

Частинами 1, 5 ст. 9 Про залізничний транспорт від 04.07.1996 року № 273/96-ВР передбачено, що встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійснюється на підставі бюджетної, цінової та тарифної політики у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Підпунктом "б" пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 за № 2456-VI визначено, що до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки (серед іншого) на: компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Частиною 1 статті 102 вказаного Кодексу встановлено, що видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно до статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування", органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Згідно до п.1.3 інформаційного листа Верховного суду України від 26.12.2005 р. №3.2-2005 визначення поняття "справа адміністративної юрисдикції" наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник, між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владою керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

Стаття 3 КАС України визначає, що адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Укладання спірного договору № 02-24/25-1 від 25.03.2013 року зі сторони Позивача зумовлено розпорядженням бюджетними коштами, які передбачені кошторисом на 2013 рік на підставі рішення сесії Запорізької міської ради від 24.12.2012 року № 9 "Про бюджет міста на 2013 рік" і спрямовані на компенсацію залізниці за здійснений пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Однією з ознак, що дозволяє відрізнити адміністративний договір від цивільно-правового, є мета його укладання. Оскільки сфера функціонування адміністративного договору - це відповідна система державного управління, то метою адміністративних договорів є реалізація функцій держави, а саме реалізація повноважень того чи іншого органу. Мета цивільно-правових договорів - це задоволення потреб суб'єктів цивільно-правових відносин отримання прибутку та відповідних (майнових чи немайнових) матеріальних благ - об'єктів цивільного обороту.

За спірним договором на Запорізьку міську раду в особі управління праці та соціального захисту населення (згідно до Положення) покладений обов'язок відшкодувати збитки Відповідача за перевезення пільгових категорій громадян. Таке зобов'язання Відповідача за своєю правовою природою є бюджетним зобов'язанням.

Згідно зі статтею 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Відповідно повноваження розпорядника бюджетних коштів реалізується через владні управлінські функції цього суб'єкта владних повноважень, який діє в межах бюджетної програми та бюджетного асигнування.

Пунктом 1 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів відносяться спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.

Адміністративним договором у розумінні п.14 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України є дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права і обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди. Виходячи із змісту ч.2 ст.4 КАСУ, спори підпадають під юрисдикцію адміністративних судів, мають публічний правовий характер.

Таким чином, публічно-правовий спір, який виник з приводу укладання та виконання договору, зміст якого складають права та обов'язки сторін щодо реалізації владних правлінських функцій, який є однією із сторін, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а отже даний спір повинен розглядатися за правилами КАС України.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про те, що вказана справа не може бути розглянута по суті за нормами Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі № 40/73-10 від 11.01.2011 року.

Відповідно до п.1 ст. 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо (серед іншого): спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Що стосується суми судового збору, сплаченого Позивачем при поданні позовної заяви до суду, то він не підлягає поверненню з огляду на наступне.

В частині 1 пункту 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (далі-Постанова) зазначено, що статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, згідно з частиною 2 пункту 5.1 Постанови, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Керуючись п.1 ст.80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Провадження по справі №904/3442/13 - припинити.

Суддя О.І. Красота