Решение № 33278862, 04.09.2013, Докучаєвський міський суд Донецької області

Номер провадження 2/228/412/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2013 року місто ДОКУЧАЄВСЬК

ДОКУЧАЄВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді СЄЛІНА Є.В.,

при секретарі - ОСТАПЕНКО О.М.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача - СІВЕР К.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Докучаєвська справу за позовом ОСОБА_1 до Комунальної лікувально-профілактичної установи «Центральна міська лікарня» про стягнення компенсації за невикористану відпустку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з КЛПУ «Центральна міська лікарня» на її користь компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1727,01грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 450грн. В обґрунтування своїх вимог вона зазначила, що з 01.09.2003р. перебувала в трудових правовідносинах з Докучаєвською міською лікарнею, де працювала операційною медичною сестрою акушерсько-гінекологічного відділення (з 01.04.2003р.), фельдшером відділення швидкої допомоги (з 01.07.2003р.), дільничною медичною сестрою поліклінічного відділення (з 01.07.2004р.), фельдшером відділення швидкої допомоги (з 07.07.2004р.). 30.11.2011р. на підставі наказу № 113-ОС була звільнена відповідно до п.5 ст.36 КЗпП України, у зв'язку з переведенням до Комунальної установи «Докучаєвська міська станція швидкої медичної допомоги». На цей момент, їй не була виплачена компенсація за невикористану відпустку, з приводу чого вона 19.06.2013р. звернулась з відповідним листом до відповідача. Останній у відповіді за вих. № 01/12-915 від 04.07.2013р. визнав існуючу заборгованість та самостійно визначив кількість днів, а саме 34 дня невикористаної відпустки і суму компенсації за ці дні у розмірі 1727,01грн. Посилаючись на вимоги ст.ст.83, 115-117 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про відпустки», просить задовольнити позов.

Позивачка - ОСОБА_1 в судовому засіданні уточнила свої позовні вимоги, де просила стягнути з відповідача на її користь компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1727,01грн., в частині стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 450грн. відмовилась, у підтвердження чого надала письмову заяву.

Представник відповідача - СІВЕР К.Б., яка діє на підставі Довіреності за № 01/12-1178 від 02.09.2013р., виданої за підписом головного лікаря Комунальної лікувально-профілактичної установи «Центральна міська лікарня» Скрипаль С.П. в судовому засіданні уточнену позовну заяву визнала у повному обсязі, не заперечувала проти стягнення з лікувально-профілактичної установи, яку вона представляє, на користь позивача компенсації за невикористану відпустку у розмірі 1727,01грн., у підтвердження чого надала письмову заяву.

Вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов уточнений підлягає задоволенню з винесенням судового рішення у попередньому судовому засіданні за наступних підстав:

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України, ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 174 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 174 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши про це усну або подавши письмову заяву.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» передбачено, що визнання позову повинно бути безумовним, а якщо у справі беруть участь кілька відповідачів, то ухвалення рішення про задоволення позову за наявності для цього законних підстав можливе лише у разі визнання позову всіма відповідачами.

Цим же пунктом визначено, що ухвалюючи рішення по суті спору чи постановляючи ухвали в попередньому судовому засіданні, суд у мотивувальній частині судового рішення зазначає лише про дії сторін щодо розпорядження своїми процесуальними і матеріальними правами та здійсненні судом заходи з перевірки таких дій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що представник відповідача Сівер К.Б. діючи в межах повноважень, визначених Довіреністю за № 01/12-1178 від 02.09.2013р., визнавши позов розпорядилась процесуальним правом КЛПУ «Центральна міська лікарня» безумовно та усвідомлено, знаючи про наслідки своєї розпорядчої дії, яка не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст.83, 115-117 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про відпустки», враховуючи вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунальної лікувально-профілактичної установи «Центральна міська лікарня» про стягнення компенсації за невикористану відпустку - задовольнити.

Стягнути з Комунальної лікувально-профілактичної установи «Центральна міська лікарня» (Донецька обл., м.Докучаєвськ, вул.Комсомольська, 36), ідентифікаційний код 01989757, на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану у 2009-2010 роках частину щорічної відпустки у розмірі 1727,01грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя