Постановление суда № 33221994, 23.05.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Моцний О.О.

Доповідач: Резникова Л.В.

Категорія 26

У Х В А Л А

Іменем України

23 травня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Постолової В.Г.

суддів Резникової Л.В., Гусєва В.В.

при секретарі Щербюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу державного підприємства «Селидіввугілля» на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 24 квітня 2013 року у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до відокремлений підрозділ «шахат «Росія» державне підприємство «Селидіввугілля», третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове Донецької області, про відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням , -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 24 квітня 2013 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, стягнуто на його користь з державного підприємство «Селидіввугілля» у відшкодування моральної шкоди 12000 грн. та судові витрати.

Не погодившись з таким судовими рішеннями, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просив скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову , посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема на той факт, що на теперішній час не існує порядку відшкодування моральної шкоди, відповідач не повинен відшкодовувати позивачам моральну шкоду, оскільки сплачує внески до Фонду соціального страхування, крім того позивачем пропущено строк для звернення до суду з цим позовом та не надано доказів щодо наявності заподіяння моральної шкоди.

З обставин справи вбачається , що позивач біля 24 років працював на підприємстві вугільної промисловості , останнім часом працював під землею на підприємстві ВП «шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» , де отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 10.10.2007 року позивачу втрата працездатності у 40% за професійним захворюванням з 4.10.2007 року (а.с. 12)

Сторони в судове засідання не з*явилися про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно телефонограмами, які зареєстровані в журналі телефонограм.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав:

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постановляючи рішення, суд повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи позивача, правильно застосував норми матеріального та процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачу завдано моральну шкоду, обов'язок по відшкодуванню якої необхідно покласти на відповідача -державне підприємство «Селидіввугілля»

Як вбачається з матеріалів справи позивач знаходився в трудових правовідносинах з відповідачем . В наслідок праці у шкідливих та небезпечних умовах він отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 10.10.2007 року позивачу встановлена втрата працездатності у 40% за професійним захворюванням з 4.10.2007 року

Відповідно до ч. 2 ст. 153, 237-1 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Відшкодування власником або уповноважений ним органом моральної шкоди провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв*язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначена норма Закону передбачає можливість відшкодування моральної шкоди, у випадку, якщо він був заподіяний винними діями заподіювача.

Оскільки професійне захворювання позивача , у даному випадку, пов'язане з незабезпеченням безпечних і нешкідливих умов праці з боку роботодавця, недосконалістю, застосовуваних їм технологій, то відповідальність по відшкодуванню такої шкоди покладалася на роботодавця (підприємство).

При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди , суд першої інстанції врахував глибину фізичних та моральних страждань позивача, стан здоров*я позивача, відсутність можливості виконувати роботу в шахті і враховуючи конкретні обставини справи , вірно визначив розмір, заподіяної моральної шкоди у розмірі 12000грн. .

Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність доказів наявності моральної шкоди, то відповідно до п. 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1-9/2004 р. ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків незалежно від ступеня страти професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Факт заподіяння шкоди здоров'ю позивача підтверджений висновком МСЕК , медичними документами , поясненнями позивача , який підтвердив наявність заподіяної моральної шкоди.

Стосовно доводів апеляційної скарги, проте що моральна шкода повинна відшкодовуватися відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, то цей довід також не ґрунтується на законі, оскільки ст. 34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які потягли втрату працездатності" відшкодування моральної шкоди на теперішній час не передбачене.

Посилання відповідача на порушення позивачем строку позовної давності для звернення до суду також є безпідставними, оскільки на вказані правовідносини строк позовної давності не поширюється.

Таким чином доводи, приведені в апеляційних скаргах, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

При встановлені вищевказаних фактів і постановлені рішення судом першої інстанції не порушено норм процесуального права та правильно застосовані норми матеріального права, тому підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційних скарг немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Селидіввугілля» відхилити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 24 квітня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: