Решение № 33213676, 29.08.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.08.13р. Справа № 904/4972/13

За позовом Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Павлоградської міської ради, м. Павлоград, Дніпропетровська область

до Приватного підприємства "К-П-1", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 39 752,46 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Євстаф'єва В.В. - ліквідатор;

від відповідача: Гречко Д.В. - довіреність № б/н від 01.07.2010 року.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" Павлоградської міської ради (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "К-П-1", м. Павлоград (далі - Відповідач) про стягнення 39 752 грн. 46 коп. Сума позову складається з наступних сум: заборгованість по орендній платі в розмірі 37 345 грн. 18 коп. та пеня в розмірі 2 407 грн. 28 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 94 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) комунального майна від 01.11.2009 року, в частині своєчасної сплати орендної плати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.06.2013 року суддею Дубінін І.Ю. порушено провадження у справі № 904/4972/13 та призначено її розгляд у судовому засіданні на 11.07.2013 року.

У зв'язку з тим, що суддя Дубінін І.Ю. знаходиться на лікарняному автоматизованою системою розподілу справ, справу № 904/4972/13 передано до розгляду судді Первушину Ю.Ю.

Ухвалою господарського суду від 16.07.2013 року суддею Первушиним Ю.Ю. справу № 904/4972/13 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 21.08.2013 року.

11.07.2013 року Відповідач подав відзив на позов (а. с. 31-32) в яких останній позов не визнає у повному обсязі та зазначає, що з 03.06.2010 року постановою господарського суду Дніпропетровської області позивача визнано банкрутом та відносно нього розпочато ліквідаційну процедуру. В постанові суду щодо визнання позивача банкрутом та в ч.1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " визначено, що господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовленням продукції у разі можливості її продажу. Отже, Позивач безпідставно продовжує займатись господарською діяльністю, нараховуючи оренду плату до договору № 94 від 01.11.2009 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.08.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2009 року між Комунальним підприємством "Управління житлово - комунального господарства" Павлоградської міської ради (далі - Позивач) та Приватним підприємством "К-П-1", м. Павлоград (далі - Відповідач) був укладений договір № 94 оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) комунального майна (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування індивідуально визначене майно, а саме: приміщення № 1-6 площею 42,2 кв.м, розташоване за адресою: вулиця Дніпровська, 348/33, яке знаходиться на балансі позивача.

Майно передається в оренду з метою використання для надання комунальних послуг населенню (п. 1.2. Договору).

В п. 2.1. Договору зазначено про те, що відповідач вступає в строкове платне користування майном у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору і акту приймання-передачі майна.

Згідно п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Протоколу засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на право оренди нежитлового приміщення від 16.10.2008 року, і складає без ПДВ за перший місяць оренди жовтень 2008 року 1103 грн. 49 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному діючим законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2 Договору).

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що орендна плата перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок позивача щомісячно до 25 числа поточного місяця.

Як зазначено в п. 3.4. Договору, розмір орендної плати переглядається за вимогою однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів і в інших випадках, передбачених діючим законодавством.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь позивача з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату перерахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.5. Договору).

Відповідно до п. 5.2. Договору відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно із п. 3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За виконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з діючим законодавством і цим Договором (п. 9.1. Договору).

В пункті 10.1. Договору зазначено, що цей Договір укладений і діє з 26.10.2008 року по 25.10.2009 року.

У разі, якщо у зв'язку із закінченням строку дії цього Договору від однієї із сторін у період дії цього договору і протягом місяця після закінчення його дії не надійшла заява про припинення або змінення цього Договору, Договір вважається продовженим на той же термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (п. 10.6 Договору).

На виконання умов вищезазначеного Договору, Позивач передав об'єкт оренди, а відповідач його прийняв, що підтверджує Акт приймання-передачі орендованого майна від 27.10.2008 року (а. с. 12).

Як зазначає Позивач, Відповідач свої обов'язки по Договору щодо своєчасної і в повному обсязі оплати орендної плати належним чином не виконав, у зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за період з 01.05.2010 року по 01.05.2013 року на загальну суму 37 345 грн. 18 коп.

Позивачем з метою досудового врегулювання спору 29.04.11 року на адресу відповідача була направлена претензія № 112 про сплату заборгованості по орендній платі за вищевказаним Договором (а. с. 19), на яку відповідач відповіді не надав.

Відповідач в свою чергу, подав відзив на позов (а. с. 31-32) в яких останній позов не визнає у повному обсязі та зазначає, що з 03.06.2010 року постановою господарського суду Дніпропетровської області Позивача визнано банкрутом та відносно нього розпочато ліквідаційну процедуру. В постанові суду щодо визнання позивача банкрутом та в ч.1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом " визначено, що господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовленням продукції у разі можливості її продажу. Отже, Позивач безпідставно продовжує займатись господарською діяльністю, нараховуючи оренду плату до договору № 94 від 01.11.2009 року.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами документи, суд вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статтею 761 Цивільного кодексу України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до частин 1, 3 статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором; законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна.

Відповідно до статті 794 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Відповідно до частини 3 статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Частиною 2 статті 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

З огляду на таке, суд дійшов висновку про наступне. Договір № 94 від 01.11.2009 року було укладено до 30.10.2010 року (п. 10.1 Договору). В порядку передбаченому п. 10.6 Договору строк його дії було продовжено після 30.10.2010 до 30.10.2011 рр., а потім ще на рік, але лише до 29.10.2012 року з огляду на приписи ч. 2 ст. 793 К України укладення договору найму строком на три роки і більше потребує нотаріального посвідчення. Позивач не додав до суду доказів нотаріального посвідчення. З огляду на таке, суд не приймає доводів позивача про подальше подовження строку оренди після 30.10.2012 року на подальший період.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.11.2010 року по справі № 13/55-10.

Таким чином Договір оренди № 94 від 01.11.2009 року діяв з 01.11.2009 року по 29.10.2012 року. З огляду на таке, позовні вимоги щодо стягнення орендної плати після припинення строку дії Договору є неможливим. Майнові інтереси позивача можуть бути захищенні в порядку передбаченому ч. 2 ст. 785 ЦК України.

Як свідчить з матеріалів справи, Позивач просить стягнути на свою користь заборгованість за період з 01.05.2010 року по 01.05.2013 року, яка становить 37 345 грн. 18 коп. (розрахунок - а.с. 17),але враховуючи те, що даний договір не мав діяти більше трьох років, господарський суд прийшов до висновку що стягненню підлягає заборгованість у розмірі 27 576 грн. 46 коп. за період з 01.05.2010 року по 29.10.2012 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь позивача з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату перерахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

За неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по Договору, позивачем на підставі п. 3.5. Договору була нарахована для сплати Відповідачу пеня за період з 10.10.2012 року по 10.05.2013 року на загальну суму 2 407 грн. 28 коп. (розрахунок - а. с. 18).

Розраховуючи пеню позивач визначив період нарахування за останні 6 місяців, замість розрахунку пені за кожним випадком порушення умов договору окремо, на відповідну суму та в рамках 6 - ти місячного строку з моменту виникнення заборгованості.

Отже нарахування пені за період заявлений Позивачем з 10.10.2012 року по 10.05.2013 року на загальну суму 2 407 грн. 28 коп., не відповідає вимогам статті 232 Господарського кодексу України.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку відмовити Позивачу в позовних вимогах щодо стягнення 2 407 грн. 28 коп. - пені за порушення строків оплати, у зв'язку з наданням невірного розрахунку суми неустойки, в порядку що суперечить чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "К-П-1" (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Горького, 155, код ЄДРПОУ 34433099) на користь Комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" Павлоградської міської ради (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Шевченко, будинок 63, ЄДРПОУ 03364228) заборгованість по орендній платі в розмірі 27 578 грн. 46 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 193 грн. 60 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.08.2013 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин