Постановление суда № 33207396, 21.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

21 серпня 2013 р.

справа № 811/120/13-а

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Мельник В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» про повернення судового збору

у справі №811/120/13-а

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат»

до: Кіровоградської митниці Державної митної служби України

про: визнання недійсним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови у митному оформленні товару та стягнення надмірно сплачених сум,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року у справі №811/120/13-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено. (суддя – Сагун А.В.) (а.с.202-206)

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» (далі по тексту – позивач), не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2013 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху та надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги, а саме надання оригіналу документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 477 гривень 17 копійок з правильно зазначеними банківськими реквізитами.

Ухвала мотивована тим, що банківські реквізити, зазначені у доданій позивачем до апеляційної скарги квитанції №к13/Н/27 від 17 квітня 2013 року не відповідають встановленим банківським реквізитам для сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

21 серпня 2013 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.72083/13 надійшла заява позивача про повернення судового збору, в якій він просить зобов’язати УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська повернути позивачу надмірно сплачений судовий збір у розмірі 477 грн. 17 коп. згідно квитанції №к13/Н/27 від 17 квітня 2013 року.

Ознайомившись з вищезазначеною заявою вважаю, що вимоги, викладені в ній, не підлягають задоволенню з огляду на наступні підстави.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Статтею 7 вказаного Закону встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

Як було встановлено судом, позивач, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, додав до неї квитанцію №к13/Н/27 від 17 квітня 2013 року, з якої вбачається сплата грошової суми на банківські реквізити, відмінні від встановлених на той час банківських реквізитів для сплати судового збору.

Таким чином квитанція №к13/Н/27 від 17 квітня 2013 року не є платіжним документом, яким було сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розумінні Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин, відповідно до визначеного ст. 7 Закону України «Про судовий збір» вичерпного переліку підстав повернення суми судового збору та враховуючи ту обставину, що грошова сума, що просить повернути позивач, сплачена за банківськими реквізитами, відмінними від встановлених на час подання позивачем апеляційної скарги банківських реквізитів для сплати судового збору, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішення питання про повернення зазначеної суми.

З огляду на вказані правові норми та викладені обставини, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» про повернення судового збору задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 98 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Побужський феронікелевий комбінат» про повернення судового збору у справі №811/120/13-а – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Суддя Мельник В.В.