Постановление суда № 33199080, 15.08.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1818/2470/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - ЯноваНомер провадження 11/788/316/13 Суддя-доповідач - Сахнюк В. Г. Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Сахнюка В. Г.,

суддів - Забари І. К., Рунова В. Ю.,

з участю прокурора - Паливода Л.В.

засудженого - ОСОБА_2

адвоката - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції ОСОБА_4 на вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 30 травня 2013 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, українець, громадянин України, освіта незакінчена вища, навчається на 5 курсі Харківської національної академії міського господарства, не одружений, раніше не судимий,

визнаний винним в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України і засуджений до покарання:

- за ч. 2 ст. 286 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 3 років обмеження волі з позбавленням керування транспортними засобами на 2 роки;

- за ч. 1 ст. 135 КК України у вигляді 1 року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у вигляді 3 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_2 від основного покарання (три роки обмеження волі) з випробуванням з строком на 2 роки.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь держави в особі НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області судові витрати за проведення судово-імунологічної експертизи 809 грн. 16 коп., судової-автотоварознавчої експертизи 470 грн. 40 коп., судово-автотехнічної експертизи 1764 грн. 00 коп.

В порядку ст. 81 КПК України вирішено долю речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Тростянецького районного суду Сумської від 30 травня 2013 року ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за вчинення злочинів при наступних обставинах:

19.08.2012 року в с. Жигайлівка Тростянецького району святкували день села.

Близько 22-30 на прохання односельця ОСОБА_5 перегнати скутер від будинку культури до магазину ОСОБА_2 не відмовив, так як добре його знав. ОСОБА_6, співмешканка ОСОБА_5 йому дала ключі від замка запалення скутера, після чого ОСОБА_2 разом з ОСОБА_7 пішов до будинку культури та завів скутер.

Керуючи скутером марки «VIPER WY50RT45» без номерних знаків, який належить ОСОБА_5, рухаючись у с. Жигайлівка по проїзній частині вул. Леніна, в умовах недостатньої видимості та обмеженої оглядовості без використання світла фар, належно не стежив за дорожньою обстановкою і з моменту виявлення перешкоди для руху, не виконав дій, направлених на зменшення швидкості руху скутера, а застосував маневрування вліво, в зону обмеженої оглядовості, під час якого допустив наїзд на гр. ОСОБА_8, який, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у темну пору доби, не виділивши себе для своєчасного його виявлення іншими учасниками дорожнього руху, розташувався на проїзній частині неосвітленої ділянки по вул. Леніна в горизонтальному положенні. Після скоєння переїзду гр. ОСОБА_8, водій скутера ОСОБА_2 самовільно залишив місце даної дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок переїзду скутером гр. ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження від яких настала його смерть.

Не погоджуючись з вироком Тростянецького районного суду прокурор подав апеляцію, в якій, не оспорюючи фактичних обставин та кваліфікації дій ОСОБА_2, просить вирок суду скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а також у зв'язку з неправильним застосуванням ст.77 КК України, постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки, за ч. 1 ст. 135 КК України - у виді обмеження волі строком 1 рік. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді обмеження волі строком 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Від потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10 та засудженого ОСОБА_2 надійшли заперечення на апеляцію, в яких вони вважають вирок суду законним і обґрунтованим, просять залишити його без зміни, а апеляцію прокурора - відхилити.

Вислухавши доповідь судді про суть вироку, поданої апеляції та заперечень на неї, прокурора, на підтримання апеляції, засудженого та його адвоката, які просили вирок залишити без зміни, а апеляцію без задоволення, колегія суддів, провівши судові дебати і вислухавши останнє слово засудженого та перевіривши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи, викладені в апеляції, приходить до висновку, що апеляція підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах, зібраних у передбаченому законом порядку, яким дана судом належна оцінка і які в апеляції не оспорюються.

Дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України судом кваліфіковані вірно.

Призначаючи засудженому покарання, суд першої інстанції повністю дотримався вимог ст. 65 КК України. Зокрема, зі змісту вироку вбачається, що суд належним чином врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного, який вину визнав повністю, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, розкаявся у скоєному, приніс свої вибачення потерпілим, відшкодував збитки і моральну шкоду. Сума цивільного позову, який заявляли потерпілі до засудженого ОСОБА_2 відшкодована останнім добровільно.

Суд призначив покарання, яке відповідає вимогам закону, і яке колегія суддів знаходить таким, що є необхідним й достатнім для виправлення та попередження вчинення засудженим нових злочинів.

Тому, колегія суддів вважає доводи апеляції прокурора про те, що суд призначив засудженому м'яке покарання є необґрунтованими.

За таких обставин підстав для скасування вироку суду першої інстанції та задоволення апеляції прокурора в цій частині не вбачається.

Разом з тим суд, при призначенні покарання, застосував ст. 77 КК України, що в даному випадку неприпустимо, а тому апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню

На підставі викладеного та керуючись ст.362, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Змінити вирок Тростянецького районного суду Сумської області від 30 травня 2013 року відносно ОСОБА_2, виключивши із резолютивної частини посилання суду на ст. 77 КК України.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

СУДДІ:

Сахнюк В. Г. Забара І. К. Рунов В. Ю.