№ 33153382, 27.08.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2251/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Одеса

19 серпня 2013 року

16год.46хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Малени В.І.

За участю сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреністю

Від відповідача: Павленко В.О. - за довіреністю

Від третіх осіб:

Від Чернецької М.П.: не з'явився.

Від Василічишеної Л.О.: не з'явився.

Від Лейко О.О.: не з'явився.

Від Поплавської І.Ф.: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Південного оперативного командування, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головний спеціаліст відділу соціального забезпечення управління Південного оперативного командування Чернецька Марія Петрівна, головний спеціаліст відділу соціального забезпечення управління Південного оперативного командування Василічишена Людмила Олександрівна, головний спеціаліст відділу соціального забезпечення управління Південного оперативного командування Лейко Олена Олександрівна, головний спеціаліст відділу соціального забезпечення управління Південного оперативного командування Поплавська Ірина Федорівна, про визнання нечинним наказу, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Судом розглядається справа за адміністративним позовом ОСОБА_1, в якому позивач просить суд визнати нечинним наказ Південного оперативного командування від 01.03.2013р. №53; зобов'язати Управління Південного оперативного командування поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді головного спеціаліста відділу соціального забезпечення Управління Південного оперативного командування; зобов'язати Управління Південного оперативного командування сплатити позивачу середню місячну заробітну плату за час вимушеною прогулу.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.08.2013р. по даній справі закрите провадження у справі №815/2251/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Південного оперативного командування, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головний спеціаліст відділу соціального забезпечення управління Південного оперативного командування Чернецька Марія Петрівна, головний спеціаліст відділу соціального забезпечення управління Південного оперативного командування Василічишена Людмила Олександрівна, головний спеціаліст відділу соціального забезпечення управління Південного оперативного командування Лейко Олена Олександрівна, головний спеціаліст відділу соціального забезпечення управління Південного оперативного командування Поплавська Ірина Федорівна, про визнання нечинним рішення, визнання нечинним наказу, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання нечинним рішення управління Південного оперативного командування щодо поновлення ОСОБА_1 на роботі в частині окремого положення, а саме поновлення на посаді тимчасово до виходу із відпустки по догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_8

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р. про поновлення ОСОБА_1 на посаді, позивача поновлено на тимчасовій посаді до виходу з відпустки іншого працівника, що є протиправним та неналежним виконанням судового рішення. У зв'язку із зазначеним позивача незаконно звільнили з займаної посади наказом від 01.03.2013р. №53 через вихід із відпустки по догляду за дитиною іншого працівника. Також позивач наголошує на невиконанні вимог ст.40 КЗпП України під час його звільнення оскарженим наказом.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на те, що відповідачем було виконано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р. та поновлено позивача на посаді. Відповідач не наводить заперечень по суті позовних вимог, наголошуючи лише на пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом.

Треті особи у судові засідання не з'явились, пояснення або заперечення на позов не надали.

В судовому засіданні позивач та представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 18.08.2009 року працював на посаді головного спеціаліста відділу соціального забезпечення територіального управління Південного оперативного командування, 18.08.2009 року прийняв присягу державного службовця та йому присвоєно 12 ранг державного службовця. 30.04.2010 року ОСОБА_1 переведено та призначено на посаду головного спеціаліста відділу соціального забезпечення Управління Південного оперативного командування у зв'язку зі зміною штатів, що вбачається з трудової книжки позивача НОМЕР_1.

Наказом командувача ордена Червоного Прапора Південного оперативного командування від 30.12.2011 року № 19 по особовому штату державних службовців, ОСОБА_1, головного спеціаліста відділу соціального забезпечення управління 03.01.2012 року звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням штату працівників.

Вказаний наказ позивачем оскаржено до суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.12р. по справі №1570\1307\2012 позов ОСОБА_1 до Управління Південного оперативного командування за участю третіх осіб ОСОБА_7, ОСОБА_6, задоволено; скасовано наказ командувача Південного оперативного командування від 30.12.2011р. №19; зобов'язано Управління Південного оперативного командування поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу соціального забезпечення Управління Південного оперативного командування; зобов'язано Управління Південного оперативного командування сплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 03.01.2012р. по день поновлення на посаді; допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу соціального забезпечення Управління Південного оперативного командування.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012р. залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р. по справі №1570/1307/2012.

Згідно наказу командувача Південного оперативного командування від 14.06.2012р. №9 на виконання постанови суду Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року у справі № 1570/1307/2012, яким допущено негайне виконання постанови суду поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу соціального забезпечення управління оперативного командування з 14 червня 2012 року тимчасово до виходу із відпустки по догляду за дитиною основного працівника ОСОБА_8

Позивач, не погодившись із тимчасовим поновленням на посаді, письмово зазначив про це на звороті наказу №9, наголошуючи на тому, що постанова ООАС від 29.05.2012р. не виконана, трудовий договір з позивачем після поновлення його на посаді не укладався, й згоди на поновлення тимчасово на посаді він не давав.

Наказом командувача Південного оперативного командування від 01 березня 2013р. №53 ОСОБА_1, головного спеціаліста відділу соціального забезпечення штабу управління з 01 березня 2013 року звільнено з роботи у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу на підставі п.6 ст.40 Кодексу Законів про працю України.

Вважаючи вказаний наказ неправомірним, позивач оскаржив його у судовому порядку.

Суд погоджується з доводами позивача щодо протиправності наказу від 01 березня 2013р. №53 з огляду наступного.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.40 України Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача поновлено на посаді наказом від 14.06.2012р. №9 на виконання постанови суду Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2012р., однак вказаним наказом його поновлення здійснено під умовою - до виходу із відпустки по догляду за дитиною основного працівника. Таке виконання судового рішення є неналежним, оскільки постановою суду від 29.05.2012р. не передбачалося тимчасове поновлення позивача на посаді.

Постановою від 29.05.2012р. по справі № 1570/1307/2012 визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 наказом від 30.12.2011р. №19 та зобов'язано поновити його на посаді головного спеціаліста відділу соціального забезпечення Управління Південного оперативного командування, яку позивач займав до звільнення. Як встановлено судом, до звільнення позивача наказом від 30.12.2011р. №19 він не займав тимчасову посаду до виходу із відпустки по догляду за дитиною основного працівника, а займав посаду спеціаліста відділу соціального забезпечення Управління на постійній основі.

Оцінюючи наказ командувача Південного оперативного командування від 14.06.2012р. №9 як доказ по справі, суд погоджується із твердженнями ОСОБА_1 стосовно незаконності поновлення його на посаді на умові тимчасовості, чим було створено підґрунтя для подальшого звільнення з посади у зв'язку із поновленням іншого працівника, який раніше виконував відповідну роботу, оскарженим наказом №53 від 01.03.2013р.

З урахуванням вказаного, суд доходить до висновку й про незаконність звільнення ОСОБА_1 наказом командувача Південного оперативного командування від 01.03.2013р. №53 у зв'язку із поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу відповідно до п.6 ст.40 Кодексу Законів про працю України.

Суд також звертає увагу на те, що наказ №53 від 01.03.2013р. не вказує, якого саме працівника та на підставі чого (або у зв'язку із якими обставинами) було поновлено на роботі, чим створено певну правову невизначеність та ускладненість для захисту позивачем своїх прав у трудових відносинах.

За таких обставин звільнення ОСОБА_1 відповідно до п.6 ст.46 КЗпП України суд вважає незаконним, а оскаржений наказ №53 від 01.03.2013р. - протиправним та підлягаючим скасуванню.

Відповідно до ст.5-1 КЗпП держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Вирішуючи даний спір, суд виходить із того, що належним способом захисту порушених прав позивача у спірних правовідносинах є не зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а поновлення позивача на раніше займаній посаді з 04.03.2013р., у зв'язку із чим суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та поновити позивача на посаді головного спеціаліста відділу соціального забезпечення Управління Південного оперативного командування, не ухвалюючи в цій частині рішення зобов'язального характеру, як то просить позивач.

Згідно з п.3 ч.1 ст.256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.

Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до зазначених норм суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення позивача на раніше займаній посаді.

Судом встановлено, що після звільнення ОСОБА_1 на іншій роботі він не працював. У зв'язку із цим, з урахуванням висновку про незаконність звільнення позивача, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги щодо присудження до стягнення з Управління Південного оперативного командування на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з п.2 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

На підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у зв'язку з їх обґрунтованістю та доведеністю.

Керуючись ст. ст.11, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Південного оперативного командування, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головний спеціаліст відділу соціального забезпечення управління Південного оперативного командування Чернецька Марія Петрівна, головний спеціаліст відділу соціального забезпечення управління Південного оперативного командування Василічишена Людмила Олександрівна, головний спеціаліст відділу соціального забезпечення Управління Південного оперативного командування Лейко Олена Олександрівна, головний спеціаліст відділу соціального забезпечення управління Південного оперативного командування Поплавська Ірина Федорівна, про визнання нечинним наказу, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ командувача Південного оперативного командування від 01 березня 2013р. №53.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу соціального забезпечення Управління Південного оперативного командування з 04 березня 2013р.

Зобов'язати Управління Південного оперативного командування виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 березня 2013р. по день поновлення на посаді.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу соціального забезпечення Управління Південного оперативного командування та зобов'язання Управління Південного оперативного командування виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 27.08.2013р.

Суддя М.М. Аракелян

Визнати протиправним та скасувати наказ командувача Південного оперативного командування від 01 березня 2013р. №53.

Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу соціального забезпечення Управління Південного оперативного командування з 04 березня 2013р.

Зобов'язати Управління Південного оперативного командування виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 березня 2013р. по день поновлення на посаді.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу соціального забезпечення Управління Південного оперативного командування та зобов'язання Управління Південного оперативного командування виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

27 серпня 2013 року.

.