Постановление суда № 33121677, 20.08.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/4983/13 Головуючий 1 інстанції Бережна Н.М.

Справа № 2014/3761/2012 Доповідач - Коровін С.Г.

Категорія: договірні

У ХВ А Л И Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого: - Коровіна С.Г.

Суддів : - Коваленко І.П.

Бездітко В.М.

При секретарі: - Рудь А.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 12 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до фізичної особи підприємця ОСОБА_6 про визнання договору недійсним, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2012 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_6 і просила визнати недійсним договір, укладений між нею та консалтинговою агенцією «РОМІТСН», яка створена на базі ФОП ОСОБА_6

Згідно договору від 02.02.2011 року №0202-38/11 виконавець ОСОБА_6 бере на себе зобов'язання з інформаційно-довідкового обслуговування з питань врегулювання договірних зобов'язань замовника за кредитним договором від 14.03.2007 року, укладеного між позивачкою та АКБ «УкрСиббанк». Розмір оплати послуг встановлено 3200 доларів США, що в еквіваленті склало 25600 грн.

Після укладення договору відповідач зник і ніякої роботи не виконав. Позивачка просила визнати договір недійсним і стягнути сплачені кошти в сумі 12800 грн.

Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення стосовно її позовних вимог.

Вона вважає, що суд першої інстанції належним чином не перевірив її доводи, не врахував поведінку ОСОБА_6 після укладення договору. Апелянт просить врахувати, що звіти, які надав суду відповідач, на підтвердження виконання договору, не свідчать про належне виконання ним умов договору.

Заслухавши доповідача, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.02.2011 року між ОСОБА_5 та консалтинговою агенцією «РОМІТСН», яка створена на базі ФОП ОСОБА_6 укладено договір про інформаційно-довідкове обслуговування № 0202-38/11 відповідно до якого замовник в порядку та на умовах, визначених договором доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання із забезпечення інформаційного, консультаційно-довідкового абонементного обслуговування з питань врегулювання договірних зобов'язань замовника за кредитним договором від 14.03.2007 року №11127081000, укладеного між замовником та АКІБ «УкрСиббанк». Позивачка на підставі договору сплатила ОСОБА_6 грошову суму - 12800 грн.

Підставами до визнання договору недійсним позивач зазначала те, що відповідач нічого не зробив для неї на підставі договору і від співпраці по виконанню зобов'язань ухилявся.

Згідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, в тому числі, шляхом односторонньої відмові від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

У відповідності до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Позивачкою не надано доказів, на підставі яких можливо визнати оспорюваний договір недійсним. Судом не встановлено, що одна з сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, яки мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу). Позивачкою не доведено, що правочин є фіктивним або його вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Суд першої інстанції дослідив надані сторонами докази і дійшов обґрунтованого висновку, що в діях відповідача вбачається саме невиконання в повному обсязі умов договору.

Будь-яких фактів введення позивача в оману, відсутності у відповідача наміру на створення правових наслідків, які обумовлювалися оспорюваним правочином судом першої інстанції не встановлено. В суді першої інстанції і в апеляційній скарзі ОСОБА_5 фактично вказувала і вказує на те, що ОСОБА_6 не виконував належним чином умови договору. Неповідомлення відповідачем про засоби зв'язку, та місцезнаходження не є обставинами, які мають істотне значення при укладенні договору.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову про визнання договору недійсним і стягнення сплачених коштів з цих підстав. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Колегія погоджується з рішенням суду і відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 12 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -