Решение № 33121630, 19.08.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/3971/13 Головуючий 1 інстанції Дудченко В.О.

Справа № 626/549/13-ц Доповідач - Коровін С.Г.

Категорія: трудові

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого: - Коровіна С.Г.

Суддів : - Коваленко І.П.

Бездітко В.М.

При секретарях: - Рудь А.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ «Торговий дім Докучаєвські чорноземи» на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 24 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Торговий дім Докучаєвські чорноземи» про стягнення компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільнені та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2013 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Торговий дім Докучаєвські чорноземи» про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодуванні моральної шкоди.

В судовому засіданні позивачка змінила позовні вимоги і з урахуванням того, що під час розгляду справи відповідач 01.04.2013 року сплатив заборгованість по заробітній платі просила стягнути лише компенсацію за затримку виплати заробітної плати за період з 17.01.2013 року по 01.04.2013 року в сумі 3454 грн.56 коп. (47,98 х 72дні) та моральну шкоду - 5000 грн.

Позивачка посилалася на те, що працювала продавцем магазину непродовольчих товарів № 12 в ТОВ «Торговий дім Докучаєвські чорноземи» у м. Красноград Харківської області з 14.09.2011 року по 17.01.2013 року. В січні 2013 року в магазині було проведено інвентаризацію. У позивачки було виявлено недостачу товарно-матеріальних цінностей, в зв'язку з чим 17.01.2013 року її було звільнено з підстави втрати довіри. При звільненні заробітну плату працівнику сплачено не було. Лише 25.02.2013 року була частково сплачена заробітна плата в сумі 942,68 грн. У зв'язку із затримкою остаточного розрахунку з вини відповідача позивачці завдано моральною шкоду.

Рішенням суду позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 2295 грн. та моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 229,40 грн.

В апеляційній скарзі поставлено питання про скасування рішення і закрити провадження у справі.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції не привів обґрунтованого розрахунку заборгованості. Суд неправильно обчислив кількість днів, за які необхідно стягнути заборгованість за затримку розрахунку. Судом не враховано довідку № 72 від 26.03.2013 року, надану відповідачем, з якої вбачається, що заборгованість перед ОСОБА_5 відсутня. Позивачка працювала позмінно і за затримку розрахунку необхідно стягнути не за 50 робочих днів, а за 25 робочих днів. Сума компенсації на думку апелянта складає 1147,5 грн. Позивачка не довела завдання їй моральної шкоди і суд безпідставно стягнув з відповідача на її користь 2000 грн. моральної шкоди.

В судове засідання сторони не з'явилися 18.06, 23.07. та 13.08 2013 року. Про час і місце розгляду справи сторони повідомлялися належним чином, про виклик в судове засідання 13.08.2013 року ОСОБА_5 отримала повістку 30.07.2013 року, а ТОВ «Торговий дім «Докучаєвські чорноземи» отримав повістку 31.07.2013 року, про що свідчать розписки. Колегія вважає можливим розглядати справу у відсутність апелянта та позивача.

Заслухавши доповідача, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду зміненню, скасуванню в частині стягнення моральної шкоди і ухваленні в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 працювала продавцем непродовольчих товарів у ТОВ «Торговий дім Докучаєвські чорноземи» з 14.09.2011 року по 17.01.2013 року. Позивачку звільнено з роботи наказом № 6 від 17.01.2013 року. Сторони ці обставини не заперечують.

Позивачка стверджувала, що на момент звільнення не отримала остаточний розрахунок по заробітній платі. Відповідач розрахувався з позивачкою 01.04.2013 року, коли справа вже знаходилася на розгляді в районному суді.

Згідно до вимог ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір на підставі ч.1ст.117 КЗпП України підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Встановлено, що відповідач своєчасно розрахунок з позивачкою не провів. Представник відповідача не заперечував, що остаточно розрахувався з ОСОБА_5 саме 01.04.2013 року.

Відповідачем не надано доказів відсутності його вини у несвоєчасному розрахунку з позивачкою. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що затримка розрахунку виникла з 18 січня 2013 року, наступного дня після звільнення, і по 01 квітня 2013 року, день остаточного розрахунку. Цей строк складає 72 календарні дні і 50 робочих днів. Відповідно до наданої відповідачем довідки середньоденний заробіток позивачки за два останні місяці становив 45,90 грн. За час затримки розрахунку заборгованість склала 2295 грн. (50 днів х 45,90 грн.). Доводи відповідача щодо неправильності розрахунку безпідставні і висновків суду не спростовують.

У відповідності до вимог ст.237-1 КЗпП України передбачена можливість відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації його життя.

У відповідності до вимог ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Позивачкою не доведено, що їй у зв'язку із затриманням розрахунку при звільненні на 72 дні спричинено моральну шкоду. Суд першої інстанції підстави стягнення моральної шкоди в сумі 2000 грн. не обґрунтував. Крім того, сама позивачка не заперечувала, що після її звільнення відповідач частково сплачував їй заборгованість.

При таких обставинах колегія не може погодитися з рішенням суду в частині стягнення з відповідача на користь позивачки 2000 грн. за спричинену моральну шкоду. Колегія скасовує рішення в цій частині і відмовляє у стягнення на користь позивачки з відповідача 2000 грн. моральної шкоди. З рішенням суду в інший частині колегія погоджується.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції і відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 3156, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 24 квітня 2013 року змінити.

Скасувати рішення Красноградського районного суду Харківської області від 24 квітня 2013 року в частині стягнення з ТОВ «Торговий дім Докучаєвські чорноземи» на користь ОСОБА_5 2000 грн. моральної шкоди і у задоволенні позову в цій частині відмовити.

В інший частині зазначене рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили негайно але може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий -

Судді -