Решение № 3311083, 04.03.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/3

04.03.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»в особі Полтавської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрімер-Трейд-компані», Приватного підприємства «Тристан»про стягнення 22 441,49 грн. за участю представників позивача –Лагутіна О. О. –представник за довіреністю, відповідача 1–не з»явився, відповідач 2 –не з»явився

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідачів 1 та 2 про стягнення 22 441 грн. 49 коп., а саме: 500 грн. заборгованості з відповідача 1 за договором поруки №01/09/08-02 від 01.09.08р. та 21941 грн. 49 коп. з відповідача 2 за договором поставки № 247 від 01.06.07.

25.02.2009р. через канцелярію суду позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме позивач відмовився від позову до відповідача 1 в частині стягнення 500 грн. 00 коп. боргу та інформаційних витрат.

Згідно з п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Судом встановлено, що заява позивача про відмову від позову до відповідача 1 в частині стягнення 500 грн. боргу та 402, 14 грн. інфляційних витрат не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін та інших осіб.

За таких обставин, суд припиняє провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача 1 в сумі 500 грн. боргу та до відповідача 2 в сумі 402,14 грн. інфляційних сум.

Представники відповідача 1 та 2 в судове засідання 04.03.2009р. не з’явились.

Враховуючи те, що нез’явлення представників відповідачів 1 та 2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідачів 1 та 2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач поставив продукцію Приватному підприємству «Тристан»відповідно до видаткових накладних, які знаходяться в матеріалах справи.

Факт поставки товару підтверджується накладними № ПО-3103-26 від 01.04.08р. на суму 1527,12 грн., №ПО-2206-04 від 22.06.08р. на суму 17022,46 грн., №ПО-2003-04 від 20.03.2008р. на суму 1557 грн. 36 коп. Всього на загальну суму 20 106 грн. 94 коп.

Відповідач 2 підтвердив свій борг перед позивачем та надав гарантійні листи від 20.06.07р. №479, від 11.03.08р. №18, де письмово зобов»язався розрахуватися за несплату грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 2 не розрахувався за поставлений товар з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мануфактура».Сума заборгованості становить 20 106 грн. 94 коп.

Доказів сплати відповідачем 2 суми боргу в розмірі 20 106 грн. 94 коп. суду не надано.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Пунктом 7.2 Договору поставки №247 від 01.02.07встановлено, що оплата товару здійснюється на підставі виставленого позивачем рахунку-фактури або накладної по цінам, які вказані у специфікації на протязі 60 календарних днів після отримання товару.

Згідно розрахунку позивача станом на 15.11.2008 року, який здійснено відповідно до умов договору та вимог закону, сума пені становить 1 273,26 грн.

Пунктом 8.2 договору встановлено, що відповідач 2 за прострочення оплати товару сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент виконання зобов»язання та три проценти річних від суми боргу з врахуванням індексу інфляції.

Згідно ст. 625 ЦК України у зв’язку із простроченням оплати за отриманий товар відповідач повинен сплатити 3 % річних з простроченої суми та суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно розрахунку позивача станом на 15.11.2008 року , який відповідає договору та вимогам закону сума трьох процентів річних становить 159 грн. 15 коп.

Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 основного боргу в сумі 20 106,94 грн., 1 273,26 коп. пені, 159,15 грн. три проценти річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України в зв’язку з задоволенням позову державне мито в розмірі 215 грн. 39 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. коп. підлягають стягненню з відповідача 2.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 78, п. 4 ст. 80, 82 –85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Тристан»(42700, м.Охтирка, вул.Жовтнева, буд.4, код 31877110, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мануфактура»в особі Полтавської філії (07300, м. Вишгород, Київської області, вул. Шолуденка, 1, код 31513808) 20 106 (двадцять тисяч сто шість) грн. 94 коп. основного боргу, 1 273 (одна тисяча двісті сімдесят три) 26 коп., 159 (сто п»ятдесят дев»ять) грн. 15 коп. 3% річних, 215 (двісті п»ятнадцять) грн. 39 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 1- 500 грн. та в частині стягнення з відповідача 2 інфляційних нарахувань у сумі 402 грн. 14 коп.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Чебикіна С.О.