№ 330894, 27.12.2006, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2006 р., 11 год. 30 хв. Справа № 8/301

Суддя – В.С. Русняк

Секретар судового засідання – А.А. Кокрева

За позовом Управління Пенсійного фонду в Іршавському районі Закарпатської області, м. Іршава

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Лігніт”, с. Ільниця Іршавського району

про стягнення заборгованість в сумі 42 403,93 грн.

Представники:

Від позивача – Галинець Е.Д. –головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність №1492/01 від 12.10.06;

Від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Управлінням Пенсійного фонду в Іршавському районі Закарпатської області, м. Іршава заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лігніт”, с. Ільниця Іршавського району про стягнення заборгованість в сумі 42 403,93 грн.

Представник УПФ в Іршавському районі позов підтримав, посилаючись на підтвердження підстав позовних вимог доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач не проводив відшкодування виплаченої пільгової пенсії, вказаному в позовній заяві пенсіонеру та не сплатив страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Крім того, подано Акт звірки №236 від 16.11.06 між Управлінням ПФУ та платником –ТзОВ „Лігніт” про суми боргу станом на 16.11.06 (підписаний обома сторонами), в якому погоджено суму заборгованості в розмірі 42 403,93 грн. Просить стягнути з відповідача заборгованість.

Відповідач відповідно до письмового пояснення №68 від 11.12.06 позовні вимоги визнає та повідомляє про важкий фінансовий стан підприємства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Лігніт” зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду в Іршавському районі Закарпатської області. Згідно з ст. 1 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР від 26.06.97 є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.04 є платником страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.03 (який набрав чинності з 01.01.04).

П.п. 1 п. 8 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.03, встановлено, що страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених Законом України №1058 та в розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР від 26.06.97.

Підприємство, здійснюючи нарахування та виплату заробітної плати нарахувало та задекларувало в щомісячних розрахунках, належних до сплати страхові внески. Однак, підприємством страхові внески не сплачено. Оскільки, згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України №1058 підприємство не сплатило самостійно нараховані страхові внески у строки (не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду), то відповідно до п. 2 ст. 106 Закону вони стали вважатися простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою) в розмірі 39 557,53грн. У зв’язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків, відповідно до ч. 9 ст. 106 Закону України №1058 від 09.07.03 до платника застосовано фінансову санкцію та нараховано пеню на суму 165,71 грн. Отже, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 39 723,24 грн. (підтверджено копіями розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування).

Крім того, що відповідачем не сплачено страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ТзОВ „Лігніт” також не відшкодовано витрати на виплату і доставку пільгової пенсії.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” для платників збору об’єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. „б” –з” ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, за ставкою 100 % від об’єкта оподаткування.

Ч. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.03, який набрав чинності з 01.01.04 встановлено, що зберігається порядок покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Крім, сум виплачених пенсій відшкодуванню ПФ підлягають і витрати на їх доставку пенсії.

Відповідачем зобов’язання по виплаті громадянину пільгової пенсії та витраті на її доставку не виконано. У ТзОВ „Лігніт" працював громадянин Матіко Іван Федорович повний робочий день машиністом екскаваторником (підтверджено копіями довідок про пільговий стаж та копією трудової книжки). Відповідно до вищезазначених обставин та ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” вказаний громадянин має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2.

Управлінням Пенсійного фонду в Іршавському районі по даній пенсійній справі проведено виплату громадянину пільгової пенсії на суму 2 680,69 грн. (підтверджено копіями відомостей на виплату пенсій та допомоги та довідкою про нараховані суми пільгової пенсії та суми поштового збору за період з 01.11.2005 р. по 30.11.2006 р.).

П. 6.8 ст. 6 Інструкції № 21-1 від 19.12.03 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа повинні вносити до ПФ місячну суму зазначену в повідомленні про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Проте, ТзОВ „Лігніт" не здійснено належного відшкодування суми фактично виплаченої громадянину пільгової пенсії та витраті на її доставку.

Отже, станом на 15.11.2006 р. у ТзОВ „Лігніт" виникла заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду в Іршавському районі на загальну суму 42 403,93 грн. (підтверджено Актом звірки №236 від 16.11.06 між Управлінням ПФУ та платником –ТзОВ „Лігніт” про суми боргу).

Таким чином, вимога позивача належним чином обґрунтована доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем визнана, проаналізована судом, а отже підлягає задоволенню повністю.

З огляду на вищевикладене, керуючись ст. 49, п. 4 ст. 94, ст.ст. 160 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Лігніт” (Закарпатська область, Іршавський район, с. Ільниця, вул. Радянська, 75, код 00176265) на користь Управління Пенсійного фонду в Іршавському районі Закарпатської області (Закарпатська область, м. Іршава, пл. Народна, 3, код 20449666, р/р 25609301694 у Закарпатському обласному управлінні „ВАТ Державний ощадний банк України”, МФО 312356) заборгованість в сумі 42 403,93 (сорок дві тисячі чотириста три гривні дев’яносто три копійки) грн.

3. Повний текст постанови виготовлений і підписаний 27.12.2006 р.

4. Постанова набирає законної сили і підлягає оскарженню в порядку і строки, визначені ст. 186 КАС України.

Суддя В.С. Русняк