Решение № 33075721, 20.08.2013, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/15648/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 серпня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Шклярука Д.С.

при секретарі - Пугач Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Індустріальний відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Індустріальний відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У позові позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 06.12.2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 9595, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на договорі застави автотранспортного засобу № PCL-310/081/2008 від 20.03.2008 року укладеному між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерним товариство «ОТП Банк», яке відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

Вказаний виконавчий напис нотаріуса позивач вважає таким, що не підлягає виконанню, оскільки він не відповідає вимогам Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який не передбачає звернення стягнення на заставне майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, також як і не відповідає ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», оскільки сума заборгованості зазначена у виконавчому написі є спірною і не відповідає дійсності.

Представник Позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, посилався на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у позові відмовити в повному обсязі посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях проти позову.

Приватний нотаріус ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала письмові заперечення відповідно до яких просила у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

20.03.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № CL-310/081/2008 відповідно до якого позивачу було надано кредит у розмірі 22418,00 доларів США, строком до 20.03.2015 року для придбання автотранспортного засобу - автомобіля «Hyundai Tucson», 2008 року випуску, н/з НОМЕР_1.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 20.03.2008 року між сторонами був укладений договір застави транспортного засобу, відповідно до умов якого позивач передала у заставу відповідачу придбаний нею у власність автомобіль «Hyundai Tucson», 2008 року випуску, н/з НОМЕР_1.

Право вимоги за вищевказаним договором застави на підставі ст.ст. 512-516, 656, 1077-1086 ЦК України було придбано Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» за договором про відступлення права вимоги від 20.07.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстром № 5127.

06.12.2011 року позивачем було подано заяву приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про вчинення виконавчого напису. До заяви відповідачем було надано договір застави транспортних засобів, договір кредиту, розрахунок суми заборгованості по кредитному договору, претензія на адресу боржника із вимогою про усунення порушень у зв'язку із невиконанням умов кредитного договору.

На підставі наданих документів, 06.12.2011 року приватним нотаріусом був вчинений виконавчий напис за реєстровим № 9595.

11.10.2012 року постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження ВП № 34683028 з виконання зазначеного виконавчого документу.

21.11.2012 року державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Ванжою О.В. була винесена постанова про розшук майна боржника - придбаного позивачем автомобіля.

Частиною 12 ст. 110 ЦПК України передбачений судовий розгляд справ за позовами до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ст. 50 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача.

Статтями 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, і що з дня виникнення права на вимогу минуло не більше трьох років.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий напис вчинено із урахування розрахованої відповідачем суми боргу за кредитом в розмірі 14845,46 доларів США станом на 20.07.2011 року, але досудова вимога, що була направлена стягувачем на адресу відповідача від 12.09.2011 року містить вимогу про погашення боргу у сумі 14450,38 доларів США.

В судовому засіданні представник позивача заперечував суму заборгованості вважаючи, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» надав нотаріусу невірний розрахунок суми боргу за кредитним договором, не врахувавши сплачені позивачем суми.

Отже, між сторонами існує спір щодо розміру заборгованості та про зарахування коштів сплачених ОСОБА_1 по кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Інше передбачено Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", чинним з 1 січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями згаданого Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Положення Закону України "Про заставу" у частині здійснення звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що суперечать нормам Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, щодо позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 цього Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, спірні правовідносини сторін врегульовано Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", яким не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

За встановлених в судовому засіданні обставин, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 не мала законних підстав вчиняти виконавчий напис на укладеному договорі застави про звернення стягнення на належний позивачу автомобіль в рахунок погашення заборгованості перед відповідачем. В наслідок цього такий виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 06.12.2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 9595, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, на договорі застави автотранспортного засобу № PCL-310/081/2008 від 20.03.2008 року укладеному між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерним товариство «ОТП Банк», яке відступило право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421, місцезнаходження: 06380, м. Київ, вул. Фізкультури, 28-Д) на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.С. Шклярук