Решение № 33068091, 07.08.2013, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/1151/13-ц

Провадження № 2/448/325/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07.08.2013 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоус Ю.Б.,

при секретарі Крив'як О.В.,

за участю:

позивачів - не з'явилися,

представника позивачів - ОСОБА_1(довіреності в матеріалах справи),

представника відповідача Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області - не з'явився,

представника третьої особи Мостиської державної нотаріальної контори - не з'явився,

представника третьої особи Органу державної реєстрації прав Мостиського РУЮ Львівської області - не з'явився,

розглянувши при попередньому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи - Мостиська державна нотаріальна контора та Орган державної реєстрації прав Мостиського РУЮ Львівської області, про визнання права власності на будинковолодіння,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі 29.07.2013 року звернулися до суду із зазначеною позовною заявою, покликаючись на те, що будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1, був побудований під час спільного подружнього життя нею та її покійним чоловіком - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Вказує, що дане господарство належало до суспільної групи колгоспний двір. Членами колгоспного двору станом на 1986-1991 рр. була вона ОСОБА_3 та їх син ОСОБА_4 - позивачі по справі, також її покійний чоловік ОСОБА_5, та її покійний син ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, тобто у кожного було по 1/4 частці будинковолодіння. Після смерті сина ОСОБА_6 в 2006 році, спадкоємцями його частки в колгоспному дворі стала вона та її чоловік ОСОБА_5, і їхні частки стали по 3/8 будинковолодіння. Після смерті її чоловіка ОСОБА_5, вони (спадкоємці) вчасно звернулися в Мостиську державну нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини та видачу Свідоцтва про право на спадщину за законом, однак, в такому їм було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів, так як за життя чоловіка вони не оформили належним чином право власності на будинковолодіння. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 по 3/16 частки на будинковолодіння є позивачі по справі, а саме вона - ОСОБА_3 та її син ОСОБА_4. Отже, станом на сьогоднішній день їх частки в будинковолодінні становлять : ОСОБА_3 - 9/16 частки та ОСОБА_4 -7/16 частки.

З огляду на наведене, просять суд постановити рішення, яким:

1) визнати за ОСОБА_3 право власності на 9/16 частки будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3;

2) визнати за ОСОБА_4 право власності на 7/16 частки будинковолодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача - Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області у попереднє судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву в якій просить справу розглядати у його відсутності та зазначає, що заперечень проти позову немає.

Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори, у попереднє судове засідання не з'явився, проте подав до суду інформаційні довідки зі Спадкового реєстру №34767486 та №34767584 від 06.08.2013року з яких вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_8 в нотаріальній конторі не заводились, а також заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

Представник третьої особи - Органу державної реєстрації прав Мостиського РУЮ Львівської області, у попереднє судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності та зазначає, що при вирішенні даної справи покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст.174 ЦПК України.

Згідно із ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Колгоспний двір, за положеннями Цивільного кодексу Української РСР, визначався як сімейно-трудове об'єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці.

За нормами ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР, кожен з членів колгоспного двору мали рівне право на майно колгоспного двору.

У зв'язку з введенням у дію Закону України «Про власність» 15.04.1991 року така організаційно-правова форма як колгоспи, а відповідно, і колгоспний двір - були припинені.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду в п. 6 постанови "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" від 22.12.95 N 20, до правовідносин, що виникли до прийняття 15.04.1991 Закону "Про власність", застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.91, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15.04.91 не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба). Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності усіх його членів, включаючи неповнолітніх.

Судом встановлено, що спірне будинковолодіння АДРЕСА_1 до 15.04.1991року відносилося до суспільної групи "колгоспний двір", головою якого був ОСОБА_5, а членами зазначеного двору, які станом на 15.04.1991року, не втратили та зберегли право на частку в майні такого, були ОСОБА_5 - голова двору, його дружина ОСОБА_3 (позивач у справі), та діти: ОСОБА_8 та ОСОБА_4 (позивач у справі).

Таким чином, виходячи з вимог ст.ст.120, 123 ЦК України в редакції 1963року, які регулювали власність колгоспного двору, та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України, «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22.12.1995 року №20, право власності на майно колгоспного двору (спірне будинковолодіння), станом на 15.04.1991р., в рівних частках мали ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_4, тобто кожен на 1/4 частину будинковолодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_8, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 09.07.2013року (а.с.4).

Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. «г» абз.2 п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України №20 від 22.12.1995р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», з 01.07.1990 року застосовуються загальні правила щодо спадкування частки члена колгоспного двору.

За свого життя ОСОБА_8 заповіту не складав.

Як вбачається із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №34767584 від 06.08.2013року спадкова справа після смерті ОСОБА_8 в нотаріальній конторі не заводилась, що свідчить про те, що із заявою про прийняття спадщини чи про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини ніхто із спадкоємців не звертався, тобто спадщина, відповідно до положень ч.3 ст.1268 ЦК України, прийнята спадкоємцями першої черги спадкування за законом, які на час відкриття спадщини постійно проживали разом із спадкодавцем, а саме його батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Таким чином, після смерті ОСОБА_8, його право власності на 1/4 частку у майні колгоспного двору перейшло на загальних підставах в порядку спадкування в рівних частках до його батька ОСОБА_5 та матері ОСОБА_3, які стали власниками спірного будинковолодіння в частці по 3/8 кожен (1/4+1/8=3/8).

ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина після смерті ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.3).

За свого життя ОСОБА_5 заповіту не складав. На час смерті ОСОБА_5 спадкоємцями першої черги спадкоємства за законом була його дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_4, які у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявили про відмову від неї.

Згідно інформаційні довідки із Спадкового реєстру №34767486 від 06.08.2013 року спадкова справа після смерті ОСОБА_5 в нотаріальній конторі не заводилась, що свідчить про те, що інших спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_5, які прийняли спадщину, немає.

Вищевказані обставини підтверджуються поясненнями представника сторін, а також наявними у справі письмовими доказами: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 виданого ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.3); копією свідоцтва про смерть ОСОБА_8 серії НОМЕР_1 виданого 09.07.2013року (а.с.4); листом Мостиської державної нотаріальної контори №01-16/1049 від 10.07.2013року (а.с.7); випискою з по господарської книги №5 Чернівської сільської ради народних депутатів за 1991 - 1995роки (а.с.8); довідками виданими виконавчим комітетом Чернівської сільської ради №721 від 14.06.2013року (а.с.9), №722 від 14.06.2013року (а.с.10) та №888 від 15.07.2013року (а.с.11); копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 (а.с.12); довідкою КП «Мостиське РБТІ» №1385 від 15.07.2013року (а.с.15); випискою з по господарської книги №10 Чернівської сільської ради народних депутатів за 1986 - 1990роки, випискою з по господарської книги №8 Чернівської сільської ради за 2011 - 2013роки; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру №34767486 та №34767584 від 06.08.2013року.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

У відповідності до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч.1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Таким чином, враховуючи вищенаведені правила щодо спадкування, після смерті ОСОБА_5 його право власності на 3/8 частки у майні колгоспного двору перейшло на загальних підставах в порядку спадкування до його дружини ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 - позивачів у справі, в рівних частках (по 3/16 кожному), як до спадкоємців за законом першої черги спадкування, що прийняли спадщину, внаслідок чого ОСОБА_3 стала власником спірного будинковолодіння в частці 9/16 (3/8+3/16=9/16), а ОСОБА_4 у частці 7/16 (1/4+3/16=7/16).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує, права свободи чи інтереси інших осіб, тому є всі підстави для визнання за позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права власності на спірне будинковолодіння у зазначених частках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 14, 57-60, 130, 174, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 9/16 частини будинковолодіння АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 7/16 частини будинковолодіння АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили «___»______ 20 р.

Суддя Ю.Б. Білоус