№ 33048599, 10.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 р. Справа № 804/5255/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОзерянської С.І. при секретаріМізері А.В. за участю: представника позивача представника відповідача Даниленко І.В. Гапич І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб ЮТіСТ» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000162201

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000162201, винесене Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби 04.04.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Закрите акціонерне товариство «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» здійснило продаж майна в листопаді 2012 року перебуваючи в процедурі ліквідації , що відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» позбавляє позивача обов'язку щодо сплати податку на додану вартість з реалізації такого майна. Податкове повідомлення - рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на порушення вимог законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, зазначаючи про те, що у відповідача були відсутні підстави для висновку про порушення податкового законодавства та прийняття податкового повідомлення-рішення.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, проаналізувавши чинне законодавство, суд вважає, що адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Закрите акціонерне товариство «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» зареєстроване 24.05.2000 р. виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області.

З 20.02.2013 р. по 05.03.2013 р. відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ЗАТ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість за листопад 2012 року.

За результатами перевірки Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби 13 лютого 2013 року складено акт №800/221/30926951 , в якому встановлено порушення ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ» п.п.185.1. ст.185 п.187.1. ст.187 Податкового Кодексу України занижено податок на додану вартість за листопад 2012 року на суму 612 825,64 грн.

На підставі акту перевірки від 13.02.2013 року №800/221/30926951, відповідачем 04 квітня 2013 року було прийняте та направлене позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000162201 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 919 238,46 грн., з яких 612 825,64 грн. основний платіж, 306 412,82 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення, податковий орган визначив несплату позивачем податку на додану вартість з реалізованого у листопаді 2012 року майна.

Проте, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд не може погодитись з зазначеними висновками відповідача, з огляду на нижченаведене.

Відповідно до абзацу а пункту 185.1 статті 185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави постачальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з об'єктів фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбутковування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а у разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, відповідно до пунктів 1.1 та 1.3 статті 1 Податкового Кодексу України, яка встановлює сферу його дії, Податковий Кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми розділу 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Тобто, у Податковому Кодексі України обумовлено, що до моменту завершення всіх судових процедур, визначених Законом про банкрутство, Податковий Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу та т.ін. з платників податків, на яких поширюються судові процедури.

Відповідно до абз. 2,3,4 частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) , з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Відповідно до абз. 8,9 частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтись тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і в порядку, передбаченому розділом ІІІ «Ліквідаційна процедура».

Отже, в силу статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність боржника завершується, тому строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким що настав. Таким чином з моменту визнання боржника банкрутом припиняється виникнення нових зобов'язань боржника, зокрема з податків і зборів (обов'язкових платежів) /постанова ВСУ 06.04.2004 справа №17/124/

З цього часу нові зобов'язання боржника виникають лише у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом». Такими випадками є виникнення зобов'язань з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч.9 ст.30 цього Закону). До цих витрат не відносяться податки і збори (обов'язкові платежі), зокрема податок на додану вартість у зв'язку з реалізацією майна боржника в процедурі ліквідації.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом статті 110 Цивільного Кодексу України однією з підстав ліквідації юридичної особи є відповідне рішення суду, в той час як юридична особа є ліквідованою (такою, що припинилась) з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, виникнення зобов'язань припиняється не з припиненням (ліквідуванням) юридичної особи, а з саме з ліквідацією юридичної особи.

У зв'язку з тим, що ліквідація являє собою комплекс заходів з припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, виникнення зобов'язань припиняється з моменту винесення судом рішення про відкриття процедури ліквідації юридичної особи - банкрута.

В даному випадку ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2010 року прийнято до розгляду заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання банкрутом Закрите акціонерне товариство «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ, порушено провадження у справі №Б38/180-10 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2011 року у справі №Б38/180-10 Закрите акціонерне товариство «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік до 08.06.2012 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2012 року у справі №Б38/180-10 строк ліквідаційної процедури Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» продовжено до 08.12.2012 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2012 року у справі №Б38/180-10 строк ліквідаційної процедури Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» продовжено до 08.03.2013 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2013 року у справі №Б38/180-10 строк ліквідаційної процедури Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» продовжено до 18.04.2013 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2013 року у справі №Б38/180-10 строк ліквідаційної процедури Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» продовжено до 18.07.2013 року.

28 листопада 2012 року ЗАТ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» (продавець) та ПАТ «Укрсоцбанк» (покупець) уклали договір купівлі-продажу за яким продавець передає у власність, а покупець приймає у власність майна згідно переліку та опису. Продаж майна здійснюється за 2 289 100,00грн.

28 листопада 2012 року ЗАТ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» (продавець) та ПАТ «Укрсоцбанк» (покупець) уклали договір купівлі-продажу за яким продавець передає у власність, а покупець приймає у власність майна згідно переліку та опису. Продаж майна здійснюється за 760 878,00грн.

На виконання умов договорів , в оплату за придбане майно ПАТ «Укрсоцбанк» перерахував грошові кошти на рахунок позивача 29.11.2012 року.

Отже, Закрите акціонерне товариство «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» здійснило продаж майна у листопаді 2012 року перебуваючи в процесі ліквідаційної процедури, що виключає виникнення об'єкта оподаткування податком на додану вартість при реалізації зазначеного майна банкрута.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем не було занижено податок на додану вартість за листопад 2012 року на суму 612 825,64 грн. з реалізованого майна.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до вимог статті 23 цього Закону, прямо передбачено, що нарахування неустойки (штрафу, пені) припиняється з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, що в даному випадку позбавляє відповідача права на її (штрафної санкції) застосування.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби не відповідає ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, на користь позивача з Державного бюджету України мають бути стягнуті судові витрати у розмірі 2 328,41 грн.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб ЮТіСТ» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення - рішення № 0000162201 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000162201 винесене Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби 04.04.2013 року.

Стягнути з державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб ЮТіСТ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 328,41 грн.(дві тисячі триста двадцять вісім гривень 41 копійка).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 14.06.2013 року.

Суддя С.І. Озерянська