Решение № 33037670, 19.08.2013, Амвросіївський районний суд Донецької області

Справа № 218/1817/13-ц

№ провадження 2/218/538/13

РІШЕННЯ

іменем України

"19" серпня 2013 р. Амвросіївський районний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Пічкура С.Д.

при секретарі: Безверхній В.К.

за участю позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Амвросіївка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Шахта Металіст» про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання відмови у забезпеченні твердим пічним побутовим паливом у грошовій або натуральній формі неправомірною та зобов'язання забезпечити твердим пічним побутовим паливом у грошовій або натуральній формі в розрахунку 5900 кг. на рік.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що він має загальний стаж роботи на підприємствах з видобутку вугілля 19 років та отримує пільгову пенсію. Проживає в будинку з пічним опаленням та згідно ст. 43 Гірничого Закону України як пенсіонер зі стажем роботи шахтаря більше 10 років має право на щорічне забезпечення вугіллям у грошовій або натуральній формах. Останнім місцем роботи перед виходом на пенсію була Шахта Металіст, з якої він був звільнений і більше ніде не працював. Для отримання вугілля неодноразово звертався до всіх інстанцій, але йому роз'яснили, що якщо підприємство не ліквідоване в якому працював перед виходом на пенсію, то воно повинно забезпечувати вугіллям. Він звертався до відповідача з вимогою надати йому вугілля, але отримав відмову, вказуючи, що підприємство не є вугледобувним, діяльності не здійснює. Вважає відмову відповідача не законною та за захистом свого порушеного права звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач у своїх письмових запереченнях проти позову, вимоги позивача не визнав повністю з тих підстав, що підприємство не є вугледобувним, позивач фактично працював на підприємстві лише п'ять місяців, колективний договір на підприємстві відсутній, підприємство не є стороною галузевої угоди. Тому просять позовну заяву позивача залишити без задоволення.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 Гірничого закону України підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором: пенсіонерам, які працювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов'язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок; сім'ям працівників, які загинули (померли) на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, які отримують пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до п. 12.10 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об'єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03 липня 2001р. (реєстраційний номер в Міністерстві праці та соціальної політики України № 71 від 07 серпня 2001р.) (з доповненнями та змінами від 15.02.2002 року (№ 25 від 04.03.2002 р.), від 20.09.2002 року (№ 80 від 07.10.2002 р.), від 10.12.2002 року (№ 89 від 20.12.2002 р.), від 01.07.2003 року (№ 63 від 09.07.2003 р.), від 29.12.2003 року (№ 9 від 21.01.2004 р.), від 21.04.2004 року (№ 41 від 20.05.2004 р.), від 15.09.2004 року (№ 77 від 04.10.2004 р.), від 06.07.2005 року (№ 67 від 28.07.2005 р.), від 21.05.2007 року (№ 47 від 05.06.2007 р.), від 15.07.2008 року (№ 40 від 04.08.2008 р.) ( далі Галузева угода) порядок забезпечення паливом на побутові потреби і компенсації витрат за спожиті електроенергію та газ працівниками і пенсіонерами Підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на Підприємствах відповідно до Гірничого закону України, цієї Угоди, а також, (до приведення нормативно-правових актів у відповідність до Гірничого закону), чинною Інструкцією про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць, підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби від 11.05.76 р.

Безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру.

Безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, що живуть в Україні, незалежно від того, з якого Підприємства вугільної промисловості України вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі, в тому числі на підземних роботах чоловіки не менше 10 років, жінки 7,5 років. Ця категорія осіб забезпечується побутовим вугіллям тим Підприємством, з якого вони вийшли на пенсію.

Особи, які мають право на безоплатне забезпечення побутовим вугіллям, але пішли на пенсію з підприємств інших галузей економіки України, забезпечуються паливом на побутові потреби відповідно до ст. 43, 48 Гірничого закону України за останнім місцем роботи на вуглевидобувному (перероблювальному) або шахтовуглебудівельному Підприємстві.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2012 року №608 «Про забезпечення твердим пічним побутовим паливом осіб, які мають право на його отримання згідно із статтею 48 Гірничого закону України» затверджено мінімальну норму забезпечення твердим пічним побутовим паливом осіб, які мають право на його отримання згідно із статтею 48 Гірничого закону України, у кількості 5,9 тонни вугілля на одне домогосподарство на рік.

За вибором зазначених осіб забезпечення твердим пічним побутовим паливом може здійснюватися у грошовій або натуральній формі.

Відповідно до трудової книжки позивача, останній з 12.07.1978 року по 12.07.1999 року працював на вугледобувних підприємствах з повним робочим днем під землею та має стаж роботи на вугледобувних підприємствах 19 років. Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком.

Згідно трудової книжки, ОСОБА_1 12 липня 1999 року був звільнений ДП «Шахта Металіст» з посади горноробочого очисного забою з повним робочим днем під землею за власним бажанням та більше ніде не працював і зараз не працює.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств України, ДП «Шахта Металіст» є підприємством з добування кам'яного вугілля (вид діяльності 05.10 «Добування кам'яного вугілля»), тобто вугледобувним підприємством.

Відповідно до довідки за № 974 від 13.08.2013 року, позивач проживає в АДРЕСА_1 з пічним опаленням, будинок не газифікований.

Факт невидачі позивачу відповідачем вугілля на побутові потреби підтверджено листом відповідача від 27.06.2013 року № 27-06/01.

За вказаних обставин суд вважає, що позивач , який має понад 10 років стажу на підземних роботах на підприємствах з видобутку вугілля та мешкає в будинку з пічним опаленням, відповідно до ст. 43 Гірничого закону України, п. 12.10 Галузевої угоди має право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби у кількості 5 900 кг вугілля на рік та забезпечувати позивача безоплатним вугіллям на побутові потреби після виходу на пенсію, зобов'язано саме підприємство відповідач.

Доводи відповідача про те, що порядок забезпечення паливом на побутові потреби та норми надання палива встановлюються у колективному договорі, що такий на теперішній час на підприємстві не укладений, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до п. 4.6. Галузевої угоди у разі відсутності колективних договорів на окремих Підприємствах сторони вживають необхідних заходів для їх укладання та керуються цією угодою до укладання колективного договору.

Відповідно до частини 1 ст. 5 Закону України від 01.07.1993 року № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Відповідно до частини 1 ст. 9 Закону України від 01.07.1993 року № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» положення генеральної, галузевої, регіональної угод діють безпосередньо і є обов'язковими для всіх суб'єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Згідно п. 3.1. Галузевої угоди Угода поширюється на працівників, що працюють на умовах найму на підприємствах, в об'єднаннях, компаніях, товариствах, організаціях і установах вугільної промисловості (видобувних, перероблювальних, шахтовуглебудівельних, вугільного машинобудування, ДВГРС, реструктуризації підприємств галузі, вуглегеології, галузевої науки, інших підприємствах виробничої та соціальної інфраструктури галузі), що належать до сфери управління Мінвуглепрому України та інших підприємств галузі, у тому числі і ті, що знаходяться у процедурі банкрутства згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», незалежно від форм власності та господарювання, на учнів, що навчаються в галузевій системі підготовки і перепідготовки кадрів, а також на непрацюючих членів профспілок - інвалідів і пенсіонерів галузі, безробітних, звільнених з підприємств галузі.

Тобто незалежно від того, що відповідач не належить до сфери управління Мінвуглепрому України, не приймав участь у підготовці, укладенні та підписанні Галузевої угоди остання на нього поширюється, як на інше підприємство вугледобувної галузі.

Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір.

Виходячи з викладеного, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, керуючись ст.ст. 2, 3, 6, 7, 8, 10, 18, 57, 88, 157, 158, 159, 174, 179, 196, 208, 209, 213, 214, 215, ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії Дочірнього підприємства «Шахта Металіст» щодо відмови у забезпеченні ОСОБА_1 твердим пічним побутовим паливом неправомірними.

Зобов'язати Дочірнє підприємство «Шахта Металіст» забезпечити ОСОБА_1 твердим пічним побутовим паливом у грошовій або натуральній формі в розрахунку 5900 кг. вугілля на 2013 рік.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Шахта Металіст» код ЄДР 13504015 на користь ОСОБА_1 114 грн. 70 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Амвросіївський районний суд.

СуддяС.Д. Пічкур