№ 33026715, 14.08.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

14 серпня 2013 року справа № 814/2667/13-а

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув у порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом

Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та

Вознесенському районі Миколаївської області,

вул. Кірова, 25, м. Вознесенськ, 56500

до

Публічного акціонерного товариства "Вознесенський

сиркомбінат", вул. Молодогвардійська, 58 А, м. Вознесенськ, 56500

про

стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на

загальнообов'язкове державне соціальне страхування за

січень - лютий 2013 року у сумі 7688,33 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області, звернувся до суду з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Вознесенський сиркомбінат", про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень - лютий 2013 року у сумі 7688,33 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідач самостійно визначив зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, але відповідну суму не сплатив, а внаслідок несвоєчасної сплати до нього застосовано штрафні санкції.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

З врахуванням положень частини 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.

Відповідач є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Вознесеньскої міської ради Миколаївської області, узятий на облік в органі Пенсійного фонду України.

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI (далі - Закон N 2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частина 2 статті 6 Закону N 2464-VI визначає обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 зазначеного вище закону регулюється порядок обчислення і сплати єдиного внеску. Так, обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

У таблиці 1 Нарахування єдиного внеску за січень-лютий 2013 року відповідач визначив загальну суму внеску у розмірі 7675 грн (арк. справи 10-13).

Відповідно до пункту 7.1, 7.5 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління ПФУ від 27.09.2010 № 21-5, (далі – Інструкція) за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до платників, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до закону. На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Рішенням № 256 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 12.02.2013 відповідачу нарахований штраф у розмірі 2 грн та пеня у розмірі 11,33 грн (арк. справи 15).

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464-VI органи Пенсійного фонду мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

У відповідності до пункту 4 статті 25 Закону № 2464-VI та підпункту "б" пункту 6.3 розділу IV Інструкції позивач направив відповідачу вимогу № Ю 1 від 02.04.2013 (арк. справи 14).

Згідно із частиною 14 статті 25 Закон № 2464 суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідно до абзаців 6, 7 частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Таким чином, заборгованість відповідача складає 7688, 33 грн, що підтверджується Розрахунком заборгованості (арк. справи 6).

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу.

Згідно із статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, заперечення на позов чи докази погашення боргу суду не подав.

З огляду на зазначене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та їх слід задовольнити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 11, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Вознесенський сиркомбінат" (вул. Молодогвардійська, 58 А, м. Вознесенськ, 56500, код за ЄДРПОУ 00446598) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Вознесенську та Вознесенському районі Миколаївської області, код за ЄДРПОУ 37945221, заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за січень-лютий 2013 року та штрафних санкцій у сумі 7 688, 33 грн (сім тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень 33 коп.)

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Є. В. Марич