№ 33025912, 19.08.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5170/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Павлюк К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібодарське» до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС про визнання протиправним висновку акту від 12.02.2013 року №99/22/32863490 в частині порушень п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14, п.167.2 ст.167, п.п.168.4.1 п.168.4 ст.168, п.п.170.5.3 п.170.5 ст.170 Податкового кодексу України такими, що протирічать діючому законодавству та скасування податкового повідомлення-рішення №0000041701 від 25.02.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібодарське» до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС про визнання протиправним висновку акту від 12.02.2013 року №99/22/32863490 в частині порушень п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14, п.167.2 ст.167, п.п.168.4.1 п.168.4 ст.168, п.п.170.5.3 п.170.5 ст.170 Податкового кодексу України такими, що протирічать діючому законодавству та скасування податкового повідомлення-рішення №0000041701 від 25.02.2013 року.

В судовому засіданні 14.08.2013 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач правомірно виплатив суми дивідендів засновнику підприємства та правомірно утримував податок на доходи фізичних осіб. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що позивачем неправомірно розподілений доход підприємства та виплачені дивіденди одному із засновників, окрім того, під час проведення перевірки позивачем були здійснені порушення п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14, п.167.2 ст.167, п.п.168.4.1 п.168.4 ст.168, п.п.170.5.3 п.170.5 ст.170 Податкового кодексу України, що підтверджується відповідними доказами, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

На підставі наказу керівника ДПІ про проведення перевірки від 24.01.2013 року №29 (а.с.99) та повідомлення про проведення перевірки посадовими особами відповідача, згідно п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», в період з 28.01.2013 року по 05.02.2012 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №99/22/32863490 від 12.02.2013 року (а.с.12-29), на підставі якого, відповідачем 25.02.2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0000041701 (а.с.42) щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 327697,75 грн., штрафні санкції 82434,44 грн.

Суд вважає, що оскаржене позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте в межах вимог чинного законодавства, виходячи з наступного.

Актом перевірки визначено, що відповідно наданих до перевірки документів, а саме статут підприємства , банківських виписок, касової книги встановлено, що відповідно рішення від 12.01.2012 року засновниками ТОВ «Хлібодарське» запропоновано нарахувати та виплатити дивіденди лише одному із засновників, а саме директору ТОВ «Хлібодарське» у розмірі 9000,00 грн. В ході проведення перевірки та відповідно наданих документів, а саме банківських виписок, касової книги, видаткових ордерів встановлено, що фактично директору ТОВ «Хлібодарське» ОСОБА_1 виплачено дивідендів у сумі 1082000,00 грн.

Вибірковою перевіркою форм 1-ДФ встановлено, що надані відомості щодо нарахування сукупного доходу фізичним особам не співпадають з даними первинних документів (відомості нарахування заробітної плати, платіжні відомості на видачу заробітної плати, тощо). Разом з тим, податкові агенти, які нараховують та виплачують дохід фізособам, зобов'язані щоквартально подавати форму №1-ДФ до органу ДПС за місцем свого перебування. У цьому розрахунку податкові агенти відображають, зокрема, суму доходу, нарахованого фізичним особам у вигляді дивідендів, а також суму утриманого з них податку, під ознакою « 109». В ході проведення перевірки встановлено, ТОВ «Хлібодарське» виплачувало дивіденди за 2012 рік (відповідно наданих до перевірки документів), але нараховані та виплачені суми дивідендів не включені до розрахунку за Ф 1-ДФ, чим порушено п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України.

Відповідно Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державній бюджет України за 2012 рік», наказу Міністерства фінансів України від 29.12.2011 року №1813 «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» та інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державного казначейства, затвердженої наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 року №119 (із змінами) та на підставі Наказу Державної казначейської служби України №21 від 19.01.2012 року були затверджені нові реквізити нових рахунків для зарахування надходжень. При цьому, підприємством - платником податків (податковим агентом) нараховані та виплачені доходи, інші ніж заробітна плата, а саме податок на доходи фізичних осіб з плати за здані в оренду земельні частки (паї) фізичним особам без перерахування на відповідний рахунок за кодом бюджетної класифікації 11010400, що привело до порушення вимог п.п.168.4.1 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України, а саме: виплата доходів фізичним особам без перерахування податку на доходи фізичних осіб у розмірі 198930,74 грн. на відповідний рахунок.

Відповідно до п.п.168.4.1 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України, податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно із Бюджетним кодексом України.

Згідно із п.п.168.4.2 п.168.4 ст.168 Податкового кодексу України такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у т.ч. такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку.

Відповідно до п.п.170.5.1 п.170.5 ст.170 Податкового кодексу України, податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати) на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п.165.1.18 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України, є емітент корпоративних прав або за його дорученням - інша особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, що сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.

Дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав - резидентом, що є юридичної особою, оподатковуються за ставкою, визначеною у п.167.2 ст.167 Податкового кодексу України, крім дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, які згідно із п.п. 153.3.7 п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Доходи зазначені у п.170.5 ст.170 Податкового кодексу України, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом України для місячного податкового періоду.

Відповідно до п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахований (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.п.167.2 - 167.5 цієї статті), у т.ч., але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 ст.164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17%.

Платники податку, які подають податкові декларації за податковий (звітний) рік згідно з ст.ст.177 і 178 цього розділу, застосовують ставку податку 17% до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року. Розмір середньомісячного річного оподатковуваного доходу розраховується як сума загальних місячних оподатковуваних доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, поділена на кількість календарних місяців, протягом яких платником податку було одержано такі доходи у податковому (звітному) році, за який здійснюється декларування.

Згідно п.п.«б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, до органів державної податкової служби за місцем свого розташування.

Відповідно до п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платників податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі п'яти тисяч гривень.

Пунктом 127.1 ст.127 Податкового кодексу України встановлено, що не нарахування, неутримання та/ або несплати (неперерахування) податків платником податків, у т.ч. податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/ або сплаті до бюджету.

Надані представником позивача письмові докази не спростовують наведені в акті перевірки акт №99/22/32863490 від 12.02.2013 року (а.с.12-29), в тому числі не ставиться під сумнів ґрунтовність висновку податкового органу про неможливість виплати дивідендів одному із засновників господарського товариства без виплати таких виплат іншим засновникам, окрім того, згідно рішення про виплату цих дивідендів засновнику товариства ОСОБА_1 необхідно було виплатити 844000,00 грн., а фактично було виплачено 1042000,00 грн., в зв'язку із чим, вказана виплата жодним чином не пов'язана із розподілом прибутку підприємства між засновниками та повинна обкладатись податком на доходи фізичних осіб за ставкою 15% або 17%, а не за ставкою 5%, як це було зроблено позивачем.

Окрім того, проведення оплати суми заборгованості з податку на доходи фізичних осіб вже після проведення перевірки та складання акту перевірки, а саме 15.02.2013 року, не звільняє позивача від відповідальності за виявлені під час проведення перевірки порушення, в тому числі і нараховані штрафні санкції, а плачені ним суми податку можуть бути зараховані податковим органом у рахунок майбутніх платежів підприємства, чи погашення вже існуючої заборгованості підприємства за цим податком.

Відтак, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані, документально не підтверджені та не відповідають чинному законодавству, отже не підлягають задоволенню повністю на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібодарське» до ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області ДПС про визнання протиправним висновку акту від 12.02.2013 року №99/22/32863490 в частині порушень п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14, п.167.2 ст.167, п.п.168.4.1 п.168.4 ст.168, п.п.170.5.3 п.170.5 ст.170 Податкового кодексу України такими, що протирічать діючому законодавству та скасування податкового повідомлення-рішення №0000041701 від 25.02.2013 року - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 19 серпня 2013 року.

Суддя Єфіменко К.С.