Решение № 33021226, 14.08.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.08.2013р. Справа № 907/686/13

За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, с. Заріччя Іршавський район,

до Товариства з обмеженою діяльністю „МАК АВТО", м. Харків

до Товариства з обмеженою діяльністю „ІО-СУПЕР-НОВА", м. Іршава

про стягнення з ТОВ „МАК АВТО" загальної суми 47 676,53грн. (в тому числі сума 15 138,00 грн. - основний борг та сума 32 538,53 грн. - нарахований штраф) та з ТОВ „ІО-СУПЕР-НОВА" суми 1000,00грн..

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 - Фізична особа - підприємець, свідоцтво НОМЕР_2 про державну реєстрацію Фізичної особи - підприємця; ОСОБА_2 - представник за нотаріально посвідченою довіреністю від 29.08.2011р.; ОСОБА_3 - представник за нотаріально посвідченою довіреністю від 14.08.2013р.

від відповідача 1: явка не визнавалась обов"язковою ( на власний розсуд)

від відповідача 2: явка не визнавалась обов"язковою ( на власний розсуд)

СУТЬ СПОРУ: Приватний підприємець ОСОБА_1, с. Заріччя Іршавський район, (далі - позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою діяльністю „МАК АВТО", м. Харків (далі - відповідач 1) та до Товариства з обмеженою діяльністю „ІО-СУПЕР-НОВА", м. Іршава (далі - відповідач 2) про стягнення з ТОВ „МАК АВТО" загальної суми 47 676,53грн. (в тому числі сума 15 138,00 грн. - основний борг та сума 32 538,53 грн. - нарахований штраф) та з ТОВ „ІО-СУПЕР-НОВА" суми 1000,00грн., як заборгованості у вигляді взятого зобов"язання за Договором поруки щодо виконання за боржника - ТОВ „МАК АВТО" даного обов"язку у такій частині.

Правові позиції позивача та відповідача 1 щодо підстав позову та предмету позовних вимог зазначені судом в ухвалі суду від 06.08.2013р. по справі № 907/686/13 (а.с.73-75), у зв"язку з чим немає необхідності щодо повторного їх зазначення.

Також даною ухвалою суду було, зокрема, зобов"язано подати до матеріалів справи, як позивача - додаткове письмове обгрунтування правомірності заявлення до стягнення суми штрафу, з урахуванням, як вимог п. 3.2 Договору №1104/13 від 11.04.2013р., так і наявних даних, зазначених у заявці від 11.04.2013р. на перевезення вантажу, так і відповідача 1 - викладення своєї письмово - обгрунтованої позиції на обставини зазначені представником позивача щодо існування між сторонами укладеного Договору №1104/13 від 11.04.2013р. на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях, примірник якого в оригіналі, з підписами та мокрими печатками сторін, долучено до справи.

Одночасно судом було зазначено, що можливість надсилання відповідачем 1 такої вищезазначеної письмово - обгрунтованої позиції витребуваної судом до дати призначеного судового засідання факсограмою на номер факсу суду 61 -74-51 тощо, з одночасним її надсиланням на адресу суду - поштовою кореспонденцією.

У дане судове засідання, уповноваженим представником позивача за нотаріально посвідченою довіреністю від 29.08.2011р. - ОСОБА_2, подано письмову заяву від 14.08.2013р., в якій зазначено ту обставину, що оскільки відповідачем 1 виконано в повному обс"язі зобов"язання щодо сплати на користь позивача суми 32 538,53грн. за надані транспортні послуги, що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями по періоду від 24.05 по 01.08.2013р., тому позивач відмовляється від заявлених позовних вимог в частині стягнення суми 1 000,00грн. з відповідача 2.

Також зазначено, що заявка від 11.04.2013р. на перевезення вантажу є додатком до укладеного позивачем з відповідачем 1 Договору на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях №1104/13 від 11.04.2013р., а тому позивач вважає правомірним нарахування відповідачеві 1 штрафу, передбаченого вимогами п. 3.2 даного Договору (а.с.77). Додатково долучено оригінал Акту №33 здачі - приймання робіт (виконаних послуг) від 24.04.2013р., підписаний у двохсторонньому порядку та скріплений печатками сторін (а.с.78), та у вищезазначеній заяві додатково зазначено ту обставину, що в даному Акті є посилання на Договір №1104/13 від 11.04.2013р., а тому вищезазначене також спростовує заперечення відповідача 1 щодо не укладення з позивачем даного Договору.

Суд зазначає, що від відповідача 1, на виконання вимог ухвали суду від 06.08.2013р. по справі № 907/686/13, до матеріалів справи не надходили будь - які додаткові письмово - обгрунтовані викладення своєї позиції на обставини щодо існування між сторонами укладеного Договору №1104/13 від 11.04.2013р. на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях, примірник якого в оригіналі, з підписами та мокрими печатками сторін, який наявний у матеріалах справи.

За вищенаведених обставин, спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується на підставі наявних у справі матеріалів.

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 14.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі доказові матеріали та заслухавши пояснення позивача та його уповноважених представників, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202 та 205 ЦК України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися в усній або в письмовій формі. Сторони мають обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних наслідків.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що при укладенні правочину волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 208 ЦК України передбачена умова щодо обов"язковості вчинення правочинів у письмовій формі, зокрема підлягають вчиненню у письмовій формі правочини між юридичними особами.

Дво - або багатосторонні правочини (договори), які повинні укладатися в письмовій формі, можуть укладатися, зокрема, шляхом обміну листами, телеграмами, телетайпограмами, телефонограмами, радіограмами, засобами електронного зв'язку тощо за підписами сторін, які їх надсилають.

У господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами.

Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Особа, призначена повноваженим органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Наявним у матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.12.2012р., підтверджується та обставина, що керівником юридичної особи - Товариства з обмеженою діяльністю „МАК АВТО" є Рева Олексій Михайлович та має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності (а.с.34 - 35).

Отже право підпису від імені даного товариства без довіреності відповідних документів, в тому числі і договорів, що укладаються від імені даного товариства, має Рева Олексій Михайлович, як керівник ТОВ „МАК АВТО" та відповідно також на ньому лежить відповідальність за печатку даного товариства та за проставлення її відтиску на таких документах.

Суд зазначає, що дана особа є також керівником ТОВ „МАК АВТО" на даний час та що підтверджується підписом та зазначенням посадового становища, з проставленням печатки даного товариства на відзиві від 01.08.2013р. на позовну заяву (а.с.45-46).

Враховуючи наявність у позивача та відповідача 1 наміру, що відповідав їх внутрішній волі, укласти правочин у письмовій формі, позивачем та відповідачем 1 попередньо було проведено обмін засобами електронного зв'язку Договором №1104/13 від 11.04.2013р. на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях за підписами сторін та із проставленими печатками сторін, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 67-68).

В послідуючому позивачем та відповідачем 1 було проведено обмін укладеним Договором на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях №1104/13 від 11.04.2013р. в оригіналі, який містить зазначення посадового становища осіб, якими було укладено від імені позивача та відповідача 1 даний Договір, їхні підписи та мокрі печатки сторін Договору, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 70 -71).

Даний Договір містить всі істотні його умови, зокрема п.1.4 Договору передбачено, що конкретні обсяги вантажів, строки та граничні норми оплати перевезення по кожному конкретному замовленню оформляються заявкою, яка подається Замовником Перевізнику у письмовій формі. Заявка вважається прийнятою до виконання, якщо вона підтверджена підписами уповноважених осіб та скріплена печатками обох сторін, а п. 1.5 передбачено, що Замовник зобов"язаний вказувати в заявці найменування вантажу, адреси завантаження та розвантаження, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача, вагу, кількість місць, упаковку вантажу, строки завантаження, відстань перевезення, розмір та форму оплати за перевезення.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи оригіналу Заявки на перевезення вантажу, як додатку до Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №1104/13 від 11.04.2013р.), яка містить підписи уповноважених осіб та скріплена мокрими печатками обох сторін, остання містить зазначення всіх обов"язкових даних, які передбачені п. 1.5 даного Договору (в тому числі строк виконання зобов"язання кожною стороною та ціну перевезення, а.с.69).

Слід зазначити, що вищезазначений Договір також містить таку умову, як відповідальність сторін ( р.4 Договору) та термін дії ( п.7.1 р.7 Договору) а також зазначення умови оплати Замовником Перевізнику вартості перевезення та яка (така оплата) здійснюється у відповідності до умов Заявки, що передбачено вимогами п.3.1 р.3 Договору.

Отже, вищезазначеним підтверджується факт укладення позивачем та відповідачем 1 Договору на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях №1104/13 від 11.04.2013р. та вищенаведеним спростовується твердження відповідача 1 щодо не укладення з позивачем даного Договору, з підстав недосягнення всіх його істотних умов, що зазначено у відзиві від 01.08.2013р. на позовну заяву (а.с.55-56).

Як вбачається з матеріалів справи на виконання Договору на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях №1104/13 від 11.04.2013р., відповідно до отриманої від відповідача 1 Заявки на перевезення вантажу, як додатку до Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №1104/13 від 11.04.2013р. (а.с.69), позивачем було надано відповідачеві 1 послуги з перевезення вантажів автомобільним транспортом, що підтверджується засвідченою копією Міжнародної товарно - транспортної накладної (СМR) №136723 (а.с.62), оригінал якої оглянуто судом та її нотаріально засвідченим перекладом від 22.07.2013р. на українську мову (а.с.63-64).

Також факт прийняття відповідачем 1 від позивача вищезазначених послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, підтверджується Актом №33 здачі - приймання робіт (виконаних послуг) від 24.04.2013р., підписаним у двохсторонньому порядку та скріпленим мокрими печатками сторін, наявним у матеріалах справи в оригіналі (а.с.78) та який ( даний Акт) також містить посилання на укладений Договір №1104/13 від 11.04.2013р..

Факт надсилання позивачем відповідачеві 1 вищезазначених документів в оригіналі та рахунку - фактури №33 від 24.04.2013р. на оплату наданих послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом на загальну суму 32 538,53грн. (а.с.31), підтверджується описом вкладення від 26.04.2013р. у цінний лист (а.с.65) та його отримання 03.05.2013р. відповідачем 1, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.66).

Слід зазначити, що оплата наданих послуг, відповідно до вимог п.3.1 р.3 Договору, здійснюється Замовником Перевізнику у відповідності до умов Заявки.

Умовами Заявки на перевезення вантажу, як додатку до Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №1104/13 від 11.04.2013р. передбачено умови оплати - до 7 банківських днів після отримання оригіналів документів (а.с.69).

В забезпечення виконання відповідачем 1 даного зобов"язання, позивачем з відповідачем 2 було укладено Договір поруки від 11.04.2013р. щодо виконання поручителем, у разі порушення боржником обов"язку за основним Договором, частини обов"язку боржника в розмірі 1 000,00грн. перед кредитором (п. 3.1 р.3 Договору поруки) (а.с.22 - 23).

Суд зазначає, що Договір поруки за змістом приписів ст.ст. 553 та 554 ЦК України укладається між кредитором за основним зобов'язанням і поручителем. Що ж до боржника, то він стороною договору поруки не виступає, а є стороною в основному зобов'язанні. Вимогами чинного законодавства не передбачено обов'язку кредитора або поручителя за договором поруки отримувати згоду боржника на укладення такого договору та даним спростовується твердження відповідача 1 щодо відсутності з його сторони домовленостей щодо можливих поручителей, що зазначено у відзиві від 01.08.2013р. на позовну заяву (а.с.55-56).

Відповідачем 1 після отримання від позивача рахунку - фактури №33 від 24.04.2013р. на оплату наданих послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом на загальну суму 32 538,53грн., було частково оплачено по періоду 24.05.2013р. суму 16 400,00грн. відповідно до платіжного доручення №65 від 24.05.2013р., із зазначенням у ньому призначення платежу "сплата за транспортні послуги згідно рахунку - фактури №33 від 24.04.2013р.".

Інша сума 16 138,53грн. залишилась не оплаченою та відповідно заборгованістю.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 1 було виконано перед позивачем у повному обс"язі зобов"язання, шляхом сплати суми 16 138,53грн. заборгованості по періоду від 27.06 по 01.08.2013р., що підтверджується оригіналами платіжних доручень (а.с.48-52).

За вищезазначених обставин, відповідно до вимог п. п. 1-1 п. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині заявленої до стягнення суми основного боргу з Товариства з обмеженою діяльністю „МАК АВТО", підлягає припиненню.

Оскільки відповідачем 1 в повному обс"язі виконано перед позивачем зобов"язання на суму 16 138,53грн. заборгованості, тому уповноваженим представником позивача за нотаріально посвідченою довіреністю від 29.08.2011р. - ОСОБА_2 поданою у дане судове засідання письмовою заявою від 14.08.2013р. заявлено відмову позивача від позовних вимог до відповідача 2 в частині стягнення суми 1 000,00грн. (а.с.77).

За вищенаведених обставин, відповідно до вимог п. 4 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині заявленої до стягнення суми 1 000,00грн. з Товариства з обмеженою діяльністю „ІО-СУПЕР-НОВА", підлягає припиненню.

Позовні вимоги в частині нарахованого позивачем, за несвоєчасне виконання відповідачем 1 грошового зобов"язання, штрафу є правомірним з огляду на умови Договору на транспортне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях №1104/13 від 11.04.2013р. ( п.3.2 р.3 даного Договору) та за приписами ст.549 Цивільного кодексу України, тому підлягають задоволенню судом.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У відповідності до правової позиції, викладеної у пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011року №18 „ Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" при вирішенні, судом, в т.ч. з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З урахуванням наведеного, суд приймає до уваги незначне прострочення відповідачем 1 виконання зобов"язання у сумі 16 400,00грн., відповідно до платіжного доручення №65 від 24.05.2013р. (а.с.47) ( після 7 банківських днів після отримання 03.05.2013р. оригіналів документів) та повне добровільне погашення основного боргу на суму 16 138,53грн. заборгованості до прийняття судом рішення по даній справі, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення нарахованої відповідачу 1 суми штрафу та вважає за доцільне стягнути з відповідача 1 штраф у розмірі 16 138,53грн. та про відмову у позові в іншій частині даних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача 1 відшкодування на користь позивача суми 1 720,50 грн. понесених витрат по оплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.193, 202 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 203, 205, 208, 526, 553, 554, 599 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині заявленої до стягнення суми основного боргу з Товариства з обмеженою діяльністю „МАК АВТО", м. Харків та в частині заявленої до стягнення суми боргу з Товариства з обмеженою діяльністю „ІО-СУПЕР-НОВА", м. Іршава.

2. Позов задоволити частково.

3. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю „МАК АВТО" / м. Харків, вул. Тимурівців, 62/1, ідентифікаційний код 35699311/ на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 / АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_3 в ПАТ"Фольксбанк", МФО 325213/ частково суму 16 138,53грн. нарахованого штрафу та суму 1 720,50грн. у відшкодування судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Рішення суду виготовлено в повному обсязі та підписано 16.08.2013р.

Суддя В.І. Карпинець