№ 33009654, 14.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2013 року Справа № 913/309/13-г Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий, Жукової Л.В. (доповідач), Студенця В.І.,розглянувши касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"на рішеннягосподарського суду Луганської області від 04.03.2013 р.та постановуДонецького апеляційного господарського суду від 15.04.2013 р.у справі № 913/309/13-г господарського суду Луганської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"докомунального підприємства "Промінь" Родаківської селищної радитретя особа без самостійних вимог на предмет пору на стороні відповідача Слов'яносербська селищна радапростягнення 3 797,73 грн. в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: Томілін А.Ю. (дов. № 728 від 27.11.2012 р.);

відповідача: не з'явилися;

третьої особи: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" звернулося до господарського суду Луганської області про стягнення з відповідача збитків з недоврахованої електричної енергії в розмірі 3 648,20 грн. та пені за прострочення платежу в сумі 149,53 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 04.03.2013р. (суддя: Ворожцов А.Г.) у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.04.2013р. (головуючий суддя: Стойка О.В., судді: Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.), апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 04.03.2013 року по справі № 913/309/13-г залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Луганської області від 04.03.2013р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.04.2013р., а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що господарськими судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті судових рішень порушено норми процесуального права.

Відповідач не скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України та не надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржених судових актів.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір № 8326 від 15.11.2011 р. про постачання електричної енергії.

Згідно з п. 2.1. договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі-ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

30.03.2012 р. представниками позивача була проведена перевірка багатоквартирного житлового будинку за адресою: Луганська обл., смт. Слов'яносербськ, вул. Гагаріна, буд. № 65, в ході якої було виявлено порушення відповідачем "Правил користування електричною енергією" затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.1996 року № 28, а саме, було виявлено самовільне підключення освітлення сходових клітин багатоквартирного житлового будинку.

Встановлені порушення були зафіксовані в акті про порушення від 30.03.2012 року № 811209. Акт про порушення підписаний трьома представниками позивача та містить відмітку першого керівника відповідача - директора Хохлової А.С. про відмову від підписання акту.

На засіданні комісії з розгляду акту про порушення було прийнято рішення про нарахування суми недоврахованої електроенергії в розмірі 3 648,20 грн.

Рішення комісії було оформлено протоколом від 24.04.2012 року № 127, копія якого, разом з рахунком на оплату недоврахованої електроенергії № 8326/4/2 та попередженням про відключення електроенергії у разі несплати рахунку були направлені на адресу відповідача.

Порушення відповідачем усунуто не було, останній не сплатив отриманий рахунок щодо оплати вищевказаної суми, отож, позивачем, на підставі п. 4.4.1 договору про постачання електроенергії нараховано пеню на суму 149,53 грн., на яку було вручено рахунок на оплату № 8326 від 17.01.13, який також не було сплачено.

Рішенням про передачу майна в оперативне управління КП "Промінь" від 30.08.2011 року № 7/10, житловий будинок, що належить до житлового фонду Слов'яносербської селищної ради передано на баланс відповідача - комунального підприємства "Промінь" Родаківської селищної ради.

Рішення виконавчого комітету Слов'янсербської селищної ради встановлено тариф на вищезазначені послуги відповідача, до складової якого входить лише обслуговування внутрішньо-будинкових електричних мереж та освітлення місць загального користування, відшкодування вартості спожитої у вищевказаних місцях електроенергії тарифом не передбачено.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майн, а також веде бухгалтерську. Статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець -суб'єкт господарювання. Предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

За таких обставин, на час проведення енергопостачальною організацією перевірки, відповідач не був споживачем в розумінні ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та п.1.2 ПКЕЕ, а був лише балансоутримувачем багатоповерхового будинку, в якому проводилась перевірка позивачем.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, оскільки доказів відключення у встановленому Правилами порядку освітлення сходових клітин житлового будинку, у зв'язку із закінченням дії відповідних договорів - позивачем не надано, відсутні законні підстави вважати наявність такого освітлення "самовільним приєднанням".

Той факт, що сторонами неузгоджені питання щодо укладення відповідного договору на вказаний об'єкт - не є підставами для застосування вимог п. 2.1.7 Методики у вигляді нарахування та стягнення вартості недооблікованої внаслідок порушення Правил та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання її без приладів обліку (п. 1.2 Методики).

З огляду на фактичні обставини справи, досліджені господарськими судами, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, щодо не доведення факту самовільного підключення, зафіксованого актом № 811209 від 30.03.2012р.

Підстави до стягнення з відповідача вартості безпідставно спожитої електричної енергії на суму 3 648,20 грн., а також вимоги щодо стягнення пені за прострочення платежу в сумі 149,53 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятих у справі судових рішень.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 04.03.2013 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.04.2013 р. у справі № 913/309/13-г залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Студенець В.І.