Постановление суда № 33009535, 13.08.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 серпня 2013 року Справа № 905/3384/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши касаційну

скаргу ОСОБА_4

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12 червня 2013 року

на ухвалу господарського суду Донецької області від 31 травня 2013 року

у справі № 905/3384/13

господарського суду Донецької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донспецпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська лізингова компанія"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6

про визнання виконавчого напису №664 від 15.03.2013р. таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 подано касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Донецької області від 31 травня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 12 червня 2013 року, з проханням скасувати вищезазначені судові акти та зобов'язати господарський суд Донецької області прийняти позовну заяву третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача до розгляду.

Подана касаційна скарга в частині оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 31 травня 2013 року не відповідає вимогам розділу ХІІ№ Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до ст.107 Господарського процесуального кодексу України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:

1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Тобто, зі змісту статті 107 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що ухвала місцевого господарського суду може бути оскаржена у касаційному порядку виключно після її перегляду в апеляційному порядку. Натомість, оскаржувана ухвала господарського суду Донецької області від 31 травня 2013 року в апеляційному порядку не переглядалась, а тому не може бути переглянута у суді касаційної інстанції.

Отже, за змістом розділу ХІІ1 ГПК України ухвала місцевого господарського суду може бути оскаржена після її перегляду в апеляційному порядку, а тому в цій частині оскарження слід відмовити.

Також подана касаційна скарга в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 12 червня 2013 року не відповідає вимогам розділу ХІІ№ Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Згідно ч.3 ст.28 ГПК України, представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Як вбачається з поданої касаційної скарги, остання підписана представником третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_4, але довіреність, яка б підтверджувала повноваження цієї особи, до касаційної скарги не додана та в матеріалах справи відсутня.

Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Представником ОСОБА_4 не додано доказів надсилання копії касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Донспецпром", Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська лізингова компанія" та Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6.

У відповідності до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору. Згідно з п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до листа Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 07.02.2012р. №06-08/512-1512, судовий збір, із касаційних скарг у справах, які розглядаються у Вищому господарському суді України повинен бути перерахований: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м.Києва; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; рахунок отримувача - 31211254700007; банк отримувача -ГУ ДКУСУ у м. Києві; код банку отримувача - 820019; код класифікації доходів бюджету - 22030004, "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)", символ звітності 254.

Проте з доданої до касаційної скарги копії платіжного доручення №183 від 18.01.2012р. вбачається, що судовий збір сплачено не заявником касаційної скарги, а ТОВ "Донспецпром". Крім того, судовий збір сплачено за подання касаційної скарги у справі №29/83, натоміть, процесуальні документи, які оскаржуються ОСОБА_4 винесені судами у справі №905/3384/13.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 36 Господарського процесуального кодексу України копія платіжного доручення не може вважатися належним доказом сплати судового збору.

Колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу скаржника на Інформаційний лист Державної судової адміністрації "Щодо судового збору" № 12-6621/11 від 10.11.2011 року, відповідно до якого, при сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Тобто, разом з матеріалами касаційної скарги у якості належного доказу сплати судового збору має бути надано саме оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору, а не його копія.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення норм законодавчих актів та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Заявником не обґрунтовано в касаційній скарзі суті порушення або неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права в оскаржуваній постанові. Аналізуючи норми права, заявник не вказує на порушення допущені судом, та не мотивує в чому полягають ці порушення, не вказує які висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають законодавству та посилається тільки на обставини справи.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 111і ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на те, що касаційна скарга ОСОБА_4 не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, скарга не дає підстав для перегляду ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 12 червня 2013 року у справі № 905/3384/13 господарського суду Донецької області у касаційному порядку і підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 107 ч.4 ст.111, п. 1. п.3 п.4 п. 6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

1.Відмовити ОСОБА_4 у прийняті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 31 травня 2013 року.

2.Касаційну скаргу ОСОБА_4 в частині оскарження ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 12 червня 2013 року у справі №905/3384/13 повернути заявнику.

Головуючий І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

С. С. Самусенко